Великий вплив на клімат робить вітер. Переважають слабкі вітри південно-західного напрямку, що приносять тепле та вологе повітря. Проте трапляються і дні з більш сильними вітрами, у горах - до 40 м/х, здатні викликати вітровали в лісах.

У цілому ж клімат тут сприятливий для туризму, гірськолижного спорту та активного відпочинку.

Клімат КНПП сприяє цілорічному відпочинку людей. Він характеризується як перехідний - від помірно теплого західноєвропейського до континентального східноєвропейського. Середньорічна температура повітря становить + 6 °С із зниженням у високогір'ї, річна кількість опадів збільшується з висотою від 800 до 1400 мм, снігу випадає до 50 см, а в окремі роки до 2 м. Поточний архів ІТ ФПУ Опади є основними чинниками регулювання водного стоку р. Прут з її численними притоками - Прутець Чемигівський, Прутець Яблуневський, Женець, Жонка, Піги, Кам'янка, які утворюють багато порогів та водоспадів. У гідрологічній мережі субальпійського ландшафту особливою красою відзначаються озера льодовикового походження - Марічейка (1 га) у підніжжі гори Шурин-Гропа та Несамовите (0,5 га) під горою Туркул. Загалом озера субальпійського поясу заболочуються внаслідок наростання сфагнових плавів від їх країв до середини, що становить неабиякий інтерес для болотознавства.

На території КНПП розвинута доволі густа річкова мережа, з чистою, багатою на кисень водою. Річка Прут тече у північно-східному напрямку крізь велику частину територій та має багато приток: Орендарчик з Несамовитим та Гомульцем, Фаврасек, Піги Прутець Яблоницкий, Женец. Чорний Черемош приймає з території парку води потоків Шибений Погорілець, Дземброня, Бистрець.

Рівень води у річках – нестійкий, звичайно не перевищує 0,5-1,5 см. У весняно-літній період, під час тривалих дождів – часті повені. Дуже мальовничі гірські озера льодяникового походження – Несамовите, Маричейка та інші, більш мілки, що називаються в народі “морське око”. Озеро Несамовите, розміщене у підніжжя г. Туркул на висоті 1750 м, має площу близько 0,4 га. Озеро Маричейка – більше, його площа біля 1 га, глибина – до 2 м; розміщено воно на висоті біля 1500 м, Стойко С. М. Природные национальные парки Украины. – Львов: Вища школа, 1988. – С. 116. на північно-східному схилі гори Шурин.

1.2. Короткий історичний нарис КНПП

Вершина Говерли - це своєрідний символ величі і гордості України. Якщо піднятися на неї, то перед очима відкриваються панорама простору і незрівнянна краса першого і одного з найбільших в Україні Карпатського національного природного парку, що успадкував свою назву від Карпатської гірської ландшафтної країни. Становлення його тривало майже 50 років Заповедники СССР. Заповедники Украины и Молдавии. – М.: Мысль, 1987. – С. 360. , поступово через створення за рекомендаціями вчених окремих резерватів на найцінніших пралісових і високогірних ділянках. Частина нинішньої території парку з 1968 по 1980 рік була у складі Карпатського державного заповідника. У червні 1980 року Уряд України з метою збереження красивої і неповторної природи східного макросхилу Українських Карпат, їх гірських і долинно-річкових

ландшафтів, цінних історичних, архітектурних та етнографічних пам'яток, дбайливого використання рекреаційних природних ресурсів краю прийняв постанову про створення Карпатського державного природного національного парку. Згідно з цією постановою Говерлянське і Високогірне лісництва були відокремлені від Карпатського державного заповідника. Нині загальна площа парку становить 50 303 га, Заповедники СССР. Заповедники Украины и Молдавии. – М.: Мысль, 1987. – С. 160. на наукових засадах розробляється її нове функціональне зонування. В заповідну зону мають увійти найцінніші пралісові, субальпійські та альпійські ділянки, на яких масово ростуть ендемічні та реліктові види й фітоценози, знаходяться верхів'я витоків усіх приток Прута і Чорного Черемоша, а також інші унікальні ділянки, які відіграють стабілізуючу гідрологічну роль. Природа парку дуже цікава у науковому відношенні, тому її у різні часи досліджували відомі вчені - В. Шафер, С. Стойко, М. Голубець, К. Малиновський, Л. Мілкіна, В. Парпан та багато інших.

Крім чарівної природи парк має багату історію і культуру корінного етносу. В його межах збереглося 9 церков XVI-XX ст., збудованих у традиційних формах гуцульського стилю, які з далеких віків несуть таїнства святості. Ними захоплювалися мистецтвознавці, художники та архітектори. Тут відчувається масовий потяг людей до відродження своєї корінної культури, етнічних законів буття, народних промислів і традицій у святкуваннях та ставленні до роботи.

2. Природно-рекреаційні ресурси КНПП.

2.1. Рослинний світ

Територія КНПП розміщена у межах двох вертикальних поясів рослинності – лісового та високогірного безлісового. У межах поясів розрізняють висотно-рослинні сходи: букових лісів – до 1100 м. н. р.м.; мішаних лісів з буку, пихти та ялини – до 1250; ялинкових лісів – 1350-1650; субальпійського криволісся – 1800-1850 м; Проценко Д. И. Природоохоронні території Української РСР. – К.: Урожай, 1983.- С. 175. сходинка альпійських пустошів та луків.

Характеру рослинності відповідає тип грунтового покриву. Територіально переважають гірсько-лісові та підзолисті грунти.

На гірсько-лісових грунтах розповсюджені переважно букові і пихтові ліси, мішані і чисті ялинники, а на гірсько-лісових підзолистих грунтах ростуть чисті ялинкові, пихтово-ялинкові, соснові, кедрово-ялинкові ліси та гірсько-соснові криволісся. Під субальпійською та альпійською рослинністю на території парку переважна більшість площ зайнята дерновими гірсько-луковими грунтами.

Чисті букові ліси на території парку по різноманітних причинах – екологічним та фітоісторичним, проте особливо під впливом господарської діяльності (вирубок та заміна швидкоростучими культурами ялинки), - займають незначні площі. Представлені вони асоціаціями, типовими для