Аналіз туристичних ресурсів Домініканської республіки

Зміст

Вступ…………………………………………………… .………3-4

1.1. Фізично – географічна характеристика країни……………5-6

1.2.Короткий нарис історії Домінікани………………………...7-11

1.3. Державно-адміністративний устрій……………………….12-13

1.4. Соціально-економічний розвиток…………………..……..14-17

2. Природно-рекреаційні та історико-культурні

ресурси країни

2.1. Природний потенціал Домінікани………………….……..18-20

2.2. Історико – культурні пам'ятки країни…………………….21-24

3. Характеристика туристичної галузі Домініканської Республіки: сучасний стан і перспективи розвитку

3.1. Основні етапи розвитку домініканського туризму…….. 25-26

3.2. Туристичне районування країни………………….…… ..27-29

3.3. Аналіз туристичного ринку Домініканської

республіки ……………………………..……………… ...30-32

Висновки……………………………………………….…33

Список використаної літератури та джерел……..…. 34-35

Вступ

Актуальність теми: Домініканська Республіка – край дивної краси, що не залишає байдужим нікого, хто хоча б раз побував на цій привітній землі.

Туризм в Домінікані започаткувався ще в ХV ст., коли в 1492 році експедиція Христофора Колумба, досягла території нинішньої Домінікани. Але великих обертів туризм набрав після 90-х років ХХ століття, коли туристи з сусідніх держав побачили який потенціал має ця невелика країна.

Природа щедро надала людині тут усе, що необхідно для відновлення сил і здоров'я. Перевага сонячних днів, цілюще повітря, піщані пляжі.

Розмаїття ландшафтів, м'який клімат, облаштовані курорти, численні пам'ятники архітектури – усе це приваблює сюди тисячі туристів з різних куточків світу.

Об'єкт дослідження: В Домініканській Республіці можна знайти кратери згаслих вулканів, чудові вершини гір, красу підземних печер, а також живописні озера вулканічного походження. А до того ще чудово обладнані готелі, найвища якість екологічних та бальнеологічних курортів. Домінікана задовольнить смаки кожного, хто забажає приїхати до цієї дивовижної країни. Тому, автор роботи вважає, що Домінікана є дуже цікавою країною в туристичному плані.

Хронологічні рамки: Період розвитку туризму в країні починається з ХVI ст. до теперішнього часу, оскільки Домініканська Республіка є провідною туристичною країною Карибського басейну.

Джерельна база: Під час написання курсової роботи автор використав підручники, енциклопедії, журнали та путівники.

Домініканською Республікою захоплювались як російські, так й іспанські дослідники. Значну роль в написанні курсової роботи відіграли туристичні журнали та путівники, а також автор використовував міжнародну межу Інтернет.[6],[10]

Мета: Автор поставив за мету якомога чіткіше і глибше дослідити туристичні ресурси Домінікани, а також дістати найсвіжіші матеріали та згодом використати їх при написанні роботи на тему: “Туристично-екскурсійні ресурси Домініканської Республіки”.

При написанні курсової роботи автор поставив перед собою такі завдання:

Структурно курсова робота складається зі вступу трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та джерел і додатків.

1. Загальна характеристика Домініканської Республіки

Фізично географічна характеристика країни

Домініканська республіка – держава, яка знаходиться в західній півкулі на території Карибського басейну. Домініканська республіка займає дві третини острова Ла Еспаньола (нині Гаїті), другий по величині острів Антильських островів після Куби, маючи територію 48 000 км2. Домініканська республіка омивається хвилями Атлантичного океану на півночі і Карибського моря на півдні. На сході проходить Канал де ла Мона, на заході граничить з Гаїті. Найближчі сусіди Домініканської Республіки - Куба на північному сході, Ямайка на заході і Пуерто-Ріко на сході. Це країна рекордів: старовинне місто Америки - Санто-Домінго.

Безліч суміжних островів, Беата (Isla Beata) і Саона (Isla Saona), є майном Домініканської Республіки. Повна область країни трохи більша за М'янма.[8;143]

Домініканська Республіка родюча, добре зволожена, величезна країна. Приблизно 80 відсотків охоплено масивними гірськими ланцюгами, що простираються з північного заходу до південного сходу. Дуарте (Pico Duarte - 3,174 метрів) - найвища гора в Карибських Островах, а також гори – Пеона, Русілья.[1;152] Між Кордильєрами центральними і північними (Septentrional), рівнобіжним діапазоном на північ є Сібао (Valle del Cibao), один з найбільш родючих і зволожених частин країни. Прибережна рівнина на південному сході - інша родюча область. Між південними схилами Кордильєри Сентраль та більш низькою Сьєра де Нейба знаходиться долина річки Сан-Хуан, де проживає 10 відсотків населення країни. На півдні від Сьєра де Нейба простягається впадина Кюль де Сак, на місті якої в минулому була морська затока. Частина цієї впадини до цього часу лежить нижче рівня моря.[18;141]

Серед важливих рік – Яку Північна (Rio Yaque del Norte), Юна (Rio Yuna) і Камо (Rio Camo) на півночі та Яку Південна (Rio Yaque del Sur), Осама (Rio Ozama) і Соко (Rio Soco) на півдні. Найбільше озеро у світі з солоною водою - озеро Енрикіо, сягає близько 43 кілометрів. [7; 23]

1.2. Короткий нарис історії Домініканської Республіки

Колумб заклав тут перше у Новому Світі місто Ізабель. А в 1496 р. було засноване місто Санто-домінго-де-Гусман, що стало спочатку центром Іспанської імперії в західній півкулі. Звідси в ті роки іспанці споряджали свої експедиції в Південну Америку, через Санто-Домінго йшли шляхи, що зв'язували Америку з Іспанією.[3;134]

Мирні і привітні індіанці були поневолені. Їх змушували працювати в рудниках і на плантаціях колонізаторів. Від непосильної роботи і варварського знущання індіанці вимирали. Не пройшло і півстоліття, як цілий народ був практично винищений. Тоді іспанці почали ввозити в Санто-Домінго рабів з інших островів Вест-Індії.

Поки конкістадори грабували багатства інків і ацтеків, Санто-Домінго піддавався атакам з боку англійських і французьких піратів. У 1697 р. західна частина острова (територія сучасної Республіки Гаїті) була передана Франції і стала називатися Сан-Домінго, східна частина (територія сучасної Домініканської Республіки) залишилася під пануванням Іспанії. До цього моменту історія Домініканської Республіки була частиною історії держави Гаїті. Наприкінці XVIII століття весь острів перейшов під контроль Франції. Однак успішна революція рабів