ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Теоретико-методичні основи дослідження туристичного ринку

країни-партнера

1.1. Характеристика стану внутрішнього ринку країни Куби (економічні, екологічні, політико-правові аспекти)

1.2. Закономірності геопросторової організації і розвитку туристичного

ринку країни-партнера

1.3. Основні принципи і методи дослідження туристичного господарства країни-партнера

Розділ 2. Чинники та умови геопросторової організації туристичного господарства в Кубі

2.1. Природно-рекреаційний потенціал розвитку

туристичного ринку Куби

2.2. Культурно-історичний потенціал розвитку Куби

2.3. Інфраструктура туристичного ринку Куби

Розділ 3. Стратегічні напрямки розвитку співпраці з

країною-партнером

3.1. Аналіз динаміки розвитку туристичного процесу

3.2. Аналіз освоєності з туристичними фірмами України туристичного ринку країни-партнера

3.3. Пріорітетні напрямки розвитку, шляхи їх вдосконалення, туристичне співробітництво країни-партнера

Висновки

Додатки

Список використаних джерел

ВСТУП

Туризм - активна і невимушена форма спілкування людей. Розширення і поглиблення туристських зв'язків між країнами -важлива проблема сучасних міжнародних відносин. Проблеми розвитку туризму, його політичний, економічний і культурний впливи на світове господарство та міжнародні зв'язки активно обговорюються в політичних, ділових та наукових колах.

Сьогодні, починаючи від Наради з безпеки та співробітництва в Європі (Гельсінкі, 1975), окреслилася тенденція до поліпшення міжнародного становища - зміцнюються контакти між країнами з різноманітними системами та рівнями розвитку, позитивний вплив туризму стає особливо помітним.

Держави - учасники Наради з безпеки та співробітництва в Європі, визнаючи внесок, який робить міжнародний туризм у розвиток порозуміння між народами, а також в економічний, соціальний і культурний прогрес, висловили намір заохочувати розвиток туризму як на індивідуальній, так і на колективній основі. Вони домовилися продовжувати співробітництво в галузі туризму на двосторонній і багатосторонній основі.

На світовому рівні характерною ознакою туризму останніх років є достатньо висока динамічність і стабільність його розвитку, а також його активний вплив на економіку багатьох країн, що мають сприятливі рекреаційні ресурси.

Туристський обмін між країнами - це, по суті, один із видів міжнародних зв'язків, що охоплює важливі питання громадського життя. Сьогодні створено об'єктивні передумови для співробітництва в міжнародному масштабі.

«Міжнародний туризм і туризм взагалі відіграє велику роль у зміцненні миру в усьому світі, поліпшенні порозуміння і дружби між народами, розширенні торгового, наукового та культурного співробітництва, встановленні добрих відносин між державами»[8, 21]. Ознайомлення зі звичаями, побутом, культурою народу іншої країни, з її історією та історичними пам'ятками спонукає до глибокого пізнання довкілля. Поєднання слів „відпочинок, оздоровлення + пізнання, враження" щонайкраще передає сучасний напрям у розвитку як міжнародного, так і внутрішнього туризму.

Туризм дає людям змогу не тільки ознайомитися з життям один одного, а й порівняти різні економічні системи. Поряд із зростанням туристських потоків до найрозвинутіших районів туризму, підвищується інтерес до нових і ще малоосвоєних районів, незважаючи на високі транспортні витрати і дещо обмежені можливості туристського сервісу.

Туризм посідає чільне місце в міжнародних зовнішньоекономічних зв'язках. Він є важливим стимулом розвитку світової торгівлі, що сприяє розширенню й активізації міжнародного торгового обміну. Водночас туризм слід розглядати і як самостійний вид міжнародних зв'язків.

Туризм - одне з важливих соціально-економічних явищ сучасності, що підпорядковане дії об'єктивних законів розвитку людського суспільства. Як вид людської діяльності й галузь економіки, туризм активно розвивається, і в майбутньому його значення безсумнівно зростатиме.

Туризм - найдинамічніша галузь сфери послуг. Потреба у відпочинкові стимулюється урбанізацією, науково-технічною революцією, загальним підвищенням життєвого рівня тощо.

Туризм - різновид рекреації, один із видів активного відпочинку. Він відображає характерну тенденцію сучасності, коли перевага віддається розвиткові динамічного відпочинку, у процесі якого відновлення працездатності поєднується з пізнавальною діяльністю.

З економічного погляду туризм - це особливий вид споживання матеріальних та духовних благ, послуг і товарів, що виокремлюється в самостійну галузь господарства.

У деяких країнах туризм став вагомою статтею доходів держави і належить до найперспективніших галузей національної економіки. В Україні туризм визнано однією з галузей, що потребують пріоритетного розвитку.

У законі України „Про туризм" зазначено, що туризм - це тимчасовий виїзд (подорож) осіб з постійного місця проживання з пізнавальною, оздоровлювальною, професійно-діловою, спортивною, релігійною та іншою метою на термін від 24 годин до одного року поспіль, без зайняття оплачуваною діяльністю в місці тимчасового перебування.

Найбільш значними доробками є науково-методичні основи створення системи регіональних картографічних творів для потреб туризму, наукові принципи регіонального системного туристичного картографування, апробація можливостей сучасних комп’ютерних технологій у дослідженні та відображенні туристичного потенціалу регіону.

Розділ 1. Теоретико-методичні основи дослідження туристичного ринку

країни-партнера

1.1. Характеристика стану внутрішнього ринку країни Куби (економічні, екологічні, політико-правові аспекти)

Економічні показники розвитку туризму на Кубі здатні справити враження навіть на тих, хто слабо уявляє, які світові тенденції розвитку цієї галузі й стан кубинської економіки в цілому. Темпи зростання кубинського туристичного ринку протягом останніх десяти років виражалися двозначними числами навіть тоді, коли визнані світові центри туризму переживали затяжний спад. Прибуток з обороту стабільно становить близько 25%, а 2,1 млрд. дол. за 2003 рік — це майже половина всіх валютних надходжень. Фактично, саме туризм допоміг острову Свободи вижити після того, як розпад Радянського Союзу позбавив кубинців «братньої» фінансової допомоги.

Більше того, у державі, в якій пріоритети будівництва комунізму ніхто не скасовував, саме в туристичній сфері було показано приклад успішної децентралізації та співробітництва з іноземними компаніями. З початку 1990-х у цій сфері виникло п’ять цілком конкурентоспроможних, нехай і державних, але самостійних компаній, котрі розподілили між собою 42 тисячі готельних номерів. З іноземних інвесторів найбільших успіхів досягла іспанська Sol Melia, котра брала активну участь в створенні спільних підприємств. Усі ці ліберальні перетворення пов’язували з ім’ям Карлоса Лейджа, відповідального секретаря ради міністрів, якого називали другим (після брата Рауля)