в утворенні визвольної боротьби зіграв відтворений у 1957_р. Африканський національний конгрес Південної Родезії – політична організація африканського населення країни. У 1963 р. під натиском сил національного визволення федерація розпалась. На її місці з’явились незалежні держави Замбія і Малаві (Н’ясаленд). Расистська меншість Північної Родезії у листопаді 1965 р. в односторонньому порядку оголосила “незалежність”. Метою цієї акції було закріплення всієї повноти влади та економічних привілей за населенням європейського походження та західним капіталом. Це викликало протест у африканського населення. Боротьбу очолили Союз народів Зімбабве (ЗАПУ), створений у 1964 р. на базі забороненого владою Африканського національного конгресу Північної Родезії, а також Африканський національний союз Зімбабве (ЗАНУ), що виник у 1963 р. В середині 70-х рр. союзи об’єднались у Патріотичний фронт Большая советская энциклопедия: У 33 т. – М.: Советская энциклопедия, 1978. – Т. 30. – С. 378. . Великобританія і США, з допомогою політичних та дипломатичних маневрів намагалися не допустити до влади патріотичних сил. З цією метою вони висунули плани “конституційного врегулювання”, але в той час продовжували угоду південнородезійських расистів. Як наслідок фальсифікованих виборів, в квітні 1979 р. був утворений “уряд” з представників білих поселенців, який не отримав визнання.
Під впливом Лондонських переговорів, Патріотичний фронт домігся нових загальних виборів, які відбулись у грудні 1980 р., завершились переконливою перемогою останнього, що отримав 77 місць з 80 наданих у парламент для представників від африканського населення.
Отже країна пройшла тернистий шлях впродовж усього ХІХ сторіччя. У кінці ХХ сторіччя відбувся кульмінаційний перехід до формування нової африканської держави під назвою Зімбабве.
1.3. Державно-адміністративний устрій
Офіційна назва країни – Республіка Зімбабве. До 1980 р. мала назву Південна Родезія Країни світу: Довідник. К.: Либідь. – 364 с. . За типом правління – парламентська демократія. Столиця – Хараре. Адміністративно-територіальний поділ – 8 провінцій та 2 міста. Статус провінцій мають: Булавайо, Хараре, Манікаланд, Центральна Машона, Східна Машона, Західна Машона, Масвінчо, Північне Матабеле, Південне Матабеле, Мідландс.
Країна отримала незалежність та припинила існування як колонія Великобританії 18 квітня 1980 р. www.zimbabve.dat.ru/ 21 грудня 1979 р. було проголошено Конституцію країни. Система законів сформувалась за зразком змішаної романо-германської та англійської системи законів. За Конституцією громадянин Зімбабве набуває всіх громадянських прав і має право голосу з 18 років. Головою держави є президент. Зараз цю посаду обіймає Роберт Габріель Мугабі, який був обраний від 31 грудня 1987 р. Віце президент Сімон Венгай Музенда, обраний від 31 грудня 1987 р. та Джозеф Мзіка є головою уряду від 23 грудня 1999 р. Кабінет міністрів підзвітний президенту та несе відповідальність перед Генеральною Асамблеєю. Він є виконавчою владою в країні. Президент призначається Генеральною Асамблеєю терміном на шість років (якщо більш ніж на один термін, електорат складають члени Асамблеї, які обирають президента). Передостанні вибори відбулись 16-17 березня 1996 р. Останні вибори повинні були відбутися у березні 2002 р. Віце президент призначається особисто президентом.
Законодавча влада належить парламенту – Генеральній Асамблеї, яка має 150 членів, які обираються загальним голосуванням на шестирічний термін. Дванадцять з них призначаються президентом, десять – міністрами та вісім – губернаторами провінцій www.vreme.com.ua . Вибори до Генеральної Асамблеї відбулись передостаннім разом 8-9 квітня 1995 р. Останні вибори відбулися 24-25 червня 2000 р. За результатами виборів місця у Генеральній Асамблеї отримали такі партії як: ZANU-PF (117 місць), ZANU-NDONGA (2 місця), 1 незалежний представник. Судова влада належить Верховному Суду.
В Зімбабве існують наступні політичні партії: Демократична (Еммануель Магоші); Партія Форуму Зімбабве (Енок Думбутшена); Утворення Демократичних Змін (Морчан Тсвангірей); Народний Демократичний Фронт (Остін Чакаодза); Об’єднана Партія (Абель Музарева); Зімбабвійський Африканський Національний Союз NDONGA або ZANU-NDONGA (Ндабанінчі Сасоле); Зімбабвійський Африканський Національний Об’єднано-патріотичний фронт або ZANU-PF (Роберт Мугабі) та ін.
Країна має зв’язки з численними міжнародними організаціями, такими як: ACP, APDB, ECA, FAO, G-15, G-77, IAEA, IBRG, ICAO, ICFU, ICRM, IDA, ILO, IMF, Intelsat, Interpol, IOC, IOM, NAM, OPCW, PCA, UN, UNSTAD, UNESCO, UNIDO, UNMIK, UPU, WCL, WFIU, WHO, WMO та ін. www.zimbabve.jpg
Національний прапор Зімбабве має сім однакових за розміром горизонтальних смуг – зеленого, червоного, чорного та білого кольорів. Біля основи прапора чорний трикутник, в центрі якого знаходиться жовтий зімбабвійський птах, оточений п’ятьома червоними зірками www.astronet.ru . На думку автора, перехід до парламентської демократії та звільнення Зімбабве від колоніальної залежності дав змогу країні почати новий етап розвитку. Хоча державні перетворення проходили в період економічної кризи, проте зараз Зімбабве може розвиватися у лоні власної африканської культури, а економічні негаразди з часом зникнуть з появою міцної туристичної інфраструктури.
1.4. Соціально-економічний розвиток
Населення країни 11 млн. 342 тис. чоловік. Вікова структура (2000 р.):
0-14 років: 39,64% (жіноча стать 2,222,277; чоловіча 2,274,128)
15-64 років: 56,82% (жіноча стать 3,192,888; чоловіча 3,251,860)
65 років і більше: 3,54% (жіноча стать 197,340; чоловіча 204,028).
Приріст населення складає 22,43:1000 чол.
Рівень міграції несуттєвий, переважно переселення до ПАР у пошуках роботи, що краще оплачується. Середня тривалість життя 37-78 років (2000 р.) (чоловіки 39,18 років; жінки 36,34 років). Етнічний склад населення: африканці 98% (шона 71%, ндебле 16%, інші 11%), білі 1%, азіати 1%.
Релігія: християни (протестантизм) 50%, християне 25%, традиційні культи та вірування 24%, мусульмани 1%. Офіційна мова – англійська, шона, зіндебеле, чисельні племінні діалекти.
Рівень освіти: люди у віці близько 15 років вміють читати і писати англійською мовою. Загальний рівень освіти складає 85%