Для глибинного розуміння тих процесів, які призводять до виникнення та існування згаданих вище проблем в галузі туризму, слід більш детально проаналізувати ситуацію, що склалася на цьому ринку послуг.

«Незважаючи на широку “географію” туристів, які приїжджають до нашої країни, їх переважну частину (78%) складають туристи з колишнього СРСР, і в першу чергу – з Росії, Бєларусі та Молдови»[7, 49]. Щодо інших країн, то найбільше Україну відвідують туристи з Угорщини, Словаччини та Польщі. При цьому частина іноземних туристів, які подорожували в туристичних групах, є досить незначною – лише 1.2%. Більшість громадян, які, за існуючою класифікацією, розглядаються як іноземні туристи, фактично такими не є, а відвідують Україну зі службовими або приватними цілями (і в тому числі – для ведення приватного бізнесу). Це водночас є яскравим свідченням недостатності розвитку в Україні організованого туризму.

Туристичний рух в Україні має давні історичні традиції. Після набуття Україною (1991 рік) незалежності, туристичний рух, і особливо його приватний сектор, почав активно розвиватись.

Багаточисленні туристичні агентства, що виникли в останнє десятиліття на Україні, в силу своїх професійних можливостей, пропонують, особливо іноземному клієнту, практично повний перелік послуг, що їх надають зарубіжні партнери.

Протягом 2000 року зареєстровано 11,2 млн. відвідань України іноземцями (що на 5,6 % більше ніж в минулому році). З них 4,4 млн. туристичних поїздок (приріст 4,1 %) та 6,8 млн. одноденних поїздок (приріст 6,2 %). За схемою розрахунків, рекомендованою ВТО, іноземні відвідувачі залишили 2,2 млрд. доларів США протягом свого перебування в Україні у 2000 році.

Туризм та підприємництво, пов'язане з ним, як то подорожі та, відповідно, готельно-ресторанний бізнес, транспортні послуги та туристичні виставки тощо, в Україні помірно розвинений.

За 2000 рік туристичні підприємства, готелі та санаторно-курортні заклади України, загальною кількістю 5744 одиниці, реалізували власних послуг на суму 2,28 млрд. грн., що дорівнює 1,32% у ВВП України та 3,3% по статті "виробництво послуг". Приріст сукупного обсягу реалізації по відношенню до попереднього року становив 17,1%. В структурі платіжного балансу України 2000 року, за підрахунками НБУ, експорт послуг по статті "Подорожі" становить 10 %, імпорт - 15 %. За останні п'ять років кількість відвідань України іноземними громадянами збільшилась у 2,2 рази, а кількість іноземних туристів, в цьому числі виросла на 19%. За цей же період в платіжному балансі України частка експорту послуг по статті "Подорожі" виросла з 7 % до 10 %.

Найбільше іноземців цікавлять міста Київ, Львів, Одесу та інші. Серед регіонів - Крим та Карпатський регіон.

Розвиток туристичного руху в Україні потребує значних капіталовкеладень, тому актуальним для України є залучення іноземного капіталу під інвестиційні проекти.

Прорекламована туристична діяльність суб'єктів туристичного бізнесу України пропонує тури, практично, в усі країни світу. Туристичні путівки, наприклад в Чеську Республіку, можна придбати в українському чи чеському туристичному агентстві.

Туристичні агентства, які мають референцію (реєстрацію) в Міністерстві закордонних справ, можуть влаштовувати візи для своїх клієнтів. При цьому, до заяв про надання віз своїм клієнтам, їм необхідно додавати документ про оплату путівки та координати своїх партнерів у Чеській Республіці (туристичні агентства, готелі тощо).

«Туристичний рух в Україні організовує і проводить цілий ряд виставок, семінарів та конференцій та має цілий ряд своїх професійних періодичних видань»[4, 12].

Для чеських громадян, які бажають відвідати Україну з метою туризму є необхідним отримати туристичну візу. Таку візу можна отримати (виключно) за межами України в Консульстві Посольства України в Чеській Республіці (або іншій країні, з якою Україна має дипломатичні відносини).

Розділ 2. Характеристика сучасного стану розвитку міжнародного

туристичного бізнесу

У багатьох державах світу туризм розвивається як система, що надає всі можливості для ознайомлення з історією, культурою, звичаями, духовними і релігійними цінностями даної країни і її народу, і дає доход у скарбницю. Не говорячи вже про те, що “годує” ця система дуже багато фізичних і юридичних осіб, так чи інакше зв'язаних з наданням туристичних послуг. Крім значної статті доходу туризм є ще й одним з могутніх факторів посилення престижу країни, росту її значення в очах світового співтовариства і рядових громадян.

Туристична діяльність у розвинутих країнах є важливим джерелом підвищення добробуту держави. У 1995 році США від реалізації туристичних послуг іноземним громадянам одержали 58 млрд. $, Франція й Італія - по 27 млрд. $, Іспанія -25 млрд. $

«В даний час індустрія туризму є однією з найбільш що динамічно розвивається форм міжнародної торгівлі послугами»[10, 88]. В останні 20 років середньорічні темпи росту числа прибуттів іноземних туристів у світі склали 5,1%, валютних надходжень - 14%. Згідно даним всесвітньої туристичної організації, у 1995 році у світі було зареєстровано 576 мільйонів прибуттів туристів, надходження від міжнародного туризму досягло 372 мільярда доларів (без обліку надходжень від міжнародного транспорту). У цілому обсяги валютних надходжень від туризму за період з 1950 по 1995 рік виросли в 144 рази.

За прогнозами експертів, бурхливий розвиток міжнародного туризму буде продовжуватися і далі. По різних підрахунках, до 2010 року ця галузь стане ведучою експортною галуззю у світі. Очікується, що при збереженні сформованих темпів росту число міжнародних подорожей до 2009 року досягне 925 млн. чоловік, а до 2010 року збільшиться і складе порядку 937 млн. чоловік.

На думку різних аналітиків, в основі розвитку міжнародного туризму лежать наступні фактори:

- економічний ріст і