регіоналізації, тобто посилення ролі ресурсної складової пропозиції. [3,94]

Туристичний ринок, як система, прямує до врівноваженого ідеального стану, коли пропозиція за обсягом, номенклатурою, часовими та регіональними параметрами відповідає вимогам попиту. Реальний стан туристичного ринку характеризується або часовим, або територіальним, або позиційним (за номенклатурою послуг) дисбалансом. Вихід одного з ринків зі стану рівноваги призводить до розбалансованості всього ринку на певний час, поки ємність ринку не ввійде в рівновагу з обсягом та структурою попиту. Дисбаланс полягає в нееластичності в цілому інерційної пропозиції до попиту, що динамічно змінюється. Ця нееластичність вимірюється часом між виникненням попиту на той чи інший вид туризму (хронологічна еластичність) чи туристичний район (регіональна еластичність) та можливістю його задоволення. Вона визначається наявністю певного часового «лагу» (відрізку часу) між попитом та пропозицією. Можливі два варіанти розвитку ситуації: а) попит випереджає пропозицію - це умови, максимально сприятливі для ринку виробника і несприятливі для споживача,

оскільки спочатку виникає попит, для задоволення якого потрібен певний час. Це час дефіциту турпродукту на ринку, коли високий попит стимулює зростання цін і веде до високих прибутків виробника; б) пропозиція випереджає попит - це ситуація ризику для виробника, який виходить на ринок з новим турпродуктом. Вона потребує проведення заходів стимулюючого маркетингу і вимагає від виробника додаткових витрат під можливі (чи ні) прибутки. Тому туристичному ринку властиві диспропорції між мінливим та мобільним попитом і відносно стабільною пропозицією, що

забезпечує ємність ринку, виходячи з наявної матеріальної та трудоресурсної

ситуації. Звідси, сутність туристичної політики полягає у зменшенні

нееластичності шляхом ліквідації структурних (часових, територіальних чи компонентних) диспропорцій. [9,74]

Геопросторова організація туристичного ринку відповідає просторовій організації ринку послуг, оскільки на світовому рівні становить майже третину його обсягів діяльності, а з урахуванням мультиплікаційного ефекту - біля половини. Роль туристичних послуг у структурі сфери послуг визначається соціально-економічними умовами конкретної країни, але наявна зворотня залежність між рівнем економічного розвитку та домінуючими позиціями індустрії туризму в національній економіці. Форми геопросторової організації відтворюють наслідки глобалізаційних процесів у сфері туризму, які полягають у технологічно-інформаційній поляризації світу. Геопросторова організація глобального туристичного ринку є результатом сполучення зон туристичного попиту і макрорегіональних континентально-океанічних утворень, які вже сформувались (Атлантичний, Тихоокеанський) та мають потенційні можливості для формування (Південно-Американський, Південно-Африканський, Австралійський та Азіатський). [3,56]

РОЗДІЛ 2. ЧИННИКИ ТА УМОВИ ГЕОПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТУРИСТИЧНОГО ГОСПОДАРСТВА ІЗРАЇЛЯ

2.1 Природно-рекреаційні ресурси Ізраїля

Туристичні ресурси - це ті об'єкти природи, історії, культури, поточні події, явища, які можуть бути використані при створенні та реалізації туристичного продукту. Поняття «туристичні ресурси» і «рекреаційні ресурси» використовуються як синоніми, оскільки туризм є формою рекреаційної діяльності..

Туристичні ресурси поділяються на:

природно-рекреаційні;

історико-культурні ресурси.

До природно-рекреаційних ресурсів можна віднести природні та антропогенні геосистеми, тіла та явища природи, артефакти, які мають комфортні властивості і споживчу вартість для рекреаційної діяльності і можуть бути використані для організації відпочинку та оздоровлення певного контингенту людей в певний фіксований час за допомогою технології та наявних матеріальних можливостей.

Ізраїль на сьогоднішній день володіє значним природно-рекреаційним потенціалом, що в свою чергу є великим позитивом у привабленні іноземних туристів. Мертве море з лікувальними властивостями, озеро Кінерет, Національний Парк Кейсарія, гора Хермон, морський курорт Ейлат та інші – це неповний перелік природно-рекреаційних ресурсів, які є в наявності Ізраїля. Для того, щоб оцінити ці ресурси, необхідно детальніше розглянути їх.

Мертве море

Мертве море розташоване у тектонічній западині (Ель-Гор), на 395 м нижче рівня моря. [Дод.2] Узбережжя Мертвого моря – найнижча поверхня суші Землі. Площа Мертвого моря – 1050 км2, довжина 76 км, середня глибина 335-356 м. Мертве море знаходиться в надзвичайно сухому районі, багатому киснем. Круглий рік зберігається висока температура і низька вогкість повітря. Береги пустельні, місцями скелясті. Річка Йордан впадає у Мертве море. Мертве море – одне з найсолоніших водойм світу (запас солей близько 43 млрд. т.), концентрація солей 260-270 ‰ (в окремі роки – 310 ‰). Ведеться видобуток калійних та ін. солей. Мертве море – одне з чудес природи. Воду Мертвого моря і водою-то назвати важко. Мабуть, це розчин, в якому присутня вся таблиця Менделєєва. Атмосферний тиск тут найвищий у порівнянні з іншими точками земної кулі, а зміст кисню на 6-12% більший, що створює ефект природної барокамери. [14]

Уздовж пустинних, місцями скелястих берегів розташована велика кількість термальних джерел і покладів лікувальних грязей. Все це, в поєднанні з прекрасним сонячним сухим кліматом і чистим повітрям, робить побережжя Мертвого моря курортом світового значення. Надзвичайно солоні води Мертвого моря багаті цілющими мінералами. Щорічно величезне число туристів з різних країн відвідує курорти Мертвого моря.

В деяких Європейських країнах лікування на Мертвому морі покривається медичною страховкою (!), що говорить про офіційне визнання унікальності його лікувальних властивостей. [14]

Але унікальні властивості побережжя Мертвого моря, як курорту, далеко не вичерпують всіх його переваг, що привертають туристів зі всього світу. Відвідавши Мертве море, можна насолодитеся чудовою природою