Курсова робота

на тему:

“Організація водних круїзних маршрутів на прикладі компанії "Червона рута"”

Зміст

Стор.

Вступ

Актуальність теми. Перший в Україні природний національний парк – Карпатський – являє собою гірські її райони. Розташований в самому серці Українських Карпат в масиві Чорногора із самою високою точкою України – горою Говерла, парк своєю унікальною рослинністю та історією, геологічною структурою вже більш як двісті років приваблює багатьох людей.

Природа є найбільшим скарбом людства, джерелом життя. Якщо люди піклуються про своє майбутнє, прагнуть здоров’я для своїх нащадків, вони повинні берегти та поповнювати свою скарбницю – природні джерела життя. Так сталося, що ми є панівними істотами на цій планеті і саме від наших вчинків значною мірою залежить доля флори та фауни, чистота повітря, родючість ґрунтів і прозорість води. Тому, на думку автора, створення Карпатського національного природного парку (КНПП) нині є надзвичайно актуальною темою.

За допомогою встановлення заповідного режиму та внесення різноманітних ендемічних видів – представників рослинного і тваринного світу до Червоної і Зеленої книг України, великою мірою вирішується проблема збереження унікальних природних ресурсів Івано-Франковщини. На боці зеленого фонду КНПП проводиться багато наукових досліджень.

Вибір саме цієї теми, автор мотивує непересічним зацікавленням природним світом Карпат, прагненням дослідити туристичну діяльність на території КНПП і можливістю проаналізувати її позитивний та негативний вплив на навколишній заповідний світ.

Об’єктом дослідження цієї курсової роботи є Карпатський НПП, його природні, історико-культурні ресурси та туристичний потенціал.

Хронологічні рамки курсової роботи охоплюють період з 1980 р. до сьогодення.

Географічні рамки. Територія парку простягається на 55 км з півночі на південь і на 20 км із заходу на схід. Це верхня частина басейну р. Прут і середня – р. Чорний Черемош.

Джерельна база. У процесі написання курсової роботи автором використано майже два десятки джерел. Серед них вирізняються: “Природные национальные парки Украины” під редакцією С. М. Стойка, де у лаконічній формі подається чіткий перелік видів флори КНПП, а в книзі “Заповедники Украины и Молдавии” кількісний показник переліку видів, змінюється більш змістовним їх описанням. Фізико-географічна характеристика описується автором переважно на основі “Географічної енциклопедії України” та багатотомного видання “Большая Советская Энциклопедия” Большая Советская Энциклопедия. – М.: Советская энциклопедия, 1973. – Т. 11. – С. 582. . Матеріал з туристичної тематики було підготовлено на базі серії видань “Туристично-краєзнавчі дослідження” Туристичн-краєзнавчі дослідження. – К.: ІТФПУ, 1998. – Вип. 1. – Ч. 2. – С. 360. .

Метою курсової роботи є дослідження природних та історико-культурних ресурсів і туристичного потенціалу КНПП.

Зважаючи на мету автор ставить перед собою наступні завдання:

дати детальний опис природи парку, його історико-культурних пам’яток;

дослідити можливості туристичної та рекреаційної діяльності;

проаналізувати перспективи розвитку туризму в КНПП.

Структурно курсова робота складається з вступу, 3-х розділів, висновків, списку використаної літератури та джерел і додатків.

1. Загальна характеристика Карпатського національного природного парку (КНПП).

1.1. Фізико-географічна характеристика КНПП.

КНПП займає північно-східну частину Українських Карпат – на північ від Головного карпатського водорозділу до м. Яремча, вздовж р. Прут та західних притоків р. Чорний Черемош. В адміністративному відношенні – це південна частина Івано-Франківської області: територія міста-курорта Яремча, а також населені пункти Микуличин, Кременці, Ворохта та частина Верховинського району. За площею він займає 50,3 тис. га. Заповедники СССР. Заповедники Украины и Молдавии. – М.: Мысль, 1987. – С. 360. (див. додаток 1.).

Дирекція парку знаходиться в м. Яремча – традиційному рекреаційно-оздоровчому центрі Гуцульщини.

Територія парку, як і більша частина Українських Карпат, складена флішем – комплексом осадкових гірських порід (пісковиків, алевролитів, мергелей та ін.), що утворилися внаслідок осадонакопичення на дні існуючого тут близько 35 млн. років тому Герасимчук К. И. Природа Украинских Карпат. – Львов: Университет, 1968. – С. 50. морського басейну. Як наслідок, подальшого гороутворення та відступання моря, товщі фліша були підняті на поверхню, що супроводжувалось їх переміщенням, перегортанням, скиданням. Гірські підняття, що утворилися, під впливом вітру, води та температури, набули вигляду м’яких форм рельєфу.

Відбувся процес оголення геологічних відкладень на третій надпасмній терасі р. Прут у предмісті Делятина – Горищє з вертикальним, потім похиленим до півдня – горизонтальним заляганням пластів тонкоритмічного фліша. Тут, чим молодше шари, тим глибше вони залягають. Це свідчить про те, що оголення являє собою частину велитенської складки, що перекинута, під час ґрунтоутворення. У межах м. Яремча, навпроти автовокзала на правому березі Прута, відкрита чудернацька зигзагоподібна зім’ята складка шарів пісковика стрийської свити.

Парк розташований у межах чотирьох геоморфологічних районів. Це при Пригорганське низькогір’є, де висота рідко перевищує 1000 м, на південь від нього знаходиться середньовисокі Скибові Горгани (найбільші висоти – г. Синяк – 1665 м., г. Хомяк – 1542 м, що має круті схили, вкриті характерними для Горчан кам’яними розсипами – греготами). Далі, дещо північніше Ворохти розпочинається Ворохто-Путильське давньотерасове низькогір’я з максимальними висотами 900-1000 м. Південна частина басейну р. Прут та входяча у парк частина басейну р. Чорний Черемош належать до Чорногір’я – самому високому району Українських Карпат, що почленований на території парка на паралельні гірські хребти, витягнуті з північного заходу на північний схід. Південний кордон парку проходить по хребту Чорногори – головному карпатському водорозділу з верхів’ям Говерла (2061 м), Брескул (1911 м), Туркул (1935 м), Бребенескул (2036 м), Мунчел (2002 м), Пір Іван (2022 м). Характерна особливість рельєфу головного хребта – наявність тут слідів зледеніння