До особливого розпорядження багато турфірм скасовують подорожі в країни Південно-Східної Азії. Сектора по курортах і туризмові розсилають в усі турагентства розпорядження про заходи для недопущення завезення інфекції в країну.

У списку країн, що не слід відвідувати, 23 пункти, в основному держави Південно-Східної Азії, США і Канада. Географія пневмонії багато ширше, але країни, де відзначене завезення одного-двох випадків, ВІЗ у свій список не внесла. Репресивних мір для тих, хто ослухається, не передбачено.

До появи пневманії країни Південно-Східної Азії займали ведуче місце у світі по розвитку туризму. Ситуація на туристичному ринку Південно-Східних країн була такою:

Сінгапур – один з центрів туризму Південно-Східної Азії. Контрастне сполучення європейської й азіатської культури, туристів уражає чистота і порядок - основна турбота держави.

Назву "Сінгапур" - носять одночасно острів, ріка, місто і держава в Південно-Східній Азії. Острів Сінгапур відділений неширокою протокою від Малайзії, він лежить у південній частині Малаккської протоки, що з'єднує Індійський і Тихий океани. Місто Сінгапур, що велично піднімається на острові - це неймовірне сполучення Сходу і Заходу, його навіть називають "Азіатським Нью-Йорком". Держава ж Сінгапур володіє не тільки островом Сінгапур, найбільшим у його володіннях, але ще 58-ю невеликими островами, що лежать поблизу.

Туристам Сінгапур пропонує більш 70 першокласних готелів і розваги на будь-який смак: від джазу до балету, від рок-концертів до останніх голлівудських блокбастерів, а також поля для гольфа, теніс, стрибки, морські прогулянки на прилеглі острови.

Сінгапур має розвинуту туристичну інфраструктуру, що містить у собі більшість фешенебельних і популярних готелів, ресторанчиків, кафе, знаменитий парк розваг, куди можна потрапити тільки по монорельсовій дорозі. Тут розташовані Вулканоленд, Підводний світ - Океанаріум найбільший у Південно-східній Азії, Сади Хау Пара Вілла Тайгер Балм і інші памьятки, що залучали туристів з усього світу.

Японія є насамперед центром ділового світу Південно-Східної Азії, центом науково технічного розвитку.

Але також завдяки своїй екзотиці і розвинутій туристичній інфраструктурі Японія останнім часом набирала темпи по прийняттю іноземних туристів.

Сьогодні Країна висхідного сонця має у своєму розпорядженні першокласні, говорячи мовою фахівців, «туристичні ресурси»: заповідники й історичні пам'ятники, зоопарки і ботанічні сади, музеї і розважальні комплекси. А ознайомлення з цими визначними пам'ятками перетворюється в комфортне заняття завдяки розвинутому готельному господарству, сучасній транспортній системі і сервісові, що відповідає світовим стандартам. Безпосередньо в сфері туризму трудиться близько 1,91 млн. чоловік. Крім того, 4,1 млн. чоловік, або 6,3% від числа японців, що мають постійну роботу, зайняті виробництвом зв'язаних з туризмом товарів і послуг. Їхня частка у валовому внутрішньому продукті країни складає 5,4%.

За період з 1964 р. по 1999 р. число іноземних туристів, що щорічно відвідують Японію, зросло з 353 тис. чоловік до 3468 тис. чоловік, тобто збільшилося майже в 10 разів. Це безумовно успіх, хоча і відносний: до країн більш розвинутих у тім, що стосується іноземного туризму, Японії ще далеко. Якщо відношення числа закордонних туристів, що приїхали, наприклад, у Великобританію, до кількості громадян цієї країни склало в 1998 р. 0,33, у Франції — 1,04, у Сінгапурі — 2,02, в Австрії — 2,28, то в Японії — 0,03. Головну причину, що стримує потік закордонних гостей у країну, найчастіше вбачають у тім, що перебування в Японії «завдяки» постійно возрастали в останні роки курсові ієни перетворюється в дороге задоволення. Спроби уряду якось послабити вплив цього фактора за допомогою безмитного продажу ряду вироблених у країні товарів, знижок з вартості проїзду і тому подібних мір поки не давали помітного ефекту.

Набагато більш високі досягнення Японії зв'язані з іншою стороною міжнародного туризму — поїздками японців в інші країни. За той же тридцятирічний період число громадян Японії, що щорічно виїжджають за рубіж, підскочило більш ніж у 100 разів. Підраховано, що витрати японського туриста, що виїжджає за рубіж, складають у середньому за одну поїздку 3200 доларів.

Індонезія - найбільший у світі архіпелаг, розташований у Південно-Східній Азії. З 17508 островів тільки близько 6 тисяч населені. Довжина берегової лінії країни 5150 км. Близько 2/3 усієї території покрито вологими тропічними лісами. Перлиною Індонезії вважається Балі - острів богів, як називають його самі індонезійці.

У 2002 році Індонезію відвідали близько 14 тис. туристів із країн СНД і України. Раніше міністр культури і туризму Індонезії заявляв, що число туристів із країн СНД в Індонезію постійно росте. В'їздний туризм в Індонезії є другим по важливості джерелом надходження валюти в країну.

В'єтнам. У 2000 році В'єтнам прийняв 2,13 млн. іноземних туристів, це майже на 20% більше, ніж у 1999-м. За 2000 рік туризм приніс країні доход у $1,2 млрд.

За прогнозом Департаменту туризму В'єтнаму, до 2005 року число туристів повинне вирости до 3 млн. чоловік. На першому місці серед туристів, що відвідують країну, французи, за ними йдуть китайці, тайванці, японці, южнокорейці, американці і британці. Зараз у сфері туризму В'єтнаму реалізується більш 150 проектів, засобу на які виділили іноземні інвестори. Загальна сума цих інвестицій складає $6 млрд. З 1990-го по 1996 рік число іноземних туристів у В'єтнамі збільшувалося на 30% у рік, але в 1997-1998 р. різко