На території Ізраїля межують різні види рельєфу. На північному-сході держави знаходяться Голанські висоти та покрита снігом гора Ермон (2840 м.), а на півдні - пустелі Негів і Арава, займаючи значну частину території країни, велике місто Беєр-Шева, яке називають столицею Негіва, і широко відомий червоно морський курорт Ейлат. [12,186]

Діапазон висот коливається від 2840 м. на горі Ермон до -392 м. в районы Мертвого моря – найнижчої точки на землі .

Країна витягується у вузьку смужку, уздовж Іудейських гір. Північний схід прикрашений Голанськими висотами і горою Хермон, де взимку, якщо є сніговий покрив, можна кататися на лижах. Основну територію Ізраїлю займають дві пустелі, розташовані в південній частині країни – Негів і Арави. Клімат Ізраїля субтропічний, хоча через особливості географічного положення та рельєфу зустрічаються і ділянки з тропічним сухим та помірним типом клімату. Середня температура січня від +6 до до +18°С, липня – від +24 до +30°С. Проте, однакова температура через різницю вологості повітря в різних районах країни сприймається по-різному. Так, навіть +40°С на сонці в Єрусалимі можна перенесете легше і приємніше, ніж +25°С в Тель-Авіві. [3,95]

Кількість опадів завжди залежить від висоти місцевості над рівнем моря. В горах дощ падає частіше, ніж в низинах. Гори перегороджують шлях вітру, який несе грозові хмари, і перешкоджають йому проникнути у внутрішні області. У високих горах до півночі від Галилеї випадає більше опадів (750 – 1500 мм в рік), ніж на пагорбах Юдеї (500 – 750 мм в рік). Чим дальше до півдня, тим менша річна кількість опадів. В Беєр-Шева цей показник не перевищує 300 мм в рік. Найбільша кількість опадів фіксується в зимові місяці: з грудня по лютий. В Єрусалимі за рік випадає приблизно 500 мм. Опадів, тоді як в Єрихоні, який розташований всього на 25 км східніше, але на 1000 м нижче, - не більше 100 мм.

Літо довше (з квітня до жовтня), жарке та сухе. ВЕйлаті тепло протягом цілого року (з квітня до жовтня середня температура становить близько +26°С), в той час як на півночі країни і в гірських районах досить прохолодно. Літом із Аравійської та Синайської пустель дують жаркі посушливі вітри „шарав“ та „хасмін“, а зимою часті вторгнення вологих і теплих повітряних мас з Середземноморя. [5,145]

Температура води Мертвого моря коливається від +19° С в лютому до +31°С в квітні.

Що стосується населення, то слід сказати, що його кількість з часом зростає. На сьогоднішній день в Ізраїлі проживає понад 6,5 млн. чоловік. Середня густота населення – близько 261 чол. на км2. Вважається, що 83% жителів – євреї (16% становлять араби, вірмени, росіяни та представники інших національностей). Отже, етнічне населення досить неоднорідне. Проживає також близько 1 мільйона ізраїльських арабів (переважно мусульман) і більше 2 мільйонів палестинців).

Міське населення в Ізраїлі становить більш як 90%.
       За віковою структурою налічується 28% населення у віці до 14 років, близько 65% - у віці від 15 до 64 років і близько 10% - більше 65 років.
       При цьому народжуваність становить 1932 дитини на 100 тис.осіб. Смертність - 622 померлих на таку ж кількість населення.
       Середня тривалість життя становить 78,57 років. При цьому серед чоловіків - 76,57 років, серед жінок - 80,67.

Віросповідання: іудаїзм - 82 %, іслам - 14 %, християнство - 2%.
Що стосується зайнятості в основних секторах промисловості, то показники такі:
      сільське господарство - 3,5%,
      промисловість - 22,7%,
      будівництво - 6,1%,
      транспорт і зв'язок - 6,3%,
      послуги (комерційний сектор) - 31,3%,
      послуги (державний сектор) - 29,8%. [12,187]
            Частка ВВП на душу населення у 1998 році становила 16,7 тис. дол. США. [1,76]

Ізраїль - індустріально-аграрна країна. Із сировинних ресурсів має лише хімічні солі Мертвого моря і фосфати.

В економіці існує 3 сектори: приватний, державний і кооперативний. Провідні позиції займають приватний ізраїльський та іноземний капітали, частка яких у виробництві ВВП перевищує 90%.

Уряд намагається реалізувати економічну політику, якою передбачається приватизація нерентабельних державних і профспілкових підприємств і компаній, створення сприятливих умов для іноземних інвестицій.
       Економіка країни в основному базується на зовнішніх джерелах фінансування. Основний донор економіки Ізраїлю - США. Обсяг допомоги становить близько 100 млрд. дол., причому майже 2/3 її було надано безвідплатно або на пільгових умовах. Зовнішній борг Ізраїлю у 1997 році становив 18,7 млрд. дол. Держава мобілізує фінансові ресурси для виплати зовнішнього боргу. [16]

Швидкий та успішний розвиток країни був би неможливий без активної ролі держави у проведенні економічної політики. Держава займається абсорбцією іммігрантів: діють спеціальні урядові програми будівництва житла, створюються робочі місця, виділяється одноразова допомога новоприбулим у країну.
       Ізраїль реалізує власну програму розвитку технологічної бази промисловості, причому пріоритет віддається наукоємнісному виробництву та експорту наукоємнісних технологій. За показниками наукоємнісного експорту Ізраїль поступається лише США. Для США цей показник становить 2,3% ВНП, для Ізраїлю - 2%.

За часткою витрат на НІОКР від ВВП (близько 3%) Ізраїль випереджає США, Японію і Німеччину. За кількістю наукових публікацій і рівнем комп'ютеризації Ізраїль посідає перше місце в світі. Країна одночасно розвиває і військові, і цивільні технології. В Ізраїлі розміщені дослідницькі центри таких загальноприйнятих світових велетів, як IBM, Intel, National Semiconductors, Motorola. Наукові центри, розташовані в пустелі Негев, є аналогом американської