Чехія (Иesko) = Богемія (Иechy) + Моравія (Morava) + чеська Сілезія (иeskй Slezsko).

Площа держави — 78864 кмІ.

Населення: 10 320 тис. (1982); 10 250 тис. (2003).

Столиця — Прага.

Рельєф — частково гористий.

Ріки: Морава, Лаба (Ельба), Влтава, Сазава.

Експорт: транспортні засоби, верстати, вугілля, залізо, сталь, хімікати, скло, кераміка, одяг.

Чехія – індустріально-аграрна країна, яка має обмежену паливно-енергетичну і мінерально-сировинну базу. Найбільш значні запаси вугілля. Провідні галузі промисловості: паливно-енергетична, чорна металургія, машинобудівна, вугільна, хімічна, легка і харчова пром-сть. Транспорт: залізничний, автомобільний, річковий, повітряний.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001]: ВВП – $ 53 млрд. Темп зростання ВВП – (-2,3%)%. ВВП на душу населення – $ 5142. Прямі закордонні інвестиції – $ 1,9 млрд. Імпорт (нафта, природний газ, хімікалії і напівфабрикати для чеської промисловості) – $ 40,6 млрд (г.ч. Німеччина – 34,4%; Словаччина – 7,2%; Австрія – 5,9%; Росія – 5,5%; Італія – 5,2%; Франція – 4,4%). Експорт (будівельні матеріали, ліс і металовироби, транспортне обладнання, медичне обладнання, текстильні вироби, меблі, швейні вироби і взуття) – $ 37,2 млрд (г.ч. Великобританія – 3,4%; Франція – 2,5%).

ВВП на душу населення в Чеській Республіці з початку 1990-х років знижувався і лише в 1997 досяг рівня, порівнянного з показниками 1990. У той же час спостерігалося постійне зростання рівня життя за рахунок реструктуризації споживання і посилення позицій крони. У 1998 ця тенденція була перервана передусім внаслідок проблем, що посилюються в ході трансформації економіки, високого дефіциту зовнішньоторгівельного балансу, стагнації промисловості, спаду будівельної індустрії, а також згортання різних видів послуг, зокрема, в сфері туризму і транспорту. У 1998 ВВП скоротився на 2,6% і становив лише 52% від відповідного показника для країн Європейського Союзу. Частка переробної промисловості складала у 1997 р 83%, в т.ч. частка харчової промисловості - 15,3%, виробництво металів і металопродукції - 14,2%, вироблення і розподіл електроенергії, газу і води - 13,8%, транспортне машинобудування - 9,9% і виробництво машин і обладнання для подальшого виробництва - 7,5%.

Велика частина підприємств обробної промисловості була приватизована до 1996 (майже 5400 підприємств, що становили 85% державної власності), в 1997 р частка приватного сектора у виробництві ВВП досягла 75%, у 2001 р – 76%. Передбачалося, що приватизація викличе важливі структурні зміни в чеській промисловості, зокрема в тих її галузях, які привабливі для іноземних інвестицій, таких, як автомобільна, хімічна, скляна і виробництво будівельних конструкцій.

Сільськогосподарське виробництво на початку 1990-х років скоротилося як через зменшення попиту на цю продукцію за рубежем, так і внаслідок збільшення імпорту продуктів споживання. Проведена приватизація сільськогосподарських земель. До 1997 р 3/4 сільськогосподарських кооперативів за рішенням їх членів були перетворені в кооперативи землевласників; фермерство не набуло масових масштабів. Орна земля складала в кінці 1990-х років 39,2%. У середині 1998 в сільському господарстві було зайнято 198 тис. чоловік.

Клімат - помірний, перехідний від морського до континентального. Тепле літо (липень +20 С) і прохолодна волога зима (січень від 0 до -5 С). Опадів випадає 500-700 мм. в рік. Весна і осінь достатньо теплі, в гірських районах температура нижча, ніж на рівнинах, але не набагато, оскільки гірські масиви невисокі. Травень, червень і вересень - якнайкращі місяці для відвідин країни, квітень і жовтень - дешевша альтернатива, коли погода все ще достатньо тепла. Для відвідин гірськолижних курортів країни найбільш підходять січень-лютий.

1.2. Закономірності геопросторової організації і розвитку туристичного ринку країни-партнера

Потреба у відпочинку є однією з фізіологічних потреб людини. Але для того, щоб людина свій відпочинок проводила в подорожі, повинні скластися відповідні умови зовнішнього і особистого порядку, які б стимулювали потребу в туризмі. Крім того, не всі подорожуючі звертаються до послуг туристичних підприємств чи використовують їх частково (наприклад, тільки транспорт, прокат туристського спорядження). Таким чином, потенційний ринок споживача, який звертається за послугами (турпродуктом) до виробника складає лише частину населення. «(За деякими даними ця частина складає близько 10% населення певної території)»[10, 54]. Ринок туристичних послуг функціонує, задовольняючи платоспроможний попит населення, що формується на базі загальної потреби (загального попиту) під впливом об'єктивних умов та суб'єктивних чинників, які по-різному діють на різних рівнях соціально-економічного розвитку суспільства, на ринках різних ієрархічних рівнів. Обсягом платоспроможного попиту визначається потенційна ємність ринку споживача. Умови та чинники, що формують загальний попит, в залежності від спрямування та характеру впливу можна згрупувати по таких напрямках. Перша група об'єднує соціально-економічні умови розвитку та функціонування туризму та чинники їх диференціації. Це значний блок об'єктивних умов, вплив яких обумовлений масштабами їх дії. До умов загальносвітового рівня відносяться глобалізація суспільного життя та інтернаціоналізація багатьох сфер соціально-економічної діяльності; стан світового ринку та його складових, регульований низкою міжнародних угод та діяльністю міжнародних урядових і неурядових організацій; поступ науково-технічного прогресу.

На регіональному рівні дія цих умов визначається нерівномірністю соціально-економічного розвитку країн, що впливає як на виробництво, так і на споживання туристичних послуг; інтегративними процесами різного порядку, що дає можливість, наприклад, шляхом введення єдиної валюти (євро) та спрощення візового режиму (Шенгенські угоди) стимулювати внутрірегіональний туризм; - функціонуванням фінансової сфери, що знаходить свій відбиток у коливанні курсів валют та відповідному коливанні попиту на туристичні послуги; - політичною стабільністю, оскільки конфлікти на довгий строк вилучають цілі регіони з