- бронює для туристів місця в усіх видах транспорту, передбачених туром та забезпечує проїзд туристів до першого пункту обслуговування іноземним партнером та в зворотньому напрямку;

- вирішують зі страховими компаніями питання страхування туристів, що виїзжають за кордон, технологію співпраці з їх субагентами в іншій державі;

- організує в разі потреби обслуговування туристів на території України: бронюють місця в готелях та забезпечують трансфер, організують харчування та екскурсійне обслуговування, включаючи це в умови туру або як додаткову послугу;

- забезпечують рекламу туру, надають туристам необхідну інформацію та провадять інструктаж з усіх питань, пов'язаних з закордонною подорожжю (від дотримання візових та митних правил до етичних норм поведінки, прийнятих в країні тимчасового перебування);

- добирають та готують представника (супроводжувача, який є керівником групи чи резидента, що здійснює зустріч/проводи та забезпечує комфортне перебування в країні під час подорожі, врегульовуючи всі можливі непорозуміння між приймаючою стороною та туристом) туристичного підприємства, до функціональних обов'язків якого входить забезпечити умови контракту про надання туристам замовлених та сплачених послуг в повному обсязі та на якісному рівні. Ці фахівці повинні володіти мовою країни-партнера або однією з найпоширеніших (чи загальновживаних) мов, бути обізнані з порядком роботи та документами, знати свої права та дотримуватись обов'язків як представники туристичних підприємств;

- розглядають, аналізують та узагальнюють звіти керівників груп та вживають заходів щодо усунення недоліків в обслуговуванні туристів.

3.3. Пріорітетні напрямки розвитку, шляхи їх вдосконалення, туристичне співробітництво країни-партнера

«Відповідно до результатів досліджень та проведених аналізів Світової Організації Туризму за 2005 р., кількість міжнародних подорожей у світі зросла на 15%, тоді як у Європі цей показник становив лише 5%»[4, 15]. Можливо, однією з причин є зниження популярності туризму в регіоні, що користується найбільшою популярністю серед туристів. З-поміж усіх країн Старого Світу вирізняються держави Центральної та Східної Європи (приріст становить 8%) та Північної Європи (7%). Досліджено нижчий показник популярності в країнах Південної (3%) та Західної Європи (2%). Така ситуація свідчить про високий рівень стабілізації в цих регіонах. Високе зростання характерне для Литви (38%), Чехословаччини (23%), Сербії та Чорногорії (21%), Tуреччини (27%), Болгарії (15%), Латвії (24%) та Великобританії (11%)

«Варто також відзначити суттєве підвищення кількості іноземних туристів-відвідувачів у Польщі в 2004 р., яка становила 21/1%»[7, 19]. Водночас найдинамічніше падіння відбулось в Італії (–6%) та Андоррі (–11%). Проте в п’яти державах: Франції, Португалії, Словаччині, Данії та Фінляндії – не було зареєстровано жодних змін. Цікавим залишається той факт, що до цієї групи належать дві країни, які традиційно визнані найпривабливішими для іноземних туристів. Причиною такої ситуації стало, мабуть, значне підвищення цін на готельні та туристичні послуги, особливо у Франції та, частково, у Португалії.

У результаті зростання кількості відвідувачів бюджет багатьох країн, завдяки грошовим надходженням від туризму, помітно збільшився. Минулого року найвищий показник було зареєстровано в Туреччині (+25%), Україні (+24,9%), Болгарії (+23,8%), Росії (+21,7%) та Латвії (+20,3%). Цей процес супроводжувався помітним зростанням грошових витрат туристів із багатьох європейських країн. Зареєстроване збільшення витрат, переважно іноземних туристів, у Хорватії (+33,3,%), Литві (+32,1%), Україні (+27,6%) та на Кіпрі (+27,2%), а найменший відсоток становили туристи з найважливіших ринків: Норвегії (+17,7%), Швеції (+13,6%), Франції (+11,5%) та Голландії (+7,4%). За цими даними можна зробити висновок про те, що в найбільших регіонах СОТ тенденція зростання була помітна впродовж 2000–2006 рр. Європа, незважаючи на спад частки світового туризму до 3%, досягла підвищення міжнародних туристичних рейсів на 6%. Спад також спостерігався у Південній та Північній Америці, тоді як регіон Азії та Океанії відзначився суттєвим підвищенням – до 33%.

В межах туристичного співробітництва передбачається забезпечити вирішення таких завдань:

1. Удосконалення нормативно-правової бази та гармонізація її з міжнародними стандартами:

- розроблення нормативних вимог до облаштування туристичних маршрутів і об'єктів туристичної інфраструктури;

- розроблення типових проектів об'єктів туристичної інфраструктури;

- розроблення нормативних вимог до маршрутних покажчиків, інформаційних і дорожніх знаків для інформування про туристичні маршрути та об'єкти туристичної інфраструктури та порядку їх встановлення;

- розроблення нормативно-правової бази з питань функціонування системи стандартизації та сертифікації товарів (робіт, послуг) у сфері послуг для туристів, встановлення категорії об'єктам туристичної інфраструктури, розташованим за напрямками національної мережі міжнародних транспортних коридорів.

2. Створення безпечних умов для пересування туристів і подорожуючих:

- створення державної системи безперервного надання, координації одержання постраждалими туристами та подорожуючими особами усіх видів невідкладної допомоги, в тому числі повітряними транспортними засобами, на туристичних маршрутах і в місцях надання туристичних послуг, відпочинку та рекреації;

- створення державної цілодобової інформаційно-диспетчерської служби забезпечення прийому звернень туристів і подорожуючих осіб з метою виклику допомоги, інформаційно-довідкового супроводу та маршрутизації;

- забезпечення доступу туристів та подорожуючих до засобів зв’язку з метою виклику допомоги;

- обладнання інформаційними та дорожніми знаками, маршрутними покажчиками об'єктів показу та сервісу, місць надання послуг, відпочинку та рекреації, маршрутів подорожей, рекомендованих для туристичного відвідування.

3. Розроблення комплексної схеми розташування туристичних маршрутів та об’єктів туристичної інфраструктури:

- проведення досліджень інтенсивності туристичного руху, розроблення системи інформаційно-аналітично прогнозування туристичних потоків;

- визначення туристичних маршрутів, переліку необхідних послуг, вимог до об'єктів туристичної інфраструктури та їх виробничих потужностей, розроблення схеми їх розташування на маршрутах;

- проведення інвентаризації та перевірки відповідності міжнародним вимогам об’єктів туристичної інфраструктури, розташованих за напрямками національної мережі міжнародних транспортних коридорів.

4. Створення комфортних умов для туристів і подорожуючих:

- сприяння підготовці інвестиційних проектів з реконструкції та