Для багатьох країн міжнародний туризм став найприбутковішою галуззю економіки, а доходи від нього — важливою складовою національних бюджетів. Подорожі та туризм стимулюють розвиток інвестиційних проектів з розбудови транспортної та готельно-туристичної інфраструктури (зокрема, аеропортів, шляхів, морських портів, реставрацію історичних пам’яток, музеїв, розвиток природних охоронних зон), що підвищує і якість життя корінного населення, і обслуговування туристів. За даними Державної туристичної адміністрації України, на цю галузь припадає 10% виробленого у світі валового продукту, близько 35% світової торгівлі послугами, а також майже 11% світових інвестицій. Протягом останніх років прибутки від міжнародного туризму збільшувалися щорічно в середньому на 9%, темпи їх зростання випереджають аналогічні показники експорту таких товарів-«лідерів» світової торгівлі, як нафтопродукти, автомобілі, телекомунікаційні матеріали, текстильна продукція.

Туризм є однією з небагатьох галузей світового господарства, де постійно зростає кількість робочих місць, що у 1,5 раза перевищує цей середньогалузевий показник в інших сферах економічної діяльності. Робочі місця та туристичні підприємства зазвичай створюються в менш розвинутих регіонах країн базування, що сприяє поліпшенню економічної ситуації та заохочує місцевих жителів не полишати традиційні зони мешкання у пошуках економічно привабливіших місць проживання. Активно розвивається так званий сільський туризм, який у країнах Європи розглядають як найефективніший шлях соціального розвитку сільських депресивних регіонів, шлях до забезпечення зайнятості сільського населення, яке витісняється зі сфери матеріального виробництва внаслідок науково-технічного прогресу.

За даними звіту Міжнародної ради з подорожей і туризму (World Travel and Tourism Council), 2004 р. у сфері подорожей і туризму безпосередньо працювало майже 73,7 млн осіб, або 2,8% зайнятих у світовому господарстві, а у суміжних з туризмом галузях — ще близько 215 млн осіб (8,1% працездатного населення планети). За кількістю зайнятих тут лідирують Китай, Індія, США, Індонезія, Японія, Бразилія, Росія, Німеччина, Іспанія і Франція. Очікується, що зайнятість у зазначених сферах світового господарства до 2014 р. сягне 8,6% працездатного населення Землі. До 2020 р. кількість туристичних поїздок, за оцінками фахівців ВТО, може зрости, порівняно з нинішнім періодом, утричі. Очікують також, що «туристичним напрямком номер один» на той час стане Китай. Поряд з традиційними видами туризму, такими як автомобільний, культурно-пізнавальний, лікувально-оздоровчий, релігійний, дедалі більшої популярності, особливо серед мешканців індустріально розвинутих країн, набувають сільський, екологічний (зелений), а також екстремальні види туризму, зокрема, пригодницький, спортивний, гірський, підводний, мисливський.

Розділ 3

3.1. Природний потенціал Словенії

Територія Словенії за площею рівна всього лише половині Московської області, а поєднує в собі географічні і культурні особливості Середземномор'я, Альп і Центральної Європи. Більше дерев на кількість населення — тільки у Фінляндії, тому тут завжди чисте повітря.

Словенія має давні традиції в організації зимового відпочинку, її курорти вельми привабливі для прихильників здорового способу життя. Звичайно, своїми масштабами словенські гірськолижні центри істотно відрізняються від швейцарських, французьких або австрійських, але недоліку в досвіді і якості організації відпочинку тут немає, а ціни помітно нижче.

Основні гірськолижні курорти країни: Краньська Гора, Бовец, Маріборськоє похорье, Рогла і Термі Зрече, Крвавец, Церкно, Бохинь. [8; 54]

Краньська Гора - один з найпопулярніших і фешенебельних гірськолижних курортів Словенії, розташований на висоті 810 метрів над рівнем моря недалеко від італійської і австрійської меж. Ідеальний для початківців гірськолижників і відпочинку з дітьми. Розташований курорт в 60 км від аеропорту Брник і 90 км від Любляни.

Краньська Гора включає три гірськолижні центри: Подкорен і Планіца. В кінці кожного року в Краньськой Горі проходить етап Кубка світу по гірських лижах.

Лижні траси обладнані як на схилах, безпосередньо примикаючих до курортного міста, так і на відстані 3 км від селища. Щодня працюють нічні освітлені траси (з 19:00 до 22:00). Для любителів бігових лиж — близько 40 км рівнинних трас. В центрі Планіца довжина траси 0.3 км, є один бугельный підйомник, катання з висоти 900 м. Також в Планіце знаходиться один з найбільших в світі лижних трамплінів, на якому проходить Чемпіонат Світу по стрибках з трампліну.

Бовец - самий високогірний курорт Словенії, єдиний курорт в Словенії, де траси знаходяться на висоті більше 2000 метрів. Сам курорт розташований на заході національного заповідника Тріглав, на висоті 480 метрів над рівнем моря, на стику меж Словенії, Італії, Австрії, в 136 км від Любляни і в 160 км від міжнародного аеропорту Брник. Лижний сезон тут продовжується з початку грудня до кінця квітня.

Гірськолижні траси обладнані на схилах гори Канін. До місця катання гірськолижників доставляє канатна дорога. Відстань від готелів до канатної дороги — 1 км (діє регулярне автобусне повідомлення). Є більше 60 км трас для бігових лиж. Для початківців гірськолижників і дітей ідеально підійде траса "Равельник", яка знаходиться в 800 м від центру Бовца. Її обслуговує канатна дорога.

Також для тих, хто тільки що встав на лижі — гірськолижна траса "Чезсоча" в 3 км від Бовца. Тут жодна траса не перевищує 300 м, а перепад висот складає всього 100 м. Сюди ходить спеціальний автобус, вартість проїзду на якому включена у вартість абонемента на підйомник. [8; 57]

Вимогливих професіоналів задовольнить траса "Крніца", яку рекомендується туристам проходити тільки у супроводі інструктора.

Богинь - знаходиться в Альпах на висоті 520 м над рівнем моря на березі найкрасивішого однойменного озера, в безпосередній близькості від найвищого піку Словенії і Юлійськіх Альп — гори Тріглав (2864 м).