галузі порівняно із серединою 1980-х років збільшився більше ніж у 7 разів.
Особлива увага приділялася розвиткові агротуризму в економічно відсталих південних районах країни.
За типом туристичних послуг агрогосподарства поділяються на три категорії: “Природа та здоров’я”, “Традиційна гастрономія” та “Спорт”.
Агрогосподарства першого типу, що спеціалізуються на поєднанні сільського та екологічного туризму, переважно розташовані в районах термальних джерел та національних парків.
Географія господарств категорії “Традиційна гастрономія” більш широка Ї Лігурія, Венето, Умбрія, Марке, Пулья, виноробницькі райони країни.
Об’єкти, що спеціалізуються на активних видах відпочинку, також розташовані практично у всіх італійських провінціях. Вони переважно прилаштовані для занять плаванням, велоспортом, тенісом, подорожами на конях, та, як правило, являють собою не традиційні агрогосподарства, а кемпінги.
Розділ 3. Місце України в туристичному ринку Європи
3.1. Загальна характеристика туристичного потенціалу України
На мій погляд, успішний розвиток економіки будь-якої країни передбачає наявність в ній конкурентноздатних на світовому ринку товарів та послуг, в тому числі й туристичних. Тому даний розділ роботи буде присвячений вивченню рекреаційного потенціалу, проблем та перспектив розвитку туристичної сфери України, а саме двох найважливіших з точки зору розвитку туризму регіонів: Українських Карпат та Криму.
Українські Карпати
У формуванні та функціонуванні територіально-рекреаційної системи суттєву роль відіграють природні фактори. Поряд із використанням природних ресурсів людиною безпосередньо, для споживання, велике значення мають також природні фактори, які впливають на естетичне сприйняття людини або необхідні для зміцнення його здоров’я, підвищення працездатності тощо. Певними рекреаційними властивостями характеризуються ландшафти, клімат, рослинний світ, а також такі ресурси, як тиша, шум водоспаду. Особливо важливим є такий фактор як рівень різноманіття природних комплексів, їх комфортність. Для Українських Карпат характерним є різноманіття форм рельєфу. Так пологі спокійні схили гір та порівняно широкі між гірські долини Ї зручні місця для будівництва курортно-туристичних комплексів; наявність крутих та відвісних схилів та скелі Ї сприяють здійсненню рекреаційно-спортивних функцій. У високогірній частині Карпат також сприятливі умови для лижного туризму та спорту. Різноманіття форму рельєфу дає можливість виділити ряд великих географічних областей.
Прикарпатська височина багата на унікальні пам’ятки природи. Ландшафти поступово переходять в гірські. Тут багато скель та печер. Наявні запаси солі, озокериту, є мінеральні джерела. Південніше знаходяться Зовнішні Карпати. Їх міжгірські долини найбільш придатні для будівництва рекреаційних об’єктів. Ліси багаті на подові дерева та ягоди. Для туризму цікавими є гірські вершини, скелі та печери.
Для Центральних Карпат в цілому характерне низкогір’я. Тут наявні зручні перевали, проходять відомі туристичні маршрути. Для будівництва курортних і туристичних об’єктів особливо сприятливими є верхів’я долин річок Стрий, прут, Черемош, а також Ясинська котловина. Полонинські Карпати Ї найвища частина території Ї відомі як район спортивно-туристичної та оздоровчої (з лижним варіантом) рекреації. Вершини Вулканічних Карпат Ї кратери згаслих вулканів. Закарпатська низина найбільш вивчена та об лаштована у сільськогосподарському плані. Тут поширеним є досить рідке природне явище Ї соляний карст.
Бальнеологічні ресурси. Одним з найважливіших факторів лікувальної рекреації є наявність мінеральних вод. В карпатському регіоні налічується близько 800 водних пунктів мінеральних вод. Найбільша кількість джерел та свердловин знаходиться в Закарпатті (51 % від загальної чисельності). За фізико-хімічними особливостями мінеральні води поділяються на вісім основних бальнеологічних груп. Мінеральні води Передкарпаття відносяться до двох основних зон: на перетині гір та передгір’я (Трускавець, Мор шин, Спаське, Суходіл, Перечинське, Петренка, Делятин, Шашори) та в зоні контакту Руської платформи та Передкарпатського прогину (Немирів, Шкло, Розділ, Коршевка, Городенка). Особливу групу складають слабо мінералізовані води з високим вмістом органічних речовин. До них відноситься унікальна вода “Нафтуся”, яка традиційно пов’язана з Трускавецьким курортом, а також мінеральні води деяких джерел: Шкло, Мор шин та ін. У Передкарпатті поширені сульфідні води (Немирів, Либонь Великий та інші).
Більшість мінеральних вод Передкарпаття містять сірководень. Це води курортів Либонь Великий, Немирів, Шкло та Трускавець, де кількість сірководню складає 50 – 160 мг/л.
Однак найбільш унікальними джерелами, в яких спостерігається найбільш широкий спектр видів мінеральних вод, які до того ж оцінюються великими запасами, є курорти Мор шин і Трускавець. Сьогодні на території Передкарпаття вивчено та відкрито біля 100 джерел мінеральних вод.
Найбільш багатими на мінеральні води є гірські райони Закарпаття (Великоберезнянський, Воловецький, Свалявський, Міжгір’я та Рухівський райони), в яких зосереджено 51,4 % джерел Закарпаття; трохи менше у перед гірській зоні Закарпаття Ї 21,4 %, низовинна зона відносно небагата на мінеральні води.
Більшість мінеральних вод відноситься до холодних “+200 С”, виявлені також й термальні води, які можна використовувати для лікування: селище Нижній росток “+380С”, а на території санаторію “Шаян” Ї “+470 С”, біля м. Ужгород Ї “+600 С”.
Також у регіоні наявні ресурси лікувальних грязей. Специфікою санаторно - курортного лікування Карпат є можливість широкого використання озокериту для лікування цілого ряду захворювань.
Фітолікувальні ресурси. Україна належить до найменш лісистих країн Європи (14,2 %), однак ліси Карпат мають виключне значення. Тут налічується близько 70 видів дерев та 110 порід чагарників.
Для рекреаційних потреб дуже важливе значення має здатність лісів виділяти кисень та поглинати вуглекислий газ.
Доцільною формою збільшення всього розмаїття природи є створення системи дільниць – резерваторів та пам’яток природи. В Карпатах знаходиться багато ботанічних садів і парків, де ростуть рідкісні екзоти, такі як магнолія, рябина амурська, лавровишня тощо. Особливо багатим є рослинний світ Закарпаття, де зустрічаються рослини північноамериканські, середземноморські, східно – азіатські. В регіоні також створено Карпатський національний парк площею 430 тис. га. Національний парк включає