Майже 40 років тому основною їжею простого народу на більшій частині іспанської території була квасоля, різновид бобових. Найпоширеніша страва - печеня з квасолі і шматочків м’яса свинини – у різних регіонах країни називалася по різному. Залежно від того, скільки грошей було на цей час у родини, готувалися різні ковбаси.

На Середземноморському узбережжі – усім відома паелья. Раніше селяни готували рис з тим, що мали в домі. У центральній частині з овочами. Рибалки - з рибою, яку самі ловили. Зараз існують супермаркети холодильники, морозильники. І які завгодно інгредієнти. [22]

Іспанська кухня протягом сторіч перетерплювала зміни. На неї впливали римляни й маври, пізніше – Новий Світ. Саме з Америки вона сприйняла деякі найважливіші види овочів або пряностей, зокрема, помідори, солодкий перець, гострий перець чілі й насамперед - картоплю.

Істотні зміни з’явилися навіть і після Другої світової війни, коли багато районів Іспанії стали улюбленим місцем відпустки німецьких туристів. У деяких центрах туризму згодом стали подавати страви, які являли собою посередню комбінацію вітчизняної й німецької кухні.

Споконвічна іспанська кухня в сутності по-християнськи проста. Її основою є цибуля, часник, солодкий перець і зелень. Пряності застосовуються помірковано, зате шафран - рясно. До найбільш популярним ставляться страви "в одному горщику" (одне блюдо на перше й друге), тобто їжа селянського походження, що одночасно свідчить, що населення було відносно бідним. Із всіх середземноморських країн в Іспанії, як ніде, надають найбільшого значення готуванню вечері. Карта меню в ресторанах пропонує всього кілька блюд на обід, зате на вечерю можна вибирати з незліченної безлічі блюд і закусок. На обід іспанці не витрачають багато часу, але за вечерею ніхто не поспішає. В Іспанії нерідко сідають вечеряти тільки близько 22 години вечора.

Іспанія – півострів, оточений двома морями. І, природно, мешканці узбережжя здебільшого харчуються рибою. Проте тут розрізняють два види риби. Адже та риба, що виловлена у Середземному морі, відрізняється від тієї, яку ловлять в Атлантиці. З іншого боку Іспанія – гориста країна. Залежно від висоти, сильно змінюється клімат. На висоті до 300 метрів над рівнем моря майже ніколи не буває холодно, але постійно йдуть дощі. Тут – свої продукти. Саме так відповідно до географічного розподілу і відрізняються кулінарні традиції Іспанії.

В іспанській кухні дуже мало молочних продуктів. Незалежно від регіону, їжу готують на маслиновій олії. Вершкова олія для приготування їжі не використовується. Це є іспанською особливістю. Іншими загальними ознаками іспанської кухні є вживання яєчних десертів та виключно білого пшеничного хліба.

Якщо казати про особливості, які поєднують іспанську кухню з іншими національними кухнями, то іспанці вважають, що з італійцями їх поєднує використання для приготування страв маслинової олії, а з німецькою - присутність у меню страв зі свинини.

Закуски

Перерва між скромним обідом і вечерею занадто тривалий, тому на схилі дня подаються різноманітні закуски "на один зуб", називані Тапас. Це можуть бути традиційні оливки, тонкі скибочки шинки або морських рачків, засмажені в клярє. Тапас запивають червоним вином або хересом (іспанське десертне вино), що і в себе на батьківщині коштує набагато дорожче. Тапас, називані також ПІНЧОС, не тотожні закускам, які подаються на початку вечері. Вони звичайно подаються по французькому зразку як проміжне блюдо: мариновані овочі, анчоуси, сардини, часникова ковбаса, молюски, тунець або салат з тунцем, коктейль із крабів, диня.

Супи

Наступним блюдом, як правило, служить суп-крем, наприклад, манний суп-крем з мигдалем. У жарка пора року подається й андалузький сильно охолоджений ГАСПАЧО із протертих помідорів, огірка, маслинового масла й пряностей. Дуже популярний також рибний суп БОУЛАВІСА, що одержав поширення з району навколо Сан-Сєбастьяна й досить нагадує марсельський рибний суп БУЙАБЄС, так само як і смачний суп з молюсків.

Суп-Крем по смаку схожий на наші заправні супи, особливо популярний часниковий суп. Як і в Італії, після супу тут теж нерідко треба проміжна фірмова закуска з макаронних виробів або тушковані овочі без гарніру. У цьому випадку до другого овочі вже не подають. Як закуска або друге блюдо іспанці люблять страви з раків. При достатній кількості свіжої риби улюбленою закускою вважається сушена тріска. Споживання сушеної риби іспанці перейняли від норвезьких мореплавців, які сушили рибу про запас або на продаж.

М’ясо

М’ясне друге блюдо звичайно буває тушкованим або смаженим у грилі. Поряд з яловичиною, телятиною, свининою й молодою бараниною в іспанців користуються популярністю й блюда з домашнього птаха. Куряче м’ясо входить до складу знаменитої ПАЕЛЬІ. Одне з національних м’ясних блюд ПУЧЄРО готується з окосту, нуту (баранячого гороху) і часникової ковбаси ЧОРІСО. До цього блюда подають галушки зі шпику, окосту, часнику, посипані зеленню петрушки. В Іспанії найчастіше на гарнір подають рис, а також картоплю.

Десерт

З десертів популярним є карамельний пудинг. Іспанці люблять дуже солодкі пироги з начинкою з мигдального крему, що, найімовірніше, вони успадкували від своїх мавританських предків. Сир наприкінці трапези подається лише зрідка. Хоча Іспанія по площі є найбільшим виробником винограду, на обсязі продукції виноробства це не позначається. Виробництву якісних вин велика увага стала приділятися тільки в останні роки. Марочні іспанські вина витримають порівняння й з французькими.

3.3.3. Узбережжя та курорти Іспанії

Іспанія – країна чудових морських курортів, що приймають гостей з усього світу. Однак курорти Іспанії