Однак не склалося. Непримиренний Фідель ніколи не заохочував залежність кубинської економіки від іноземних туристів. І от із початку цього року його 73-річний брат Рауль, котрий обіймає пост міністра оборони, узявся наводити в галузі туризму військовий порядок. Одна з п’яти компаній, що оперують на кубинському туристичному ринку — Gaviota, — була організована за активної участі військового відомства. І тепер її працівники зайняли в туризмі всі керівні посади, починаючи з міністра й трьох його заступників і закінчуючи управлінцями нижчого рівня. А дюжина державних комітетів заходилася вивчати можливості радикальної децентралізації всієї туристичної галузі.

І в країні, і за кордоном такі кроки розцінили як фінальний свисток несмілої економічної відлиги. Справді, окремі підприємства як у туристичній, так і в інших галузях народного господарства відразу втратили навіть ту вдавану самостійність, котра була в них ще торік. Відтепер ціни на товари та бюджет підприємств знову встановлює міністерство фінансів і цін, обсяги експорту й імпорту визначає міністерство зовнішньої торгівлі, а всі операції у твердій валюті мають погоджувати з центробанком. Офіційна мета такої реорганізації — боротьба з корупцією і «неповагою» до уряду. Потужні фінансові потоки, що обертаються в цій сфері, затято обминали державну скарбницю. Навіть попри те, що біля туристичного стерна на Кубі стояли переконані комуністи.

Туризм, за словами кубинського керівництва, став розсадником не лише капіталістичного способу господарювання, а й капіталістичного мислення. І настав час покласти цьому край. Як, вочевидь, і новій американській моді проводити вихідні на Кубі. Адже свої дії з «порятунку батьківщини» кубинські комуністи в основному пояснюють підвищеною агресивністю американського президента. І адміністрація президента Буша відразу підіграла кубинському команданте на найвищому рівні, обмеживши можливість американцям відвідувати своїх кубинських родичів.

Державний устрій. Згідно з Конституцією Республіка Куба є соціалістичною державою трудящих, незалежною і суверенною. Верховна державна влада належить Національній Асамблеї, що складається з депутатів, які обираються на прямих виборах терміном на 5 років. Депутати формують Державну Раду. Президент Державної Ради є керівником держави і керівником уряду. Виконавча влада - Рада Міністрів і уряд Республіки.

Географічне розташування. Куба розташована у Вест-Індії, на стику Північної, Центральної і Південної Америки. За конфігурацією територію Куби, що простягнулася із заходу на схід на 1250 км, нерідко порівнюють з ящіркою, тулуб якої звернений до Атлантики, а хвіст знаходиться біля входу в Мексиканську затоку. На півдні Куба омивається водами Карибського моря. Відстань від Куби до США у найвужчому місці Флоридської протоки - 180 км, до острова Гаїті через Навітряну протоку - 77 км, до острова Ямайка через протоку Колон - 140 км, до Мексики через Юкатанську протоку - 210 км. Площа території - 110,86 тис. кв. км (104 місце у світі).

Адміністративний поділ - 14 провінцій і муніципія о. Хевентуд.
Кількість населення - 11,184 мільйони осіб (станом на липень 2001 року).
Столиця - Гавана (2,328 млн. осіб).

Інші великі міста - Сантьяго-де-Куба (544,4 тис. осіб), Камагуей (348,6 тис.), Хагуей (312,1 тис.), Гуантанамо (269,2 тис.), Санта-Клара (247,8 тис.).
Нині населення Куби становить 11,184 млн. осіб. Офіційні джерела пропонують такі дані про склад населення: 65% - представники білої раси, 12% - афроамериканці, 22% - мулати. Однак інші джерела свідчать про те, що біле населення становить лише 40%, а решта людей, які проживають у країні, представлена, насамперед, афроамериканцями і мулатами (здебільшого), а також китайцями, євреями, арабами, індіанцями й іншими.

Республіка Куба - соціалістична держава. Діє Конституція Республіки Куба, яка схвалена всенародним референдумом 15 лютого 1976 р. і набрала чинності 24 лютого 1976 р., з поправками від липня 1992 р.

Найвищий орган державної влади - Національна асамблея народної влади, яка з числа своїх депутатів обирає Державну раду, що складається з голови, першого заступника голови, 5 заступників голови, секретаря і 2З членів. Державна рада є постійно діючим органом Національної асамблеї народної влади, який представляє її між сесіями і втілює в життя її рішення. Державна рада підзвітна Національній асамблеї народної влади. Термін повноважень Державної влади закінчується при завершенні виборів нової асамблеї. Голова Державної ради є главою держави і уряду, очолює Раду національної оборони.

Нинішню Державну раду Республіки Куба (Consejo de Estado de Republica de Cuba) обрано 15 березня 199З р.

Голова - Фідель КАСТРО РУС (Fidel Castro Ruz).

Перший заступник голови - Рауль КАСТРО РУС (Raul Castro Ruz).
Економіка. Економіка Куби є однією з найбільш націоналізованих у світі. Найвищі темпи колективізації зафіксовані у перші два післяреволюційних роки, коли у власність держави і під її управління перейшла більшість промислових і гірничодобувних підприємств, будівельних організацій, значна частина фінансових установ, внутрішньої і зовнішньої торгівлі, а також близько третини сільськогосподарського виробництва. До кінця 1970-х років у приватному секторі знаходилося лише 25% сільського господарства, 7% транспорту, 1% засобів зв'язку і менше 1% рибальського флоту.

Централізоване планування було запроваджене на Кубі в 1960-х роках за рекомендацією радянських фахівців. У другій половині 1960-х років кубинське керівництво відмовилося від цієї практики і перейшло до економічних експериментів, які базувалися на моральному заохоченні працівників, що не принесло очікуваних результатів і змусило повернутися до так званої системи планування. Під час економічної кризи на початку 1990-х років центральне керування було скасоване, а його функції передані Міністерству економіки і планування. При цьому державні підприємства й організації отримали автономію