Контрольна робота на тему: Туристичний продукт

Терміном “туристський продукт” позначаються три досить різних поняття. По-перше, турпродукт це “право на тур, призначений для реалізації туристу”. Таке визначення не завжди продуктивне, воно спотворює загальноприйнятий зміст слова “продукт”, хоча і підкреслює правовий характер відносин між продавцем і покупцем.

По-друге, відповідно до загальноприйнятого слововживання, туристський продукт це споживчий комплекс, що включає тур, туристсько-екскурсійні послуги і товари. Таке визначення підкреслює нематеріальний характер частини турпродукта, а саме - туристських послуг.

По-третє, турпродуктом іменують також сукупність споживчої вартості цього комплексу.

У сімдесятих роках у Німеччині виник новий напрямок – реабілітаційний туризм. Починалось все з того, що підбиралась група з 6–7 підлітків (на чолі з психологом і лікарем) і відправляється в досить екзотичну на сторонній погляд подорож. Наприклад, в індійське село, де живуть співробітники монастиря для прокажених. Або декілька хлопців проводять півроку в плаванні на теплоході. Не відпочивають, а несуть морську службу. Інших проблемних підлітків з Німеччини, Нідерландів і Фінляндії вивозили у фіорди, скаутські табори. Усього в один час сформувалось близько 30 таких маршрутів.

Туристичний реабілітаційний продукт включає в себе розробку маршруту для ушкоджених людей(дітей), відібрання можливих об’єктів для відвідання, як природничого характеру, так і археологічно-історичних пам’яток.

Перед тим, як запропонувати реабілітаційний тур, йде психологічна його проробка, орієнтуючись на цільову групу туристів. Наприклад, якщо до подорожі підбирають дітей з проблемами в родині, у стосунках з друзями, то більш доречною для них буде подорож на природу – турпохід, можливо з екстремальними чи незвичайними умовами. Це загартовує характер, відволікає від життєвих труднощів та допомагає знайти нових друзів.

Якщо передбачається група з фізичними недоліками, то подорожі також передує психологічна проробка і навіть заняття з майбутніми її членами. Необхідно, щоб всі ставилися один до одного не виявляючи різницю між інвалідом та здоровою людиною, щоб люди, для яких в подорожі передбачена реабілітація(психічна чи фізична) відчули полегшення, оздоровлення та підтримку.

За звичай всі реабілітаційні тури пов’язані з природою, її різноманітністю, екстремальністю. Дуже рідко коли відбуваються подорожі в міста, бо міста втомлюють, збуджують, нервують, декого лякають. Природне середовище саме і призначено для реабілітації та відновлення психічного чи фізичного здоров’я.

В практиці проведення реабілітаційних турів є і подорожі з метою чогось навчитися. Наприклад, індивідуально нерозвинуті діти (через нестачу життєвих досягнень) можуть відправлятися в подорожі на риболовецькі судна з командами на місяць і більше, або ж на інші об’єкти, перш за все для праці. Для дітей, які відчувають, що нікому непотрібні, чи якщо не можуть проявити ніде свої здібності, можуть розроблятися спеціальні тури в місця, де необхідна буде їхня „допомога”, наприклад, до Африки для піклування про тварин чи доглядом за молодшими дітьми в дитячих будинках та ін.

Для такої поїздки відбираються дорослі або діти з неефективним життєвим досвідом. Вони ні в чому поки не відбулися, їм складно спілкуватися, у них проблеми з груповими нормами або із здоров’ям. Можливість пережити новий досвід, виявити себе успішно, навчитися володіти собою – от що дають ці подорожі.

У кожній групі, яка здійснює туристичну подорож, крім туристів, що почувають себе за бортом життя, є і помічники-волонтери, лікарі чи психологи.

Реабілітаційний туризм створює те, що прийнято називати терапевтичним середовищем.

У рамках організації реабілітаційного туризму зазвичай проводяться наступні заходи:

- перед подорожжю проводяться первинні консультацій-знайомства для батьків з дітьми, для дорослих, для дітей між собою ;

- за характером майбутньої подорожі можуть бути обрізковими заняття у спортивному залі (один раз у тиждень), наприклад, для групи молодших дітей-інвалідів.

- проводяться одноденні поїздки у ліс для групи дітей ;

- проводяться підготовчі поїздки для учасників туристичної поїздки на територію, яка імітує майбутню подорож. Основна мета поїздки підготовка спорядження до тривалих подорожей.

Найчастіше проводяться спочатку підготовчі подорожі невеликим терміном по маршруті. У подорожі бере участь більша кількість чоловік без відхилень, менша - інвалідів.

Друга подорож може вже містити однакову кількість інвалідів і здорових людей, ніж попередня, при умові прямування по тому же маршруті.

Після декількох подорожей, найдосвідченіших можна брати в більш серйозні подорожі, які переважно організовуються для старшої групи. Всі учасники повинні мати великий досвід спільної життєдіяльності. Програма поїздки методично розробляється протягом кількох років

У зимові періоди проходять підготовки для всіх бажаючих до літніх подорожей.

Використана література

1. ШАРОВА О. // газета "Перше вересня" . - № 8. – К., 1999.

2. Туризм і відпочинок. - №7. - М., 2000.

3."Третий сектор". - 3 липня. – К., 2003.

4.http://tio.agava.ru