Консульський збір — 50 дол. США. Безвізовий транзит не дозволяється. Діти до 16 років вписуються у візу батьків (матері). Візу можна одержати також у міжнародному аеропорті м. Найробі, вартість візи — 30 дол. США.
Фото- і відеозйомка без дозволу і плати можуть коштувати розбитої апаратури.
5. Показники туризму в Кенії
Туризм Кенії складає 12% валового національного продукту. Приблизно 500 000 кенійців зайняті в цій сфері.
Доходи від туризму в Кенії — одна з основних статей бюджету, тому місцеве населення надзвичайне доброзичливо відноситься до мандрівників.
Туризм для Кенії – також одне з найважливіших джерел валютних доходів, але декілька років тому число іноземних туристів у Кенії скоротилося через слабкий розвиток інфраструктури і проблем безпеки, зв'язаних з етнічними конфліктами 1997 року. У 2000 році Кенію відвідало 1 млн. іноземних туристів, тоді як у 1999 році - 950 тис.
За даними Уестерна, у 1998 році відвідуваність заповідників і національних парків упала на 60% у порівнянні з відповідним періодом попереднього 1997. Усього за 1998 рік зниження числа закордонних туристів склало 23%.
В 1998 році до грабежів додалися міжетнічні зіткнення на заході Кенії. Число жертв перевищувало 250 чоловік.
В той час для кенійських туроператорів наступили тяжки часи. Жителі ряду західноєвропейських країн відмовилися подорожувати в цю країну через погрозу терактів. Приміром, британські авіалінії призупинили польоти в Кенію.
По офіційним даним кенійської Ради по туризму, країна в добу втрачала більш мільйона доларів, у той час як в Америці щорічний доход від туристів складає $ 500 млн. Найбільш уразливими стали дрібні туроператори, не здатні зазнавати довгострокових збитків.
Кенійські туроператори завжди обурюються з приводу несправедливих побоювань з боку Великобританії і США.
„Небезпека світового тероризму в нас не більш ніж у будь-якій європейській країні, - заявив глава місцевої федерації туризму. - Під час сафарі в кенійських парках ризик теракту набагато нижче, ніж у будь-якому британському мегаполісі”.
В 2003 році також сталося ще одне потрясіння для подальшого розвитку туристичної галузі в країні. В 2002 році обмін туристами між Ізраїлем і Кенією був досить інтенсивним, незважаючи на страшні теракти проти американських посольств у Кенії і Танзанії, що відбулися в 1998 році.
Обмін туристами - це, звичайно, деяке перебільшення, туристичний потік йшов тільки в одну сторону, з Ізраїлю в Кенію.
Грудневий теракт у кенійському готелі, який вчинили ізраїльтяни, безумовно вплинув на туристичний рейтинг Кенії в очах ізраїльтян. Крім того, спроба теракту проти ізраїльського літака виявила чималі проблеми в авіакомпаній, що змушені тепер розробляти захисні системи, що запобігають обстріл літаків із землі.
Томи всякий туризм і ділові поїздки в Кенію припинені. На підставі оперативних даних ізраїльської військової розвідки ШАБАК, ізраїльські авіакомпанії цілком припинили повітряне сполучення з Кенією.
Дотепер авіакомпанія "Ель-Аль" здійснювала один регулярний рейс у тиждень, а авіакомпанія "Аркія" доставляла туристів чартерними рейсами.
Британія також прийняла рішення для своїх авіакомпаній щодо не допуску туристичних літаків до Кенії, а США навіть дозволили своїм дипломатам залишити Кенію.
Крім ізраїльських авіакомпаній жодна іноземна фірма не здійснює польоти в Кенію і назад.
Урядове керування туризму витрачає 1,6 мільйона доларів на кампанію по залученню туристів у Кенію. Головна її ціль - переконати іноземців, що країна продовжує залишатися цілком безпечною.
Останнім часом знову відкриваються туристичні офіси Кенії в основних столицях Європи і Північної Америки. Ці міри повинні допомогти залученню туристів у країну.
Більш ніж 600 тисяч туристів щорічно залучають тільки численні національні парки країни і чудові морські пляжі на узбережжі Індійського океану.
Перспективи розвитку туристичної індустрії цілком райдужні. Динаміка попиту позитивна, і інтерес до напрямку буде рости щорічно за умови відсутності терористичних актів.
В 2000 році з країн СНД та України в Кенію виїхало всього 600 чоловік.
6. Транспорт
Транспортне сполучення є невід’ємною рисою формування туристичної інфраструктури країни, яка характеризує ступінь розвиненості всієї туристичної галузі.
Залізниця: загальна довжина - 2.778 км.
Авто дороги: загальна довжина - 63.800 км.с покриттям - 8.868 км. без покриття - 54.932 км.
Водні шляхи: частково використовується озеро Вікторія
1. Залізничний.
Всі африканські залізниці будувалися дуже давно, у колоніальні часи, для вивозу коштовних мінералів і товарів із глибини материка до океанських портів. В даний час ці залізні дороги збереглися, а деякі навіть працюють. Але африканські потяги дуже повільні, ходять рідко, майже усюди дублюються автодорогами, і не створюють безперервної мережі.
2. Автотранспорт.
Є досить багато автодоріг, хоча не усі вони однакової якості:
а) дуже гарні, асфальтовані
б) дуже погані. Проміжних варіантів майже немає.
3. Водний транспорт розповсюджений слабко. Є водне повідомлення по великих африканських озерах.
Відмітна властивість усіх морських африканських пароплавів - їхня дорожнеча.
4. Повітряний транспорт.
Деякі міста Африки з'єднані авіа маршрутами. Як правило, вартість перельоту навіть між сусідніми країнами дуже висока. Цікавіше, дешевше, хоча і довше, проїхати Африку наземним транспортом.
5. По містах. У Кенії існує суспільний транспорт у виді великих автобусів. Як правило, вони повільні, дешеві і набиті людьми, а проїзд у них коштує дешевше, ніж у Києві.
Мікроавтобуси переважають у менш населених і більш багатих містах. Проїзд у міській маршрутці коштує приблизно 20-25 центів. Їздять вони швидше, ніж великі автобуси, і люди не стоять, а сидять.
7. Розміщення
Місцеві готелі складно порівнювати з європейськими, хоча за рівнем сервісу вони їх найчастіше випереджають. Їхнє внутрішнє оздоблення виконане