У роки диктатури література перебувала під суворим контролем. Керівники революції у 1974 оголосили про скасування цензури. Невдовзі після цього були виправдані звинувачені в порушенні суспільної моральності Марія Велью ді Кошта, Марія Тереза Орта і Марія Ізабел Баррену. Ці "три Марії", як їх називали, написали феміністський еротичний роман "Нові португальські листи" (1972), який здобув велику популярність у країні.       

З сучасних португальських письменників, які завоювали всесвітнє визнання, виділяються Жозе Сарамагу, автор романів "Пам'ятник Конвенту" (1982) і "Рік смерті Рікарду Рейша" (1984), та Антоніу Лубу Антуніш, автор романів "На півдні від нічого" (1979) і "Фаду Алешандріну" (1990).

За 25 км. від Лісабону знаходиться величезний палацово-парковий ансамбль Синтра, закладений ще в XIV ст. А лише за 14 км. – відомий королівський палац – Келуш, копія Версалю. Перша Ейфелова вежа (міні) теж знаходиться в Лісабоні.

В архітектурі південного узбережжя переважає химерний і пишний мавританський стиль. Одна з його перлин знаходиться в Силвеші - величезний замок-фортеця . Відчутний колорит Сходу у замках Алжизира та Алкотина, у фортеці Фару. Найекзотичнішою визначною пам'яткою Фару є каплиця церкви Ігрежа – ду – Карму, прикрашена... людськими кістками. [14; 72]

Музеї
      У Національному музеї старовинного мистецтва (заснований у 1884) в Лісабоні експонується португальське мистецтво ХІІ-ХІХ ст.ст. У столиці знаходяться також Музей К.Гульбенкьяна (1969) і пов'язаний з ним Центр сучасного мистецтва (1979). Національний музей карет (1905) має королівські карети, вік окремих з яких становить 300 років. У Лісабоні є також інші відомі музеї: античного мистецтва, археології, етнології, театральний, військово-морський.       

Історичний район Белем із знаменитими Віфлеємською вежею і монастирем ієронімітів (Жеронімуш) - шедевр архітектурного стилю "мануеліно" (готика ХV-ХVІ ст.ст.), оголошений ЮНЕСКО надбанням світової культури. Серед пам'ятників церковної архітектури виділяються Кафедральний собор, церкви св. Вісенте ді Фора, Консейсау Велья (в стилі "мануеліно"), Музей церковного мистецтва.       

На околицях Лісабона на особливу увагу заслуговують витриманий в стилі барокко архітектурний комплекс Мафра з королівським палацом ХVІІІ ст., літня королівська резиденція Келуш ХVІІІ ст. і Національний палац в Сінтрі. Найбільша в Португалії пам'ятка давньоримської архітектури - руїни Конімбріги - розташована за 16 км на південь від університетського міста Коїмбра.

Традиції і звичаї       

Не можна обійти увагою кориду. Щоб дізнатися про її місцеві особливості, треба потрапити в провінцію Рібатежу - країну португальських ковбоїв, де здавна розводили биків і коней. У дні свят в багатьох містах країни влаштовується корида. Бій биків - одне з улюблених видовищ португальців. Умови бою відрізняються від іспанських. У Португалії на цих змаганнях виступають вершники на конях, які ціляться списами в шию бика і, захищаючи коня, вивертаються від рогів. Биків на арені не вбивають, а втихомирюють спеціальні борці - фуркадуш.       

Фаду - народні пісні, які і досі популярні у великих містах, - славляться мелодіями саудаді. Фаду виникли в бідних кварталах Лісабона; їх виконують чоловіки або жінки фадисти під акомпанемент двох гітаристів.       

Звичайно, коли починають розмову про Португалію, багато хто відразу згадує, що вона є батьківщиною портвейну. Справді, "Вінью ду Порту" - червоне або біле десертне вино з 20% алкоголю принесло країні всесвітню популярність.       

Типова риса португальців - неквапливість і спокій, вони ніколи нікуди не поспішають.       

Португальці, на відміну від їх сусідів іспанців, не гамірні і добре сприймають інші мови, тут легко можна порозумітися англійською, німецькою, французькою, італійською та іспанською.       

Португальці - привітні, не галасливі і не агресивні. Мова їх некваплива. Манера спілкування спокійна і неголосна. Люди вони сімейні. Люблять відзначати свята і просто зібратися поговорити з усіма родичами, особливо в ресторанах з національною кухнею. Дуже люблять свої національні вина, каву і, на жаль, багато палять.

2.3 Інфраструктура туристичного ринку Португалії 

Найбільше економічне зростання в Португалії - у сфері туризму: близько 100 % за останні 20 років! Це й не дивно, адже країна - п'ята в Європі за кількістю приїжджаючих туристів. Португалія зачаровує відпочиваючих екологічно чистими пляжами і м'яким кліматом, хорошою кухнею, відмінними винами та унікальними пам'ятками архітектури. Найвідоміші курорти знаходяться в Алгарві (це найпівденніша область Португалії, центр португальського і міжнародного туризму) і на острові Мадейра. Дуже добре розвинутий внутрішній туризм.

Інфраструктура туристичного ринку Португалії характеризується туристичними курортами , засобами розміщення, ресторанами.

Відомими туристичними курортами є Алгарве,острів Мадейра , Азорські острови.

Алгарве- це лагідне середземноморське сонце, мякий золотавий пісок, тепле тепле кришталево-прозоре море. Алгарве – це найпівденніша португальська провінція.150-кілометрів узбережжя є престижною курортною зоною з майже субтропічним кліматом, рідкісним для Європи. Температура води біля берега навіть у зимку не нижча +15С; літні дні й дуже теплі.Алгарве входить у десятку екологічно найчистіших природних курортів світу.

Aзорські острови це рай для тих, хто любить природу. Фантастичних форм озера і озерця, що зачаровують, види океану, кратери вимерлих вулканів, краєвиди, які зберегли первозданну чистоту, пасторальну гармонію і безтурботний спокій. Відкривши для себе Азорські острови, відчуєте себе першовідкривачем нових земель, що загубилися посеред океану.

Мадейра в перекладі з португальської означає «ліс». Так само, як і мадера. Клімат на острові вологий океанічний і разом із тим субтропічний. Береги омиваються теплим Гольфстримом і обдуваються і обдуваються мокрими