в японців називаються "яки". Так виникло найменування цього блюда. Вже цей процес приготування є привабливим для відвідання туристами спеціалізованих ресторанів, які пропонують мармурове м’ясо. У ресторанах найчастіше можна зустріти сукияки набе - варене мармурове м'ясо із соєвим сиром, овочами, локшиною і сирим яйцем. Для цього блюда кухар лише підготовляє компоненти, а гості самі варять тонкі скибочки яловичини в каструлі з водою чи неміцним бульйоном. Готові скибочки м'яса опускають у маленьку чашку зі збитим сирим яйцем. Поки усі їдять, кухар у міру необхідності додає в соус різні спеції. Якщо його смак стає занадто гострим, то він додає більше саке чи води.
Овочі
Обов'язковою частиною японської їжі є овочі. Вони присутні в блюді не тільки у всіх можливих видах, колірних і смакових варіантах, але і з естетичних розумінь, що яскраво відрізняє традиції японської кухні від інших кухонь світу. Використовуються кілька видів цибулі, від золотавого круглого таманоги, до білої вузької і довгої цибулі хосонеги, морква, огірки, капуста, салат, хрін васабі, бамбук, лотос, та інші. Існує також багато видів редиски і редьки (наприклад, білий редис дайкон), що додають блюдам пікантний смак. Широко використовуються як приправу, а також для готування супів і інших блюд солоні і квашені овочі - квашена редька, маринований часник і солоні огірки. Метелкіна М “100% здоров’я”. - № 8. – М., 2002. – С.: 34-37.
2.1. Особливості харчування туристів у японських ресторанах
Ортодоксальна японська кухня починалась з легких закусок, що подавались при чайній церемонії, що простим людям навіть у Токіо вдається побачити досить рідко. Перш за все у Японії вишуканою їжею вважаються сусі. Тому навіть японцям, яких прийнято вважати багатіями, потрібний особливий настрій, для того щоб відправитися в першокласний сусі-ресторан. Кожен поважаючий себе турист не поїде з Японії не скоштувавши суші. В перелік екскурсій по Японії найчастіше входять екскурсії до різноманітних спеціалізованих японських ресторанів, як наприклад сусі-ресторани. Японці не шкодуючи сил працювали над створенням дешевих і смачних сусі. У результаті на світ з'явилися “обертові” сусі. Тут вартість сусі визначається по кольору тарілочок, що дуже зручно для клієнта, який легко може підрахувати, наскільки його апетит полегшив його ж гаманець, та й ресторану так зручніше і надійніше. Що стосується мисосиру (суп з мисо – соєвих бобів, що перебродили,), те туристів вчать їсти цей суп так як його їдять в Японії, там прийнято пити прямо зі спеціальної чашки, підносячи її до рота. Також туристів в японських ресторанах обов’язково вчать застосовувати мурасаки і васабі (тертий зелений хрін). Якщо їх використовувати неправильно, то можна начисто зіпсувати сусі. Мурасаки – це соєвий соус. До сусі в ресторанах подаються маленькі блюдця, у які і наливається необхідна кількість сої, звичайно досить 2 – 3 чайних ложечок. А васабі – це специфічна японська приправа, що виготовляється з коренеплодів хріну, що збираються в річках полонин. Вони ретельно натираються на акулячій шкірі, але, до сьогодні, переважно використовується васабі в тюбиках. Легкодумство у відносинах з цією пастою зеленого кольору неприпустимо: у роті з'являється гострий присмак, а потім печіння почне усе сильніше і сильніше відчуватися в горлі і носі, а далі піде потік сліз, що неможливо зупинити. Класти цієї приправи треба небагато, буквально з горошину на кінчику палички. Що стосується випивки, то туристам найчастіше пропонується саке – напої з рису. Саку добре п'ється і холодним, і узимку підігрітим, відрізняється достатком і розмаїтістю марок.
У залежності від смаку й аромату туристам в ресторані пропонують чотири види саке -і ароматне (із фруктовим чи квітковим ароматом і низьким змістом алкоголю), легке (зі свіжим приємним смаком і середнім змістом алкоголю), саке з насиченим смаком і витримане (звичайно золотавого кольору зі смаком спецій). Японське саке не міцне.
В ресторанах більш високого класу проводять невеличкі коментарі щодо вживання саке. Від ступеня зігрітості міняються смак і запах напою. Температуру можна варіювати в межах від 5 до 55 градусів у залежності від часу року і типу їжі. Ідеальний температурний діапазон саке також залежить від його типу. Приміром, ароматне і легке саке рекомендується пити охолодженим. З рисовою горілкою можна готувати різноманітні коктейлі. Вона відмінно сполучається із соками і лікерами. Сполучається саке і з блюдами європейської кухні. Такий варіант пропонується гостям, які не мають намірів повністю під час подорожі переходити на японську їжу, а передбачають коштувати лише найвідоміші і сумісні страви. Саке туристам в Японії запропонують у французьких і італійських ресторанах. Його широко використовують для готування різних західноєвропейських блюд.
Без саке в Японії не обходиться жодне свято.
Японці, наприклад, зовсім не п'ють молока (навіть вважають його шкідливим), інші молочні продукти вони теж стали вживати в їжу зовсім недавно. Тому при необхідності молочної дієти туриста розміщують в готелі з європейською кухнею.
Японська кухня, у порівнянні з китайської, набагато простіше - японці вживають значно менше соусів, дуже мало жирів. У Японії немає поняття "головне блюдо". Звідси величезна розмаїтість блюд на столі під час будь-якої трапези. Антонов Андрій “Луна планети”. - №15. – М., 2002. – С.: 10-12.
Японська кухня для туристів не тільки смачна, своєрідна - вона ще цікава і повчальна. Вона спирається на найдавніші кулінарні й обрядові традиції власного народу і на унікальний кулінарний досвід свого великого сусіда - Китаю.
У той же час вона бурхливо