починається нове життя феодосійського курорту, як і всіх інших курортів Криму. Незабаром був опублікований декрет Кримського ревкому, відповідно до якого у Феодосії створювалося курортне керування, а Феодосійський повіт з'являвся курортною місцевістю державного значення.
По ленінському декреті курортному керуванню було передано 15 палаців і дач, що належали раніше фінансовому і промисловому магнатам. Але потрібно було знайти меблі, білизну, медикаменти, медичне устаткування, паливо в продовольство. Це була нездійсненна задача.
І все-таки, незважаючи на труднощі, до весни 1921 р. у колишній дачі тютюнового фабриканта Стамболи була облаштована перша здравниця на 100 чоловік. Курорт прийняв першу партію хворих. Наприкінці травня, як повідомляла газета «Червоний Крим», «у Теодозію прибуло 286 хворих робітників з півночі». У червні 1921 р. у знову створених здравницях Теодозії вже лікувалося 1090 чоловік. Балаханова А.І. Феодосія. – Сімферополь, 1981. – С. 57 - 60.
Для систематичного вивчення лікувальних сил курорту ВЦСПС створив у Феодосії в 1928 р. науково-лікувальний інститут - центр-інститут фізичних методів лікування, оснащений необхідною діагностичною апаратурою й устаткуванням.
Величезний збиток курортам Криму принесла німецько-фашистська окупація, під час якої постраждали багато здравниць і курортних парків. Відновлення курортів почалося відразу ж після звільнення Криму, і вже в 1951 р. у здравницях по путівках було оздоровлено 200 тис. чоловік. Надалі з кожним роком гарнішали курорти, з'являлися нові санаторії, будинки відпочинку, пансіонати, піонерські табори, збільшувався потік відпочиваючих і туристів.
Одна з найбільших і найбільш відомих здравниць Теодозії — САНАТОРІЙ «СХІД», відкритий у 1921 р. Балаханова А.І. Феодосія. – Сімферополь, 1981. – С. 62 - 63.
Феодосійський район поділяється на туристичні місця відпочинку, які зосереджені біля сел, селищ та пмт.
Найвідвідуваніші з них: Орджонікідзе, Піонерське, Ближнє, Сонячне, Берегове, Приморське та саме місто Феодосія.
У центрі узбережжя Феодосійської затоки розташоване селище міського типу (смт) Приморське (спочатку він звався Далекі очерети, потім Південна точка), у якому піщаний берег Золотого пляжу переходить у гальковий.
Серед прилеглих територій до Феодосії славиться Золотий пляж : досить відокремлений, але давно освоєний курорт, де для успішного лікування є практично все: цілющі бруди, мінеральні води, ласкаве море, золотавий пісок, сухий і жаркий клімат, багатий досвід медиків і сучасна техніка. Лікують тут захворювання шлунково-кишкового тракту, нервової системи, органів кровообігу, хронічні хвороби бруньок, жовчних шляхів, цукровий діабет.
Золотий пляж на схід міста - це ще курортна цілина з невичерпними можливостями для активного відпочинку й автомобільного туризму.
Орджонікідзе притягує до себе туристів завдяки розташуванню біля нього Карадазького заповідника та близькістю моря.
Ближнє, Сонячне та Піонерське користуються попитом серед туристів завдяки більш дешевому відпочинку через більшу віддаленість від берегу моря. www.feo.ru
Найбільш перспективний у Феодосії, крім залізничного, кінного, спелеологічного, повітряного, автомобільного (планується навіть створення центру планерного туризму) та інших видів, морський. Українська морська берегова зона простяглася на 2800 кілометрів, вона має 600 тисяч місць для причалювання, її потенційна ємність - до 5,5 мільйона чоловік. З урахуванням дельт рік Дунаю, Дніпра, Буга, а також пов'язаних з Азово-Чорноморським регіоном рік Дону, Кубані, берегів Росії, Грузії, Туреччини, Румунії, Болгарії, а також Середземного моря, ємність українського морського туристичного регіону може бути надзвичайно великою. Дуже цікавою і новою є кримська пропозиція зі створення у відкритому морі в районі Феодосійської бухти Центру розваг у відкритому морі. Для цього пропонується побудувати спеціальне самохідне судно, яке мало б готель, причал для мотолодок, вежі для стрибків у воду, палубу-солярій з тентами, водну гірку, причал для водних лиж та інше оснащення. Судно виходило б у відкрите море, ставало на якір на певний час, а відпочиваючі за спеціальними путівками могли б доставлятися на нього і з нього на берег мотолодками.
Ці надзвичайно вигідні перспективи роблять регіон дуже привабливим для інвестицій і взагалі комерції. За рік у Феодосії кількість працюючих підприємств збільшується на 30-40 відсотків, у той час як в інших регіонах Криму - на 4-5 відсотків. Але надзвичайно непривабливі економічні й податкові умови держави серйозно гальмують цей процес. www.feo.ru
Для підтримки екологічної рівноваги в Феодосії планується збільшити площі природних територій, що особливо охороняються: зберегти Карадазький заповідник, біостанцію з дельфінарієм, включити до Природно-заповідного фонду України ряд нових об'єктів - урочища Тепе-Оба, Кіїк-Атлама, "Кіммерію Волошина" - як частину Кримського природного національного парку в Коктебельській долині. Вчені запропонували демонтувати залізничну гілку, яка розташована в самому центрі міста, провести функціональний розподіл морського порту, перенести військово-морську базу в бухту Двоякірну, під житлову забудову освоїти території в районі ріки Байбуга, перейти на децентралізоване водопостачання з підземних джерел, виключити з практики скидання відходів і поверхневих стоків у море.
Особливість концепції полягає в тому, що всі галузі, насамперед, промисловість і сільське господарство регіону, мають розвиватися на основі курортно-рекреаційної галузі. Бюлетень № 2. – К., 2002. – 15 липня. – С. 48.
Особливим проектом для Феодосійського району є ідея по створенню в Чорному морі флоту плавучих готелів як модерної конструкції, так і стилізованих під старовинні історичні парусні та інші судна. Проект, за розрахунками автора, може бути здійснений за 2 роки й окупитися за 5-6 років. Сукупні доходи, навіть з урахуванням первинних витрат, могли б щорічно перевищувати 4 мільйони доларів.
Всі причорноморські країни зацікавлені в розвитку Феодосійського транспортного вузла, який би з'єднував морські, залізничні і повітряні перевезення. Місту вже повернені глибоководні морські причали, раніше монополізовані військовим флотом, що дозволяють заходити в порт міжнародним круїзним лайнерам