На Хермоні є траси і для досвідчених лижників, і для, хто стає на лижі уперше в житті. Все устаткування, включаючи санки і лижі, можна отримати прямо на базі. Ціни достатньо високі, але господарів бази - кіббуц Неве-Атів можна зрозуміти: вони цілий рік готуються до цих двох місяців але ж такого задоволення більше ніде в Ізраїлі не знайти. Хермон - найвища гора Ізраїлю. Немає поблизу інших гір, які могли б змагатися з Хермоном по красі і потужності.

Парк Яркон

Парк Яркон розкидався в північній частині Тель-Авіва на площі в три тисячі дунамів, уздовж берега річки Яркон. Парк - "зелені легені" міста - є невід'ємною частиною Тель-Авіва і улюбленим місцем відпочинку городян. В парку просторі зелені лужки, маршрути для пішохідних прогулянок, ботанічний сад, сад каміння, пташиний кут - "Цапарі".

В середині парку знаходиться водний парк "Меймадьон", де окрім басейнів (дорослого, дитячого, з штучними хвилями) влаштовані чудові водні атракціони - центр відпочинку ізраїльських дітей. На суші також є де погратися хлоп'ятам - в парку побудоване ціле дитяче містечко для повзання і стрибання.

По дорогах парку Яркон можна поїздити на педальних машинах і на дитячому потягу або зробити екскурсію до "Семи млинів", які діяли тут до 1936 року. В кінці дня, проведеного на природі, приємно відпочити в місцевому кафе.

В центрі парку розташований ставок, по якому можна поплавати на прогулочному кораблику, на веслових човнах, або на водних велосипедах. [18]

Ейлат

Ейлат - стародавнє місто, що служило в свій час зв'язуючою ланкою між трьома морями, місцем, де концентрувалася торгівля Ближнього Сходу.

Значення Ейлата в значній мірі визначається його положенням на березі Ейлатської (Аккабського) затоки, що є східною частиною Червоного моря. Довжина затоки - 175 км, ширина -13-26 км, а в північному її краю, там де знаходиться Ейлат, ширина затоки складає усього 5 км. Максимальна глибина - 1200 м. [17]

Геологічно Червоне море молоде. Воно утворилося в період формування Великої Сирійсько-Східно-Африканської тріщини, яка тягнеться з північної Сирії через Йорданію, Мертве море, долину Арави, по Ейлатському затоці і Червоному морю до східної Африки.

Ейлатській затока є кінцевим, північним пунктом тропічних коралових рифів.

Корали Червоного моря оздоблюють побережжя широкою смугою. Корали представляють собою крихітні живі організми, що живуть щільними колоніями. Померлі організми залишають вапняні скелети. Нагромаджуючись протягом тисячоліть, ці вапняні скелети і утворюють коралові рифи.

Розташування Ейлатської затоки в серці пустелі і оточеної, як стіною, високими горами, обумовило високу випаровуваність. Це привело до того, що концентрація солей в затоці, що становить 4,1%, значно вище середземноморській. Крім того, температура води ніколи не опускається нижче 22 градусів. Сукупність цих чинників забезпечує існування коралів.

В більшості тропічних морів коралові рифи розташовані набагато дальше від берега і менш різноманітні, ніж коралові рифи Ейлатської затоки. Прозора тепла вода і близькість коралових рифів до берега робить цей прекрасний, чарівливий світ доступним спостереженню людини без спеціальної апаратури.

Кораловий заповідник є однією з скарбниць даного району, де кожний може помилуватися красою коралового рифа і спостерігати міріади кольористих риб, не замочивши ніг. Підводні плавці і просто пірнальники можуть спілкуватися з рибами безпосередньо під водою, менш активні любителі природи можуть побачити їх через скляне днище екскурсійного катера, відвідати підводну обсерваторію або зануритися в глибини затоки на підводному човні.

Води Червоного моря настільки прозорі і чисті, що де б спостерігач не знаходився, кораловий риф і морська фауна постають перед ним у всій їхній красі і величі. Підводна обсерваторія коралового рифа має також і інші спеціальні споруди для спостереження за дивовижним життям моря: рифовий басейн, акваріум і окремий басейн, для акул, скатів і морських черепах, Відійшовши ж від обсерваторії по берегу усього на декілька десятків метрів можна ознайомитися з життям дельфінів на Дельфіновому Рифі.

В 1966 року Ейлатське побережжя було оголошено природним заповідником, а сам Ейлат став курортним центром. [18]

2.2 Історико-культурні ресурси Ізраїля

Історико-культурна спадщина є важливим джерелом поповнення дер-жавного та регіональних бюджетів.

Історико-культурні ресурси Ізраїлю є важливою (а для окремих регіо-нів — основною) складовою туристсько-рекреаційного потенціалу. Вони від-значаються великою різноманітністю і включають археологічні та історичні знахідки, середньовічні фортифікаційні споруди і печерні міста, культові об'єкти різної конфесійної належності, місця історичних подій, а також специфічні локальні особливості культури і побуту різних етнічних груп ізраїльтян та інших народів, що населяють територію країни.

Ізраїль надзвичайно багатий на історико-культурні ресурси світового значення. Храм Труни Господньої, Стіна плачу, Храм Благовіщення, церква Св. Йосифа, базиліка Всіх Націй в Гетсиманському Саду, францисканська Церква Преображення на г.Тавор, монастир Івана Хрестителя в пустелі, Церква Архангела Гавриїла в Лазареті… Переглянувши цей невеличкий список найвизначніших історико-культурних пам’яток Ізраїля, можна зрозуміти чому ця країна являється центром релігійного туризму.

Церква Благовіщення

Статистика знає все. В наш час налічується дуже багато церков і храмів Благовіщення, зведених на всіх материках земної кулі. Але тільки одна з цих багатьох тисяч знаходиться тут, в Назареті, на місці, яке Божественна Воля обрала колискою для "Слова, яке стало тілом". [Дод.3]

Як подія, так і місце, зобов'язані були стати центральними в християнській традиції. І стали!

Коли імператор Візантії Костянтин І Великий проголосив в 325 року християнство державною релігією імперії, його мати, рівноапостольна цариця Олена, відправилася з паломництвом на Святу Землю з ціллю ідентифікації святих місць і будівництва на них церков. Так виник Храм Благовіщення, який увійшов в Історію.

Головним архітектором проекту