333 - 325 до н.е. прибуття Олександра Великого, Царя Македонського. Кіпр стає частиною його Імперії. Воєначальники Олександра суперничали за його спадщину, і Кіпр у підсумку дістався елліністичній державі Птоломеїв Єгипетських. Тепер він належить до грецького олександрійського світу. Птоломеї скасовують міста-держави, і Кіпр стає об'єднаний. Столиця - Пафос. Хилленбранд Клаус, Вальц Барбара, Вилляйтнер Йоахим, Вайсс Гюнтер, Виллинг Экехард. Кипр: — М. : АРА, 1996. — 308с.

58 до н.е. - 330 н.е. острів попадає під владу Римської Імперії, а після звертання проконсула Сергія Павла (його хрестили святі Павло і Варнава), Кіпр стає першою державою, якою править християнин. Між першим сторіччям до н.е. і першим століттям від Н.Х. міста довелося відновлювати після руйнівних землетрусів. Міланський едикт 313 року дарував християнам волю віросповідання, і в 325 році кіпрські єпископи були присутні на Нікейському соборі.

330 - 1191 н.е. Римська Імперія перетерплює розділ, а Кіпр стає частиною Східної Римської Імперії, Візантії. Столиця її - Константинополь, а офіційна релігія - християнство. Імператриця Олена засновує Ставровонський монастир. Протягом IV-го століття нашої ери головні міста виявляються цілком зруйновані землетрусами, і виникають нові міста. Столицею стає Констанція.

1191 - 1192 н.е. під час Третього хрестового походу Ричард захоплює Кіпр і жениться на Беренгарії Наваррській у Лемесосі, де вона коронується як королева Англії. Рік по тому острів виявляється проданий лицарям-тамплієрам за 10000 динарів. У свою чергу, його здобуває Гі Люциніан Х, король Ієрусалимський. Страны мира / под ред. И. С. Иванова. – М., 1999.

1192 - 1489 н.е. уводиться феодальна система, а Грецька Православна церква офіційно заміняється католицизмом. Аммокостос тепер одне з найбагатших міст на Близькому Схід. Лефкосія, Аммохостос і Лемесос починають називатися Нікосією, Фамагустою і Лімассолом, відповідно. У 1489 році королева Катерина Корнаро поступається Кіпром Венеції, завершуючи цим правління династії Люциніанів.

1570 рік приносить із собою період османів на Кіпрі. Католицька верхівка вигнана або звернена в іслам, відновлюється Грецька Православна церква, а архієпископ стає представником народу при дворі султана. У 1821 році починається війна за незалежність Греції, і архієпископ Кіпру Купріян, три єпископи і видатні кіпріоти страчені. Протягом Оттоманського періоду мусульманська меншість здобуває кіпрську ідентичність.

1878 – 1960 Британія одержує острів під своє управління відповідно до Кіпрської Конвенції 1878 року. У Першу світову війну Туреччина виступає в союзі з Німеччиною, і отже, Британія в 1914 році анексує Кіпр. Відповідно до положень Лозаннського договору 1923 року Туреччина втрачає усі права на Кіпр, і в 1925 році острів оголошений колонією Британської корони. Активно підтримуючи Британію в Другій світовій війні, Кіпр сподівається на нагороду у виді самовизначення, але Британія вважає його областю своїх життєвих інтересів. Після провалу спроб мирного рішення, у 1955 - 1959 роках розвивається боротьба за національне звільнення, проти колоніального правління і за ENOSIS - союз із Грецією. ООН. Экономический и Социальный Совет. Осуществление Международного пакта об экономических, социальных и культурных правах: 3-и периодич. докл. государств-участников, представленные в соответствии со статьями 16 и 17 Пакта. — Женева: ООН,1994. — 116 с.

Відповідно до Цюрихсько-Лондонського договору, 16 серпня 1960 року Кіпр визнаний незалежною республікою. Він член ООН, Ради Європи, Співдружності і Руху Неприєднання.

На даному етапі Кіпр направляє свої зусилля на вхід до складу Європейського Союзу, але досить напружена ситуація між Туреччиною і Грецією перешкоджає цим планам.

1.3. Державно-адміністративний устрій

Офіційна назва країни - Республіка Кіпр, загальноприйняте коротке – Кіпр. Державний лад – республіка. Столиця Кіпру – Нікосія. Адміністративні розподіли: 6 районів (турецький Кіпр містить у собі північну частину крім Фамагусти і невеликі частини Лефкоси (Нікосії) і Ларнак.

У 1960 році Кіпр був проголошений суверенною державою. Це відбулося після більш ніж восьмидесятилітнього британського правління й антиколоніальної боротьби, що завершилася цюрихсько-лондонськими угодами, підписаними Великобританією, Грецією, Туреччиною і представниками грецької і турецької громад Кіпру.
Молода Республіка стала членом ООН, Ради Європи, Співдружності націй і Руху неприєднання. (Дів. Додаток 3)

Виконавча влада: глава держави - президент; посада віце президента вільна і зарезервована, відповідно до конституції 1960 року для турецького кіпріота; глава уряду - президент; посада прем'єр міністра вільна і зарезервована, відповідно до конституції 1960 року для турецького кіпріота; кабінет - Рада Міністрів, призначувана спільно президентом і прем'єр-міністром. Законодавча влада: однопалатна Палата Представників на Грецькому Кіпру (Vouli Antiprosopon, 80 місць, з них 56 для грецьких кіпріотів і 24 для турецьких кіпріотів - які в даний момент вільні - і обираються терміном на 4 роки) і Асамблея Республіки на Турецькому Кіпру (Cumhuriyet Meclisi, 50 місць, члени обираються терміном на 5 років). Юридична влада: Верховний Суд на території грецького Кіпру і Верховний Суд на території турецького Кіпру. ИАЖ "Світові Дискусії" 19-06-2002

Греція і Кіпр залишаються прихильними рішення кіпрської проблеми в рамках ООН і прагнуть до поновлення переговорів на основі плану Аннана