з кольоровим квадратом, поставленим на вершину трикутника означає одноденний маршру. Колір смуги чи квадрата інформує про тривалість і складність маршруту. Червона смуга означає багатоденний категорійний маршрут із значними природними перешкодами, подолання яких вимагає певної підготовки і спеціального спорядження (рис. 2а). Червоний квадрат - одноденний маршрут з окремими перешкодами довжиною понад 15 км (рис. 26). Синя смуга - багатоденний не категорійний маршрут. Синій квадрат - загальнодоступний одноденний маршрут, що перевищує 10 км. Зелена смуга - нескладний маршрут, що не вимагає надто серйозної підготовки і спеціального спорядження, з двома - трьома ночівлями. Зелений квадрат - загальнодоступний нескладний одноденний маршрут довжиною не більше 10 км. Жовта смуга - маршрут невисокої складності з однією-двома ночівлями. Жовтий квадрат - нескладний екскурсійний маршрут, який не перевищує 5 км. Найпоширеніший формат марки - 180 х 240 мм. При цьому ширина кольорової горизонтальної смуги - 60 мм, довжина сторони поставленого на кут кольорового квадрата - 125 мм. У разі необхідності відповідно до конкретних умов місцевості формат марки може бути зменшений (90 х 120 мм) або збільшений (400 х 600 мм).
Марки слід розташовувати таким чином, щоб вони були помітні з якомога більшої відстані. В залежності від конкретних умов місцевості марки наносяться на різні предмети (дерева, скелі, велике каміння тощо). В населених пунктах, поблизу сільськогосподарських угідь марки можна розміщувати (при наявності відповідного дозволу) на кутах споруд, парканах, огорожах, межових і квартальних стовпах тощо.
У разі необхідності можуть бути використані стрілки, що вказують напрямок руху. За своїм кольором вони повинні відповідати іншим знакам, що стосуються даного маршруту).
Якщо туристські марки є основним видом розмітки трас туристських маршрутів, то в ролі головного джерела інформації можуть виступати фігурні знаки. Вони мають форму кола, квадрата трикутника тощо, на яких прийнято зображувати певні фігури, символи, образи, що є носіями відомостей про маршрут і не вимагають додаткових пояснень.
Вказівні знаки застосовуються з метою інформування туристів про розташування на трасі маршруту різних об'єктів. їх загальною ознакою є те, що вони мають форму квадрат, де на білому фоні зображено чорний символ. Ці знаки привертають увагу туристів до вартих уваги об'єктів природи, історії, культури: "оглядова точка", "об'єкт охоро-ни", "пам'ятник", "музей" тощо (рис. 3.).
Рис. 3. Вказівні знаки:
а - оглядова точка, б - природний об'єкт, що охороняється, ¦ пам'ятник, г - музей, д - пішохідний маршрут, є - місце привалу, є - туристський притулок, ж - брід.
Вказівні знаки застосовуються також для позначення "маршрутів спортивно-оздоровчого туризму та рекреаційних об'єктів: "пішохідний маршрут", "місце привалу", "туристський притулок", "брід" тощо. Крім того вони широко використову-ються для позначення об'єктів обслуговування: "готель", "пункт харчування", "медична допомога", "підйомник" і т. ін.
Застерігаючі знаки встановлюються на трасі маршру-ту з метою інформування туристів про характер наявних на ньому перешкод і можливу небезпеку. їх характерна ознака - трикутна форма, де на білому фоні червоною смугою по краю зображено чорний символ: "небезпечний поворот", "кру-тий спуск", "каменепад", "дикі тварини" тощо (рис. 4 а - є).
Заборонні знаки попереджають туристів про заборону на певні форми поведінки на маршруті. Вони мають форму кола білого кольору з червоним обідком, де відповідне зоб-раження перекреслене навкіс: "прохід туристам забороне-но", "стоянка заборонена", "не галасувати", "рвати рослини заборонено" тощо (рис. 4 є - /).
В центрах туристсько-екскурсійного обслуговування доцільно застосовувати маршрутні схеми, покажчики на-прямків, відстаней, місцевих назв тощо.
Наявність маркірування в туристських центрах є свідченням турботи суб'єктів туристського обслуговування про туристів і надає їм всебічну консультативну, ор-ганізаційну і природоохоронну інформацію, будучи показ-ником рівня туристського обслуговування в цілому.