У Кордильєрі-Сентраль починається найбільша ріка острова — Артибо-ніт. У цих же горах зароджуються дві великі ріки країни — Яке-дель-Норте, що тече на північний захід і зрошує долину Сибао, і Яке-дель-Сур, що тече до півдня. У Кордильере-Сентраль бере початок друга за значенням ріка Домініканської Республіки — Юна, що зрошує долину Вега-Реаль. У Карибське море впадає кілька рік, невеликих, але вони мають важливе значення для водопостачання розташованих тут міст і цукрових заводів. Серед них річка Осама, на якій розташована столиця країни — Санто-Домінго.[22;156] Великі ріки суднохідні на значній відстані від устя. На південному заході країни в центрі великої низовини розташоване солоне озеро Енрикільо. Площа його дзеркала досягає 500 кв. км. Посеред озера лежить невеликий острівець Кабрас, на якому мається джерело прісної води. Енрикільо — свідок давніх часів. Раніше воно і оточуюча його земля були під водами моря. Південніше Енрикільо знаходиться менше по розмірах озеро Дімон.[16;25]

2.2 Історико-культурні пам'ятки країни

По кількості визначних пам'яток Домініканська республіка переважає над іншими країнами Карибського басейну. Найдавніша історія острова тісно переплетена з життям великого мандрівника Христофора Колумба, тому тут дуже багато архітектурних пам'ятників зв'язаних з ним і його родиною. Найбільш цікаві культурні визначні пам'ятки знаходяться в столиці Домініканської республіки - Санто-Домінго. Тут на вулиці Кайе Лас Дамас (Calle Las Damas) розташовані декілька будинків XVI ст. і великий монастир єзуїтів. Неподалік знаходиться колоніальний Музей де Лас Касас Реалес (Museo de Las Casas Reales), що містить зображення подорожей Колумба, його відкриттів і спадщину іспанців на Карибах. У парку Колумба увічнений у бронзі сам мандрівник, який дивиться на собор Санта Марія ла Менор. А північний берег Домініканської республіки зветься Бурштиновий берег через найбільші у світі поклади янтарю, який знайдено у пагорбах недалеко звідси. [7;254]

У національному акваріумі, глибоко під землею розташована унікальна у своєму роді дискотека і фольклорний центр. Печери "Три ока" вразять вас озерами з водою неприродно блакитного кольору, а також національні парки і солоне озеро Лаго Енрикильо на кордоні з Гаїті, де живуть крокодили, нестримне в розвагах нічне життя Санто Домінго під звуки запальної меренги і спокій та умиротворення на незаселеному острові Каталіна.

ЦЕРКВА АПОСТОЛА ПЕТРА. Невелика церква виглядає точнісінько як англійські готичні храми. Її біло-жовті стіни прекрасно контрастують з яскравою блакиттю неба. Побудована в 1915 р. , відновлена в 1930 р. після ушкоджень, заподіяних ураганом. Прекрасні вітражі. Дзвіниця піднімається над містом і служить прекрасним орієнтиром. Домініканці просто обожнюють пожежних. Будинок місцевої пожежної частини — яскраво-червоного кольору з крученими сходами — здається красивою дитячою іграшкою. Був побудований в 1907-1915 р.[12;43]

Малекон — приморський бульвар — сама жвава частина міста особливо коли вечоріє. Вона містить численні кафе.

ЛА-КУЭВА-ДЕ - ЛАС-МАРАВИЛЛАС. Явище, досить рідке в Домініканській Республіці. Грот з настінними малюнками доколумбівської епохи.

ЦЕРКВА БОГОМАТЕРІ АЛЬТАГРАСІА. У 1947 р. був оголошений міжнародний конкурс архітекторів на розробку проекту нової церкви. Церква мала б вміщати до 3000 осіб. Два французьких архітектори Дюнуайе Сегонзак і Пьер Дюпре стали переможцями Перший камінь був закладений у 1954 р. У 1965 р. встановили головний вівтар, у 1968 р. будинок прикрасили чудові вітражі зроблені в Шартре. В 1971 р. храм був відкритий і проголошений національним пам'ятником. Церква побудована з міцного армованого бетону, не підвладного місцевим тропічним циклонам. Величезна 80-метрова арка храму видна здалеку, куранти — одні з найкрасивіших у Латинській Америці. І хоча ансамбль трохи випадає з загального пейзажу, церква являє архітектурний інтерес. При вході — численні крамнички, що торгують традиційними предметами релігійного культу.[26]

ЦЕРКВА СВ. ДІОНІСІЯ. Невелика церква поруч із собором з’єднує (не можна сказати, що гармонійно) архітектурну традицію XVI ст. і естетику 50-х рр. нашого століття.

ЦЕРКВА ПАДРЕ АЙАЛА. Церква була побудована в XIX ст. навпроти рідного будинку Трухіліо. Вона призначалася для поховання останків членів його родини.

ЦЕРКВА СВ. ХРИСТОФОРА. Тут знаходиться могила генералісимуса Трухіліо.

КАЗА КАОБА. Літній будинок диктатора Трухиліо, побудований з червоного дерева, знаходиться в декількох кілометрах від міста. В ньому знаходиться колекція предметів, що колись належали сімейству Трухиліо. Будинок був також ушкоджений під час циклона "Давид".

КАСТИЛЬО-ДЕЛЬ-СЕРРО. Так званий замок Серро. Побудований за наказом Трухиліо — масивний семиповерховий будинок без всякого шарму. Пляжі Сан-Кристобаля не заслуговують особливого інтересу. У вихідні дні тут відпочиває багато городян з родинами.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ПАРК. Як і скрізь у Домініканській Республіці, парк займає центр міста. Він оточений будинками у вікторіанському стилі непомітних пастельних тонів. Можна вдосталь милуватися старою поштою, але ні однієї марки ви тут не знайдете.

АПОСТОЛЬСЬКИЙ СОБОР САНТЬЯГО. Собор піднімається над парком Дуарте і легко впізнається по двох вежах-близнюках. Собор був побудований у 1868-1895 роках у стилі готики і неокласицизму. Вас порадує красивий вівтар червоного дерева і чудові вітражі роботи домініканського художника Ринкона Мори

ПАРК ДУАРТЕ. Улюблений усіма жителями Сантьяго парк — місце побачень і зустрічей. Тут знаходяться стоянки таксі і кінних екіпажів. Працюють шустрі безжурні хлопчиська, які начищають взуття та продавці лотерейних квитків. Тут можна спокійно посидіти в тіні дерев, спостерігаючи, як навколо кипить життя. В центрі парку — традиційна альтанка у вікторианському стилі, а навколо красиві дерев'яні будинки на пішохідних вуличках.

МУЗЕЙ ТЮТЮНУ. Знаходиться на південній окраїні парку Дуарте. Дуже докладна експозиція, присвячена культурі тютюну і її значенню для економіки країни.

ЦЕРКВА САН-ФЕЛИПЕ. Білі лави усередині і проста