Якщо маршрутом передбачено подолання технічних складних перешкод, то його слід планувати на першу половину дня - найкраще зранку. Напередодні, облаштовуючись на ночівлю, слід здійснити докладну розвідку з метою визначення основних способів подолання перешкоди і передбачення місць страховки.

Траси туристських маршрутів повинні пролягати за межами заповідників та інших природоохоронних зон, для; огляду яких плануються природознавчі екскурсії, заздалегідь погоджені з дирекцією заповідника.

Вся траса маршруту повинна бути нанесена на топографічну карту з поділом на відрізки, що відповідають даному переходу. Складні ділянки маршруту потребують детальнішого картографічного відображення в масштабі (1:50000, 1:25000).

Багатоденні туристські маршрути які обслуговуються турбазами повинні бути запаспортизовані і детально описані (з кроками, напрямками, віддалями, орієнтирами тощо).

Маркірування туристичних маршрутів

Маркірування більшості туристських маршрутів, що існували досі, порушене або застаріло. Розвиток внутрішнього туризму вимагає його оновлення.

В популярних туристських регіонах, місцях масового відпочинку, на територіях, де розміщені природоохоронні комплекси і об'єкти необхідно передбачити такий вид благоустрою, як маркірування туристських маршрутів. Воно є показником рівня культури в туристичній сфері, виявом турботи про безпеку туриста, охорону природних багатств та історичних цінностей.

Маркірування маршрутів призначене перш за все для оптимального використання туристами рекреаційних і пізнавальних можливостей даного маршруту і часу подорожі. Туристське маркірування - це дорожні знаки для туриста, що являють собою чітку систему спеціальних умовних позначень, і наносяться на місцеві об'єкти або встановлю-ються для розмітки рекомендованих маршрутів туристських подорожей, екскурсій, прогулянок. Воно включає різні види марок, стрілок, покажчиків маршрутів та інших знаків, що за допомогою символів, форми, кольору, тексту інформують туриста про напрями і відстані, цікаві об'єкти для огляду, природні перепони і небезпечні ділянки, пропоновані місця стоянок, рекомендовані чи заборонені форми поведінки ту-ристів на певній території, під час даного маршруту.

Маркіровка туристських маршрутів покликане також сприяти успішному розв'язанню ряду завдань туристични-ми організаціями і тими, по території яких пролягають туристські маршрути і де розміщені екскурсійні об'єкти. Найважливіші з цих завдань - забезпечення змістовності туризму; підвищення безпеки і організованості туристів; по-силення охорони навколишнього середовища; сприяння ефективній роботі туристсько-екскурсійних установ.

Туристське маркірування призначене для реальної допомоги туристам, але це досягається за умові дотримання вимог до його змісту, зовнішнього оформлення, характеру рекомендацій, територіального розміщення. Серед таких - інформативна насиченість, наочність, системність (відповідність між зображенням і його текстовим супроводом), естетичне оформлення, тактовність рекомендацій, логічність (відповідність характеристикам маршруту).

Інформативність маркірування забезпечується набором необхідних умовних знаків, що мають відповідне змістове на-вантаження, а також їх оптимальним розміщенням на маршруті. Своєчасність інформації обумовлюється послідовністю і безперервністю розташування знаків на протязі всього маршруту. Турист не повинен витрачати час на пошук знаків і розшифровку їх змісту. Маркірування має бути в міру контрастним за колірним вирішенням і формою, щоб вирізнятися на фоні оточуючого середовища і бути помітним на відстані.

В маркіруванні доцільне обмежене використання текстових знаків на користь загальноприйнятих умовних позначень, зрозумілих більшості відвідувачів. Туристи, один раз ознайомившись із системою маркірування, зможуть надалі орієнтуватися в умовних позначеннях, подорожуючи іншими маршрутами.

Маркірування має бути досить нейтральним за викладом інформації і ненав'язливим. Знаки рекомендаційного і заборонного характеру повинні використовуватися в тих місцях, де вони дійсно необхідні.

Система шляхових знаків виробляється з огляду на їх доцільність, технологічність і економічність виготовлення. Маркірування має здійснюватись у тих місцевостях, де без нього не можна обійтись. Воно може стати в нагоді туристам і туристичній галузі, орієнтуючи подорожуючих на відвідання об'єктів, що сприяють підвищенню змістовності подорожей, забезпечують їх доступність і безпечність, реалізують пізнавальний і оздоровчий аспекти туризму.

Технологічність маркірування маршрутів забезпечується простотою і конструктивною доступністю знаків, легкістю їх встановлення чи нанесення на предмети, розташовані в даній місцевості.

Маркірувальні знаки повинні мати високі експлуатаційні показники і бути економічними у виготовленні.

Основні елементи маркірування. Вихідним елементом у системі маркірування є маршрутна марка - знак, що засвідчує належність конкретної точки даної місцевості до певного туристського маршруту. Мета її встановлення – підтримання у туриста впевненості у правильності напрямку руху на маршруті, який найчастіше визначається напрямком дороги, стежки, лижні, водного потоку. В разі відсутності на місцевості чіткої шляхової мережі чи інших орієнтирів, маршрутні марки можуть виконувати роль основного дороговказу.

Система знаків туристського маркірування розроблена досить давно і широко використовувалась у практиці подорожей у таких популярних туристських регіонах, як гірський Кавказ, Тянь-Шань, Карпати та ін.

Маршрутна марка, як правило, має форму прямокутника, де на білому полі нанесена кольорова смуга або квадрат (рис. 2.).

Рис. 2. Маршрутні марки.

Марка з горизонтальною смугою використовується для позначення багатоденних маршрутів. Марка