Розвиток сфери послуг стимулював розвиток сфери перевезень і технологічний прогрес у галузі комунікації.

Послаблення обмежень на вивіз валюти у багатьох країнах і спрощення прикордонних формальностей. (також див. Додатки) [5, c. 9]

1.2 Науково-методологічні засади туризму

Поняття ”Туризм” і “турист”, - це основні для туризму. В міжнародній практиці існує багато трактувань понять “туризм” і “турист”. Наведемо деякі з них:

Довідники: туризм – це подорож, поїздка, похід у вільний час, один з видів активного відпочинку.

Манільська декларація зі світового туризму (1981 р.): туризм – це один з видів активного відпочинку, що являє собою подорожі, які здійснюються з метою пізнання тих чи інших районів, нових країн і які поєднуються у деяких країнах з елементами спорту.

Документи Міжнародної конференції ООН зі статистики подорожей і туризму (схвалено ВТО 1992 р.): туризм – подорожі і перебування у місцях, які знаходяться за межами звичайного середовища подорожуючого, на термін не більше 12 місяців, з будь-якою метою, окрім заняття оплачуваною там діяльністю.

Гаазька декларація по туризму (1989 р.): туризм – це усі вільні переміщення людей від місця їх постійного проживання і роботи, а також сфера послуг, створена для задоволення потреб, які виникають у результаті цих переміщень. [14, c. 95]

Американські підручники з туризму: туризм – це діяльність, яка має у житті народів велике значення; джерело валютних надходжень в країну; тертя у переліку індустрія в галузі обслуговування, у якій зайнятий кожний п’ятнадцятий з працюючих людей.

Каролін Купер – професор США: туризм – це потужний економічний засіб, який може бути використаний слабо розвинутими країнами для створення припливу валюти, необхідної для успішної боротьби на міжнародному рівні.

За Н.Ф.Реймерсом, туризм - це будь-яка подорож з метою відпочинку і знайомства з новими регіонами й об'єктами.

О.О.Бейдик дає наступне пояснення цього терміну: туризм - це форма масового подорожування та відпочинку з метою ознайомлення з навколишнім середовищем, що характеризується екологічною, освітянською та іншими функціями.

Як бачимо, будь-яке визначення поняття "туризм" виключає момент отримання прибутку під час туристичної подорожі. Отже, туризм є популярною формою організації відпочинку, проведення дозвілля, пізнання рідного краю, навколишнього середовища, знайомства з історією, культурою і традиціями певної країни.

Види міжнародного туризму класифікуються в залежності від мети поїздки, термінів, засобів пересування і розміщення, вартості поїздки, вікового складу, сезону та інших ознак. В залежності від цих критеріїв туризм поділяється на декілька видів.

За метою поїздки -рекреаційний, пізнавальний, науковий, діловий.
Рекреаційний туризм - це туризм з метою відпочинку, оздоровлення і лікування.

Пізнавальний або культурний туризм - це подорож з метою ознайомлення з історико-культурними цінностями й унікальними природними об'єктами.
Науковий туризм - це знайомство з досягненнями науки й техніки, промисловості, сільського господарства, участь в конгресах, симпозіумах, наукових семінарах і т.п. [9]

Діловий туризм - поїздки з метою встановлення ділових контактів, проведення ділових переговорів.

За методом проведення туризм поділяється на організований і неорганізований. Подорож одного туриста чи групи туристів за точним маршрутом і регламентом, встановленим туристичним господарським суб'єктом, називається організованим туризмом. Організовані туристи пов'язані з господарським суб'єктом взаємними обов'язками, забезпечуються комплексом туристичних послуг за раніше придбаною путівкою на певний період.

Подорож окремого туриста чи групи туристів, не пов'язаних ніякими взаємними обов'язками з туристичною фірмою, називається самодіяльним (неорганізованим) туризмом. Подорож туристом організовується самостійно.
За чисельністю розрізняють індивідуальний і груповий туризм. Подорож одної людини за своїм планом називається індивідуальним туризмом, а подорож групи людей (в тому числі сім'ї) за власним планом називається груповим туризмом. [18, c. 401]

За тривалістю подорожі виділяють короткочасний і тривалий туризм. Короткочасний - це такий туризм, коли тривалість подорожі не перевищує 3-х діб. Тривалий - це туризм, термін подорожі при якому більше 3-х діб.
В залежності від віку туристів, розрізняють дитячий, молодіжний і зрілий туризм.

В залежності від засобів пересування розрізняють туризм з використанням особистого і громадського транспорту, що належить тур фірмі або орендується нею. Виходячи з цього, туризм поділяється на такі види: автотуризм, караванний круїз, морський і річний круїз та ін. За методом розміщення туризм ділиться на стаціонарний і рухомий. Стаціонарний туризм пов'язаний з постійним місцем розміщення туриста на весь період путівки. Рухомий туризм - це туризм, пов'язаний з подорожуванням (круїзи, тури і т.д.).
За інтенсивністю туристичних путівок розрізняють туризм постійний і сезонний. Постійний туризм - це круглорічне і більш-менш рівномірне відвідання туристичних місць (міст, курортів і т.п.). Сезонний туризм пов'язаний з відвіданням туристичних місць тільки в певну пору року.
В останні роки в практиці міжнародного туризму швидкими темпами розвиваються нові види туризму, такі як парадорес, таймшер, сільський туризм і т.д. [19, c. 287]

Міжнародний туризм – це багатопланова система послуг, яка спрямована на задоволення потреб осіб, які є представниками одних країн і знаходяться з короткостроковим відвідуванням в інших країнах.

Основні види міжнародного туризму:

Рекреаційний туризм – екскурсії, відпочинок, лікування, відвідування спортивних змагань. Цей вид туризму становить 70% від усього міжнародного туризму.

Науковий туризм – це відвідування наукових конференцій, симпозіумів, конгресів.

Діловий туризм – це налагодження і підтримання ділових стосунків: підготовка і укладання угод, відвідування міжнародних ярмарків та виставок.

Структура міжнародних туристичних послугових заходів:

організація туристичних поїздок.

продаж путівок і турів.

надання послуг з розміщення і харчування туристів(готелі, кемпінги).

організація пересування туристів по країні.

організація відвідування закладів культури, торгівлі та розваг.

організація реклами, доведення інформації.

Законі України «Про туризм» сформульовані визначальні поняття цієї сфери, а саме:*

туризм — тимчасовий