Туристичні корпорації — це великі підприємства, що шляхом участі поєднують широке коло фірм, що представляють різні види туристичних послуг. Вони в значній мірі монополізували ринок і перетворилися в могутні міжгалузеві виробничо-господарські комплекси, що включають підприємства всіляких галузей промисловості, що обслуговують туристичний бізнес, транспортні банківські, страхові й інші компанії і реалізуючі тури через широку мережу туроператорів і турагенства в різних країнах.

Як і будь-яка інша сфера господарської діяльності, індустрія туризму є

вельми складною системою, міра розвитку якої залежить від міри розвитку

економіки країни загалом.

На промислово розвинені країни доводиться понад 60% всіх прибуттів іноземних туристів і 70-75% поїздок, що здійснюються в світі. При цьому на частку ЄС доводиться біля 40% прибуттів туристів і валютних надходжень.

По зауваженню канадських фахівців, функціонування економік індустріально розвинених країн, з одного боку, робило об'єктивно необхідним зміцнення світогосподарських зв'язків і зростання виробничих витрат на підприємницькі переміщення, а, з іншого боку, створювало працівникам матеріальні можливості для досугових переміщень, в тому числі і за кордон.

Якісне зростання індустрії туризму в окремих країнах відображене в таблиці. Для оцінки застосовується метод рейтінгових оцінок. Як параметри

взяті як абсолютні (число туристів, розмір прибутків і витрат), так і відносні (прибутки і витрати з розрахунку на одного туриста, що відвідав країну) показники.

Однак в цьому аналізі потрібно враховувати ряд чинників, прямо не пов'язаних з туристичною сферою, але без урахувань якої неможлива об'єктивна оцінка показників таблиці. До таких чинників відносяться величина країни, чисельність населення і економічний потенціал країни.

Звичайно, найважливіший чинник, що визначає географію туризму в світі, економічний. З точки зору окупності капіталовкладень туристська індустрія входить в число економічних форвардів, що дають значну величину доданої вартості. Туристські послуги на світовому ринку виступають як “невидимий" товар, характерною особливістю якого є те, що значна частина цих послуг проводиться з мінімальними витратами на місці.

Узагальнюючи діяльність багатьох розвинених країн в сфері туризму, Комісія ЄС опублікувала прогноз основних тенденцій розвитку туризму на період 1995-2010 рр. В частковості, в ньому зазначається, що:

1) У Європі доведеться витримувати жорстку конкуренцію за прибутки від туризму, яка зажадає від європейської індустрії туризму підвищення якості послуг, що надаються.

2) Витрати на всі види подорожей і, насамперед, витрати на транспорт, будуть збільшуватися швидше, ніж інші статті сімейного бюджету. Подорожі стануть більш частими, але менш тривалими, оскільки витрати на одну поїздку знизяться. Загалом же витрати на подорожі зростуть за рахунок споживання більш якісного відпочинку.

3) Число поїздок буде збільшуватися за рахунок міжконтинентальних подорожей з Європи в Америку, Азію і Океанію.

4) Сезонні зміни ринкової кон'юнктури в найближчому майбутньому перестануть бути проблемою для індустрії туризму, оскільки вдалий маркетинг буде сприяти їх вигідному використанню. Для цього буде потрібна активна співпраця між державами і приватними туристськими структурами.

5) Використання повітряного транспорту буде розширятися швидше завдяки збільшенню числа зручних прямих рейсів.

6) Групи, включаючи сімейні, будуть зменшуватись і вибирати все більш гнучку програму відпочинку.

7) По мірі все більш активного впровадження комп'ютерних систем бронювання будуть зменшувати терміни бронювання.

8) Активніше за інших будуть подорожувати дві вікові групи: люди немолодого віку і молодь.

9) Буде продовжувати рости попит на туризм, пов'язаних з відвідуванням культурних визначних пам'яток, а також з активним відпочинком.

11) Стан навколишнього середовища стане одним з домінуючих чинників в залученні туристів, особливо в сільських і прибережних районах.

12) Маркетингове сегментирование ринку стане більш чітко вираженим.

13) Пропозицію необхідно буде підстроювати під потреби кожної групи споживачів.

Географія ж міжнародного туризму буде визначатися пріоритетними для туристів чинниками привабливості тих або інших регіонів/країн.

«Крім великих корпорацій, в теперішні час отримали широкий розвиток готельні комплекси, які надають туристам послуги не тільки по їх розміщенню, але і широкий комплекс інших послуг, наприклад, харчування в ресторані при готелі, надання залів для проведення нарад, придбання квитків на транспорт, виклик таксі, екскурсійне обслуговування, організація розваг, торгівля сувенірами і іншими товарами»[9, 38].

Найбільші готельні комплекси об'єднуються через автоматизовані системи управління і розподілу готельного фонду в так звані “ланцюги", що дозволяє швидко і точно враховувати кожну індивідуальну операцію і з мінімальними витратами часу проводити резервування місць в готелях, на транспорті без затримки видавати всю розрахункову документацію і здійснювати платежі.

Усього в світі нараховується біля ста таких готельних “ланцюгів" із загальним числом номерів 1,6 млн. Ведучі з них - “Holiday Inn", “Sharaton", “Hilton".

Важливою особливістю сучасного етапу розвитку міжнародного туризму і зміни його організаційних форм є проникнення в туристичний бізнес транспортних, торгових, банківських, промислових, страхових компаній.

Транспортні компанії надають як окремі види послуг, так і самостійні розроблені тури на основі готельної бази. Такі фірми організують обслуговування на основі ділових відносин з готельними і іншими підприємствами на звичайних умовах туроператора. Торгові фірми стали активно займатися реалізацією туристичних послуг приблизно з початку 70-х років. Це відноситься, в основному, до великих роздрібних концернів і до торгово-посилочних фірм.

Спочатку універсальні магазини, прагнучи поліпшити