У другій половині ХХ століття змінився сам стереотип життя людини. На зміну тому, який можна охарактеризувати як статичний, коли основна маса населення роками не залишала своїх будинків, приходить новий Ї динамічний Ї стереотип життя: зміна оточення стає в сучасних умовах бурхливого життя людей в містах вкрай необхідним.

З початку 80 – х років ХХ століття стали відчуватися зміни у пріоритетах туристів. Замість сонячних пляжів все частіше віддається перевага лісам, замість міських громад Ї поселенням традиційних народностей.

Той факт, що до туризму залучається все ширші й ширші прошарки населення, викликало масовий попит на економічні подорожі з повним обслуговування, що організовуються спеціальними туристичними фірмами, кількість яких в світі швидко збільшується. Отримали значного поширення чартерні рейси та круїзи. В той же час, збільшується відсоток групового туризму, оскільки вартість таких турів нижче за рахунок знижок за групове обслуговування, яке надається підприємствами готельного бізнесу, та пільгових тарифів на транспорт.

В соціальному аспекті характерне підвищення попиту на туристичні послуги з боку тих прошарків населення, чиї доходи є середніми або навіть невисокими. Таким чином, можна вести мову про зміну структури туристичного попиту.

Подорожі, які раніше були привілеєм переважно “відпочиваючого” класу, стали життєвою необхідністю значної частини населення, а згодом й нормою споживання.

Слід зазначити, що соціально-економічні фактори є основними факторами, які визначають формування у населення попиту на туристичні послуги. В найбільш загальному вигляді вони включають: ступінь розвитку виробничих сил, індустріалізацію і науково-технічну революцію, обсяг і структуру вільного часу, матеріальний стан, трудову діяльність, культурний рівень, професійну та освітню структуру населення, інформаційні засоби та реклама, зростання соціального статусу особи, релігійні фактори тощо.

До групи соціальних факторів, що сприяють розвиткові туризму в Європейському регіоні, слід віднести:

Ї покращення оплати праці та підвищення матеріального забезпечення громадян в індустріально розвинених країнах;

Ї збільшення тривалості відпусток та взагалі вільного часу працюючої людини. Багато людей тепер можуть поділити відпустку на дві Ї три частини або подорожувати у вихідні;

Ї надання робітникам та службовцям різноманітних соціальних гарантій та пільг за рахунок підприємств та профспілок;

Ї розвиток засобів масової інформації. Значний вплив на потенційних туристів здійснюють телебачення, випуск спеціалізованих журналів та газет, засоби Інтернету. Як і по відношенню до будь-якого іншого комерційного продукту, організація нових турів вимагає проведення попереднього маркетингового дослідження. Туристи, що вперше відвідують ту чи іншу країну, особливо чутливі до активних маркетингових заходів. Щорічно біля 20% всіх іноземних туристів відвідують країну вперше. За результатами досліджень, близько 80% туристів відвідують країну вдруге в результаті активних маркетингових дій, зокрема, реклами в ЗМІ.

Цю точку зору ілюструють результати статистичних досліджень ВТО, яка, обравши для аналізу декілька європейських країн, виявила закономірність між збільшенням витрат на рекламу та наступними надходженнями від туризму за п’ять років (див. Табл. 1.3.).

Аналіз витрат та прибутків, що лежить в основі наведених даних, показує, що в середньому для цих країн збільшення урядових витрат на рекламу на 1 дол. США приносить у державний бюджет 493 дол. США від витрат іноземних туристів та близько 74 дол. США Ї податкових надходжень.

Таблиця 1.3.

Вплив реклами на розвиток туристичного ринку

в деяких країнах Європи

Країна | Зростання витрат на рекламу, % | Зростання надходжень від туризму, %

Франція | 6,3 | 11,7

Німеччина | 24 | 106

Іспанія | 83 | 126

Науково – технічний прогрес, автоматизація виробництва сприяють збільшенню вільного часу у людей. Проблема його раціонального використання також належить до соціальних, і вирішити її можна за допомогою туризму. Люди можуть провести свою відпустку в туристичних подорожах, тим самим раціонально використавши свій вільний час.

Крім того, сучасний світ досить різноманітний з усіх точок зору. Різними є природні ресурси, історико-культурні, етноконфесійні, соціально-економічні умови різних країн та регіонів. І саме це різноманіття Ї основа функціонування такої галузі соціальної сфери як туризм. Саме прагнення людей побачити щось нове залучає людей в цю сферу. Вирішальну роль у міжнародному туризмі відіграє абсолютна перевага. Так, унікальні пам’ятки та витвори мистецтва, створені людиною, визначають монопольне становище тієї чи іншої країни та зумовлюють приплив туди іноземних туристів.

Крім того, знайомство з країнами і народами, різноманітна тематика екскурсій в Європейському регіоні, розширюють світогляд людини, розвивають його інтелект, допомагають краще зрозуміти реальну картину світу.

Однак значення туризму виходить за межі однієї лише пізнавальної функції, оскільки він багато в чому сприяє розвитку мирних відносин між народами. Серйозну роль відіграє туризм у вихованні молодого покоління. Цікаві екскурсійні маршрути в значній мірі здатні розширити світогляд дитини, здійснити вплив на формування у нього естетичного смаку.

Ритми сучасного життя більшості розвинених країн світу супроводжується збільшенням масиву виробництва, урбанізацією, нерідко погіршенням екологічної ситуації, ізолюванням громадян від природи. Надходженням широкого обсягу інформації. Вказані фактори сприяють тому. Що в людині накопичується втомленість, що має як фізичний, так і психологічний характер, що, в свою чергу, призводить до збільшення конфліктних ситуацій в побуті та на виробництві, сприяє погіршенню здоров’я, знижує трудову та життєву активність.

Значну роль у подоланні цих негативних наслідків й допомагають туристичні центри Європи. Вони є ефективною формою практично повного, всебічного поновлення, оскільки людям надається можливість лишити місце постійного перебування, трудової діяльності, змінити для себе оточуюче середовище.

До групи економічних факторів слід віднести розширення зовнішньоекономічних і торгівельних зв’язків між країнами і континентами. Потреби великого виробництва, створення монополій, ТНК, пошук нових ринків збуту продукції призводять до зростання