У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


фондів. Об'єктами кредитування є капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію, розширення вже діючих основних фондів, нове будівництво, приватизацію та корпоратизацію підприємств тощо.

Залежно від забезпечення кредити поділяють на 2 групи: забезпечені; бланкові.

Забезпечені кредити гарантуються певними видами активів, зокрема: нерухомістю; цінними паперами; товарно-матеріальними цінностями; дебіторською заборгованістю тощо.

Забезпечення кредитів може також здійснюватись: правами під-приємств на інтелектуальну власність, землю; гарантіями (банків, коштами чи майном третьої особи); іншим забезпеченням (поручи-тельство, поліс страхової компанії).

В Україні як кредитне забезпечення використовують, головним чином, товарно-матеріальні цінності та нерухомість.

Кредити, які надаються банками підприємствам під заставу дер-жавних цінних паперів називаються ломбардними. У міру розвитку ринку державних цінних паперів значення цього кредиту в діяльно-сті українських підприємств зростатиме.

Бланкові кредити отримують тільки фінансово стійкі підприєм-ства на короткий термін (1-10 днів). У вітчизняній практиці бланко-ві кредити практично не використовуються.

2. Вплив розміщення оборотних коштів на фінансовий стан підприємства

Функціонування оборотних коштів розпочинається з моменту їх формування і розміщення. Раціональне розміщення як складова управління оборотним капіталом має певні особливості не лише в різних галузях, а навіть і на різних підприємствах однієї галузі. Ви-значальними тут є такі чинники: вид господарської діяльності, обсяг виробництва; рівень технології та організації виробництва; термін виробничого циклу; система постачання необхідних товарно-матеріальних цінностей і реалізації продукції та ін.

Залежно від розміщення, умов організації виробництва й реалі-зації продукції оборотні кошти мають різний рівень ліквідності, а отже, і ризику використання (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Класифікація оборотних коштів щодо ступеня ліквідності та ризику вкладення

Практика господарювання підтверджує, що найбільш ліквідними і з найменшим ризиком є кошти в касі, на розрахункових і валютних рахунках в установах банку, вкладені в цінні папери.

Менш ліквідною частиною з певним ризиком вкладення вважає-ться відвантажена продукція і дебіторська заборгованість покупців. Остання, у свою чергу, може бути менш чи більш ліквідною. Це стосується строкової і простроченої дебіторської заборгованості щодо відвантаженої продукції.

Найменш ліквідними і з найбільшим ризиком вкладення є оборо-тні кошти в незавершеному виробництві; у витратах майбутніх пе-ріодів; у виробничих запасах; у готовій продукції (що її не відван-тажено). Це пояснюється тим, що саме ця частина оборотних коштів найбільш віддалена від моменту реалізації і більше підлягає впливу змін кон'юнктури ринку, інфляційних процесів тощо. Отже, ліквід-ність поточних активів є головним фактором, який визначає ступінь ризику вкладання оборотних коштів.

Ступінь ліквідності в цілому оборотних активів і кожної їх групи визначається як відношення відповідної частки оборотних активів до короткострокових зобов'язань.

Найчастіше в практиці застосовуються такі показники:—

коефіцієнт забезпечення власними коштами (Кз.к.) (коефіцієнт автономії Ка);—

коефіцієнт покриття (Кп);—

коефіцієнт абсолютної ліквідності (Каосл.).

Перший показник (Кз.к.) визначається як відношення різниці між обсягами власних та прирівняних до них коштів і фактичною вартістю основних засобів та інших позаоборотних активів до фак-тичної вартості наявних у підприємства оборотних засобів — вироб-ничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції, гро-шей, дебіторської заборгованості та інших оборотних активів .

Кз.к = Вк / о.к.,

де Кз.к — коефіцієнт забезпечення власними коштами;

Вк — власні кошти, грн.;

о.к.— загальна сума оборотних коштів, грн.

Коефіцієнт характеризує наявність власних оборотних коштів, необхідних для фінансової стабільності підприємства, його незале-жності від позикових коштів. Якщо значення коефіцієнта спадає нижче за 0,1, підприємство є неплатоспроможним. Зростання коефіцієнта проти минулого періоду свідчить про підвищення фінансової незалежності та зниження ризику фінансових вкладень.

Коефіцієнт покриття (Кп.) — це найбільш узагальнюючий показник ліквідності балансу. Визначається як відношення всіх поточних активів підприємства до суми корот-кострокових зобов'язань.

Кп == п.а. / к.з.

де Кп — коефіцієнт покриття;

п.а. — сума усіх поточних активів, грн.;

к.з.— сума короткострокових зобов'язань, грн.

Цей коефіцієнт характеризує достатність оборотних коштів під-приємства для погашення його боргів протягом року. Уважають, що його рівень у межах 2,0 – 2,5 є прийнятним. Він показує, скільки грошових одиниць активів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов'язань. Коли Кп стає меншим за 1,0, струк-тура балансу вважається незадовільною, а підприємство — неплато-спроможним.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кабс.л.) визначається як від-ношення суми коштів та короткострокових фінансових вкладень підприємства до короткострокових зо-бов'язань.

Кабс.л. = (Гк + Кв) / к.з.

де Кабс.л. — коефіцієнт абсолютної ліквідності;

Гк — грошові кошти, грн.;

Кв — короткострокові вкладення, грн.;

к.з.— сума короткострокових зобов'язань, грн.

Показник характеризує негайну готовність підприємства погаси-ти свою заборгованість. Достатнім є значення коефіцієнта в межах 0,25 — 0,35. За значення меншого ніж 0,2 підприємство вважається неплатоспроможним.

Отже, фінансово стійким є такий суб'єкт господарювання, який за рахунок власних коштів покриває кошти, вкладені в активи, не допускає невиправданої дебіторської та кредиторської заборгова-ності, своєчасно розраховується за своїми зобов'язаннями. Осно-вою фінансової стійкості є виважена, раціональна організація й ефективне використання оборотних коштів. Але це не означає, що підприємство має вкладати оборотний капітал лише у високоліквідні активи з метою зниження ймовірного ризику та отримання найвищого прибутку. Головною метою діяльності підприємства є створення конкурентоспроможної продукції з високими спожив-чими якостями.

3. По даним підприємства визначити балансову вартість основних виробничих фондів за станом на 01.01.2003

Вихідні дані для визначення балансової вартості основних виробничих фондів за станом на 01.01.2003 р. ТОВ "Глобус", тис. грн.

Склад основних виробничих фондів | Вартість основних виробничих фондів станом на 01.10.2002 р. | Вартість придбаних основних виробничих фондів в 4 кварталі 2002 р. | Вартість виведених основних виробничих фондів в 4 кварталі 2002 р. | Сума амортизаційних


Сторінки: 1 2 3