призвело до збільшення протягом останнього часу напливу до Чорногори та зрештою й до інших частин Українських Карпат туристичних груп з Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини, Румунії та інших країн Середньої Європи.
З іншого боку, це є позитивним моментом, оскільки з’явилась можливість контролю за станом довкілля, регулювання рекреаційних навантажень і збереження привабливості природних ландшафтів.
Слід констатувати, що у найбільш віддалених місцях від місць локалізації природоохоронних кордонів режим заповідності не дотримується. Для облаштування наметових таборів найбільш масово використовуються унікальні не лише в естетичному плані, але й у природоохоронному значенні місця навколо високогірних озер Несамовите і Марічейка (зони абсолютної заповідності відносно Говерлянського та Високогірного лісництв КНПП).
Щоб не завдавати шкоди ендемічним видам рослинності, не порушувати природі пам’ятки, безпечно проходити маршрути, потрібно звертатись по допомогу місцевих жителів з розташованих по периферії Чорногори сіл і міст, зокрема тих, які працюють у сферах лісового господарства та рекреації. Є багато кваліфікованих провідників, що добре ознайомлені з навколишньою місцевістю, особливостями природи, деякі з них мають досвід проведення туристичних походів і чудово орієнтуються за будь-яких метеоумов.
3.3. Аналіз перспективи розвитку туризму в КНПП.
Щорічно парк відвідує близько півмільйона чоловік. На перспективу туристичного розвитку, якість рекреації впливають такі чинники:
1. Сприятливі:
висока історико-культурна та етнографічна цінність території;
порівняно добре розвинена туристична інфраструктура й, зокрема, просторова орієнтація туристичних маршрутів;
наявність кваліфікованого персоналу гірських провідників;
незначна, порівняно з іншими територіями, трансформація екосистем внаслідок антропогенного впливу;
наявність наукових баз;
велика привабливість гірських систем.
2. Несприятливі.
відносна віддаленість від основних індустріально-культурних центрів, порівняно з іншими гірськими масивами;
природоохоронність території;
підвищена ймовірність складних метеоумов і прояву несприятливих природно-географічних процесів, значне поширення небезпечних ділянок, що у сукупності призводить до зростання ступеню ризику пир проведенні рекреаційної діяльності.
Наявність чудового підсоння та хороших екологічних умов створюють прекрасні можливості для розвитку багатьох видів туризму:
наявність доволі тривалого снігового покриву та відповідний ландшафт сприяють гірськолижному відпочинку, але на погляд автора, це потрібно робити з урахуванням тендітності екосистеми КНПП;
цілюща сила природи КНПП, його життєдайне повітря та особливий мікроклимат дають змогу успішно займатися спортивно-оздоровчим та лікувальним туризмом;
також гарне поєднання мають пішохідний і пізнавальний види туризму. Проходячи по спеціально розроблених маршрутах, туристи знайомляться з дивосвітом КНПП, мають можливість проводити власні наукові спостереження, тим самим поглиблюючи та збагачуючи знання і розуміння законів природи;
на думку автора, одним з найбільш актуальних та цікавих напрямків розвитку туризму є екологічний. Для збереження ботанічного і тваринного потенціалу КНПП, підтримання в належному стані парку, виховання в собі любові до окраси і відчуття гармонії природи, автор пропонує створювати тут весняні та літні екологічні маршрути з урахуванням наявності транспортних засобів для вивезення сміття зі спеціально відведеного для його складування (після очищення території) місця.
Слід відмітити, що посилення рекреаційних потоків часто супроводжуються надмірною концентрацією відпочиваючих в окремих місцях, що призводить до змін якостей природних та культурних комплексів. Попередити такі зміни в природному середовищі, найбільш безболісно, можливо шляхом раціонального планування території з врахуванням оптимальної щільності рекреантів, різноманітних споруд та стійкості екосистем. Потоки відпочиваючих у парку регулюють, прокладаючи дороги та стежини до найбільш відвідуваємих територій, влаштовують прогулянкові та пішохідні маршрути, розміщують автостоянки, роблячи місце для привалів та ночівель, сходи до води, а також розподіляють їх посезонно, зменшуючи кількість місць у закладах відпочинку. В окремих випадках можливо ефективно формувати попит шляхом популяризації певних типів занять та місцевостей, що придатні для них.
Висновки
Природа створила Україну вродливою і серед цієї кришталевої вроди, дивовижною перлиною виділяється Карпатський національний природний парк.
Його простір вигідно окреслює неперевершені можливості карпатського краю. Гірський клімат КНПП увібрав у себе цілющі властивості природного середовища. Гуцульщини. Річки немов життєдайні судини, живлять буйну рослинність парку і втамовують спрагу лісових мешканців. У надзвичайній гармонії знаходяться рослинний та тваринний світ, гарно себе почувають ендемічні види. Ця майстерня природи заворожує, надихає, спонукає замислитися над життям… Велика Говерла стала символом – окрасою України, уособленням її могутності та чарівності, а кремезні ісполити Скель Довбуша застигли у чудернацьких позах в мареві тисячоліть.
Піклуючись про збереження такої краси, уряд України створив цей важливий природоохоронний об’єкт в масиві Чорногора.
Автор хоче висловити своє захоплення туризмом, але має зауважити, що в даному конкретному випадку його розвиток на території КНПП не може набувати активного розмаху. Адже туризм здійснює потужний антропогенний вплив на екосистеми. У зв’язку з цим, автор подає декілька тезових пропозицій:
обмеження туристичних відвідань;
припинення туристичної діяльності під час осінньо-весняного періоду, коли природі екосистеми стають найбільш вразливими до антропогенного впливу;
посилення контролю відвідання парку;
створення сучасної служби моніторингу та своєчасне виявлення проблем;
посилення заборонних заходів щодо залишання на території парку скляної та пластикової тари, що не піддається утилізації;
збільшення матеріально-технічної бази для охорони КНПП.
при здійсненні маршрутів, слід звертатись до досвідчених провідників, що можуть показати найкращі куточки парку, при найбільшому дотриманні техніки безпеки.
задіяння місцевого населення у сфері обслуговування, що стимулюватиме захист навколишнього середовища;
сприяння місцевих органів влади гуманному туристичному розвитку;
вирішення проблем екологічного характеру на загальнодержавному рівні.
За глибоким переконанням автора, КНПП має всі необхідні умови не тільки для збереження і підтримання у добробуті флористичних видів на сьогодення та у майбутньому, а й потенціал для примноження їх кількості.
Список використаної літератури
Большая Советская Энциклопедия. – Москва.: Советская энциклопедия, 1973. – Т.11. – 582 с.
Бурнашов Г., Красий Р., Шмаргун Ю. Прикарпатское кольцо. – М.: ЦРИБ «Турист», 1982. – 50 с.
Бурнашов Г. Скелі Довбуша. – Івано-Франківськ, 1994. – 200 с.
Гафияк Н.И., Красий Р.П. На