Кліматичні та ландшафтні ресурси. Карпати є регіоном з помірно континентальним кліматом. Він формується при взаємодії ряду факторів, основними з яких є Ї особливості атмосферної циркуляції, географічного положення, рельєфу місцевості, величиною сонячної радіації. Різноманітний тепловий режим на території Карпатського регіону створює сприятливі умови для акліматизації рекреантів.

Регіон унікальний для організації та розвитку гірськолижного спорту, що не поступається світовим масштабам. В українських Карпатах починаються річки Тиса, Дністер, Прут, Серет. Вони не су доходні, але містять великий запас водної енергії. Озера та штучні водоймища не отримали широкого розповсюдження, тут налічується біля 1200 прудів та невелика кількість незначних за площею гірських озер.

Різноманітний ландшафт, рельєф, кліматичні умови створюють чудову базу для організації відпочинку, а також різноманітні погодні умови за сезонами в різних частинах Карпатського регіону створюють сприятливі передумови для розвитку різноманітних функціональних видів туризму та рекреаційних систем.

Потенціал природних ресурсів Українських Карпат наведено в Таблиці 3.1. (Додаток В).

Історико – культурні ресурси. Карпатський регіон містить чи не найгустішу мережу історико-культурних пам’яток по всій Україні. На території даного регіону налічується близько 125 тис пам’яток археології. Архітектури, історії.. тут знаходиться ряд пам’яток міжнародного значення: стародавніх трипільських поселень на Дністрі, старослов’янські міста тощо. Відомо, що до високо атрактивних відносяться історико-культурні ресурси Закарпаття, Мукачево, Ужгорода. В Прикарпатті Ї Львів, Дрогобич, Трускавець, Івано - Франківськ. Багатовікова історія наклала свій відбиток та визначила характер пам’яток культури. Карпатські області багаті на унікальні пам’ятки мистецтва. Практично всі вони доступні для показу туристам. Також налічується багато цінних пам’яток архітектури. Це кам’яні вежі, старовинні замки тощо. Мають історико – культурне навантаження практично всі курорти Карпатського краю, особливо Прикарпаття.

Транспортна доступність. Транспорт відіграє значну роль у розвитку туризму. Сучасна мережа культурно-туристичних установ Карпат склалася в основному так, де проходять шосейні та залізні дороги. Для цілей туризму, крім того, можуть використовуватися й лісні, підвісні дороги, річки. Довжина лісових доріг регіону досить значна. Вони включають в себе вузколінійні. Автомобільні й ґрунтові лісові дороги. Вузколінійні використовуються в основному у Закарпатській та Івано – Франківській областях.

Головними є транспортні шляхи загального користування. Загальна експлуатаційна довжина залізничних доріг становить 2919 км. Основні залізні дороги перетинають Карпати у трьох місцях, поєднані вони між собою прикарпатською та закарпатською залізними дорогами. Про важливу роль залізничного транспорту свідчить факт зростання кількості туристів. Що приїжджають у регіон спеціальними туристичними поїздами.

Велике значення отримує також автомобільний транспорт. Загальна довжина автомобільних доріг складає по карпатським областям більше 20 тис. км. Найбільше автодоріг у передгір’ях, а найменше Ї в горах.

Недоліком мереж є відсутність у гірській частині повздовжньої магістралі, яка б поєднувала всі можливі та важливі з точки зору туризму шляхи.

Структура рекреаційного комплексу Карпатського регіону. Природно-ресурсний потенціал Українських Карпат створює всі можливості для ефективного використання рекреаційного комплексу. Рекреаційний попит на регіон оцінюється більше ніж у 4 млн чол. у рік тільки для потреб відпочинку і туризму (без врахування короткочасного). Разом з потребами у санаторно - курортному лікуванні на базі мінеральних вод попит на рекреаційні послуги оцінюється як мінімум в 6 млн чол. в рік. Однак в цілому, внаслідок низького рівня інфраструктурного забезпечення рекреаційний потенціал регіону використовується на 10 – 12 %.

Становлення деяких галузевих елементів рекреаційної системи Карпат відбувалося ще в період кінця ХІХ – початку ХХ століття, однак процес формування системи відбувся повністю у радянський період. На початку ХХ століття вже склалися та отримали популярність такі широко відомі нині бальнеологічні центри як Трускавець, Моршень, Любень Великий, Немирів, Шкло та ніші. Відомими були також лікувально-оздоровчі місця в долинах річок Прута, Дністра та інших, невеличкі водолікувальні заклади починають функціонувати у Закарпатті: Ужгороді, Поляні, Квасах.

Приблизно в той же період починає розвиватися в Карпатах туризм, створюються туристичні спілки, клуби, вперше було видано путівник. В цілому туристичне господарство почало розвиватися у повоєнні роки.

Сьогодні структура рекреаційного комплексу складається із санаторно – курортного лікування (39 %), туризму (38 %), та оздоровчого відпочинку (23 %).

Враховуючи нерівномірність природно-ресурсних баз, в регіоні можна виділити три райони: Прикарпатський та Закарпатський курортно-оздоровчі районі та Гірсько – Карпатський туристично – оздоровчий район.

За нинішніми даними, в регіоні існує 62 санаторії, 17 лікувальних пансіонатів, в яких налічується біля 25 тис. місць.

В регіоні також розміщено 53 туристичні бази, готелі, кемпінги. Можна виділити такі як “Буковина”, “Черемош”, “Чернівці” та інші.

Загальні відомості про наявні рекреаційні установи у Карпатському регіоні наведені в Таблиці 3.2. (Додаток Г).

В Карпатському регіоні існує 10 гірськолижних територій, в яких діє декілька десятків підйомників. До них відносяться: Ясеня, Рахів, Славське, Ворохта та інші.

В регіоні утворилось декілька найважливіших туристично – екскурсійних вузлів. Це такі міста як: Львів, Ужгород, Мукачево, Яремча та інші. Через регіон проходить декілька міжнародних туристичних маршрутів. 2/3 туристичних об’єктів припадає на Закарпаття.

Крим

Кримський півострів займає відносно невелику територію Ї за площею він у 20 разів менше Піренейського та Балканського півостровів. Однак відомим Крим став завдяки особливостям своєї природи і, перш за все, своєрідному географічному положенню.

Ця південна територія розміщується між 44 та 46 градусами північної широти так же, як і південь Франції. На цих же широтах проходить межа двох кліматичних поясів, тому на такому маленькому півострові спостерігаються атмосферні процеси та явища, характерні як для півдня помірного