У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


роду євглеза (горошина) – напівобрізана, болотна, тупа, чотирикутна.

В КНПП 50 видів павуків, з 340 Карпатських, такі, як: сакуни, воронкові павуки, павуки-вовки, крестовики, драсодид, тетрагнатид.

Метелики: сатурнія – аглія, березовий шовкопряд, велика переливлця, гірська білянка, павиче око.

Таким чином, різноманіття тваринного світу і ендемічність багатьох його видів становить велику цінність для науковців та краєзнавців і викликає велике зацікавлення у туристів.

2.2. Історико-культурні пам’ятки КНПП.

На території національного парку є чимало визначних об’єктів живої і неживої природи. Крім урочища Кедруватого, досить цінним є верхове болото Рудяк з журавлинною дрібноплодою та іншими рідкісними видами рослин. Багатьох туристів зачаровують скелі, печери Довбуша. У Яремчі є дивовижний водоспад “Прибій”, котрий падає з висоти 12 м на фоні великих кам’яних брил, що створює надзвичайно заворожуючу картину.

Археологічні пам’ятки, які знаходяться на території парку датовані віком 15 тис. років Стойко С. М., Третяк П. Р. Створення системи науково-пізнавальних та туристичних маршрутів // Природа карпатського національного парку. – К., 1993. – С. 100. .

Скелі Довбуша – ботаніко геоморфологічний резерват, що займає площу понад 100 га Заповедники СССР. Заповедники Украины и Молдавии. – М.: Мысль, 1987. – С. 260. та має велику популярність серед туристів, екскурсантів і відпочиваючих. Скелі Довбуша проголошено урядом України пам’яткою природи республіканського значення. Мільйони років тому тут плескотіло стародавнє море, пізніше вода відступила, оголивши химерні скелі. Тепер на цьому гірському масиві зберігається немало об’єктів: пам’ятних місць, що є свідками минулих подій, залишків оборонних споруд, зразків природи тощо.

Серед зеленого моря дерев в урочищі Заломи Балехівського лісокомбінату на висоті 600 м над рівнем моря з незапам’ятних часів височать величезні кам’яні гіганти. Цей витвір природи складається з піщаних скель (на зразок Ямненських пісковиків біля Яремчі) заввишки від 20 до 30 м, що виструнчились півколом. У багатьох місцях на скелях проросли і тягнуться до сонця та тепла ніжні тендітні берізки, сосни та горобина.

Скелі Довбуша займають територію 2 га, а оточують їх різноманітні за своїм складом і віком лісові насадження. Серед них багато букових насаджень віком від 30 до 180 р. Торохтин М. Д., Денисюк В. Г. Здравницы Карпат. – Ужгород: Карпаты, 1975. – С. 84.

Під завісою лісу й на галявинах ростуть декоративні та лікарські рослини, серед яких є унікальні, внесені до Червоної книги. До них належать підсніжнік звичайний, шафран Гейфеля, білоцвіт весняний, лілія лісова та інші, що охороняються законом.

До скель із печерами прикута пильна увага учених. Особливе зацікавлення викликають у них таємничі печери, що мюать чіткі геометричні форми.

Перша печера зліва (6,5 4 2 м) має форму кімнати, де можна пройти у повний зріст. Всередині її, зліва та справа від входу, витесано з каменю узвишшя заввишки 45 см, завширшки 80 см і довжиною понад 5 м. Висота входу у печери досягає 1,6 м. Над входом до печери із зовнішнього боку видовбано широку нішу глибиною близько метра. Нижче ніші видовбано карних.

Між першою та другою печерами в скелях зяє отвір, що веде до ущелини. У ній кілька призьб і ніш, що дає підстави стверджувати про наявність тут приміщень. На стінах зверху є заглиблення до 30 см, внизу ніші значно глибші. Тут була якась дерев’яна споруда, а у заглиблення вставлялись балки. Можливо, внизу був склад із продуктами, зберігалася зброя тощо. Праворуч від цієї ущелини є друга печера, що за розмірами дещо більша першої. Висота її сягає 2,3 м. Вона має три природні стіни, а четвертою була штучна кладка. Народні повір’я передають, що в другій печері була конюшня. Біля неї стояла велика прибудова, що існувала ще у ХVIII ст. Про це свідчать залишки фундаменту, виявлені у 1969 р. На одній із стін у другій печері збереглися сліди охри – залишки якогось розпису. Можливо, це було обрамлення лику святого.

Третя печера, видовбана поруч з “Конюшнею”, за висотою дорівнює першій. Вчені припускають, що вона служила стійлом для овець чи кіз. Стіни всіх печер носять сліди обробки металевими знаряддями. За третьою печерою знаходиться друга ущелина, що закривалася раніше дерев’яними воротами. Висота стіни до 12 м. В її стінах також виявлено пази для балок. До верхнього приміщення, ймовірно, вела драбина.

Печери у скелях могли використовуватись людьми з різною метою: служили для відправлення поганських обрядів, захищали місцеве населення від нападників, могли бути пристанищем для опришків під час антифеодальної боротьби та ін. Видовбані у скелях сходи, що ведуть на вершину, де, мабуть, було встановлено пости спостереження або “дозорне місце”, ще раз підтверджують оборонне значення скель. Великий інтерес викликає видовбана біля другої ущелини криниця, над якою викладене кам’яне склепіння, скріплене спеціальним розчином подібним до того, що використовувався будівельниками часів Київської Русі. “Криниця” могла використовуватись і як в’язниця.

На скелях між двома кам’яними велетами є невелика сідловина – так звана “Колиска Довбуша”, де він, за народними переказами, відпочивав після дальніх переходів. А западина на камені своєрідних окреслень – відбиток долоні відважного ватажка опришків.

Отже пам’ятки та пам’ятні місця, пов’язані з діяльністю народних месників-опришків на чолі з їх славетним ватажком Олексою Довбушем є важливими об’єктами на туристичних маршрутах Прикарпаття.

Зі Скелями Довбуша тісно пов’язаний український пластовий рух. Найчастіше сюди здійснював туристичні походи-прогулки Стрийський кіш.

По території парку проходила найбільш важка ділянка легендарного карпатського рейду партизанського з’єднання під командуванням С. А. Ковпака і С.


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10