розділи фізичного виховання і навчання студентів ми можемо помітити, що без чітко сформованої й відпрацьованої системи викладання і навчання важко буде дотримати методики занять фізичними вправами. Іншими словами правильне, чітке виконання послідовності проходження всіх трьох розділів обумовлює якість виховання і навчання і є основою для застосування методики занять фізкультурними вправами.
Складаючи основу методики фізичного навчання і виховання всі перераховані вище розділи тим самим виконують функцію факторів, що впливають на якість навчання і виховання студентів, тому що тільки послідовне проходження всіх етапів фізичного навчання може гарантувати правильність засвоєння і контроль за засвоєнням матеріалу по фізичній культурі. Однак такий категоричний підхід до послідовності навчання і виховання студентів може бути обійдений. Можна чи скоротити, якщо точніше сказати, по іншому організувати процес навчання і виховання, наприклад, теоретичний курс може бути сполучений із практичним розділом і пройдений під час конкретних практичних занять фізкультурними вправами. Це може здійснюватися шляхом попереднього усного пояснення викладачем фізкультурної вправи, правильності його виконання, його значення для зміцнення і розвитку фізичного стану організму. Потім викладач може продемонструвати виконання цієї фізкультурної вправи. Наступним етапом буде виконання цієї вправи студентами і контроль викладачем правильності, точності і чисельності виконання фізкультурної вправи.
Крім послідовності проходження етапів навчання і виховання в методиці занять фізкультурними вправами важливе значення мають способи навчання і вправам. Способи навчання - це шляху і методи, за допомогою яких викладач передає студентам знання, формує в них відповідні рухові навички і спеціальні фізичні якості. Способи навчання вправам засновані на використанні слова, почуттєвого сприйняття, взаємоконтакту викладача з тим, якого навчають, у процесі навчально-виховної діяльності. У практиці навчання і виховання мають місце різноманітні словесні, наочні і практичні методи, що застосовуються у взаємозв'язку на всіх етапах навчання. Хоча їх можна використовувати диференційоване на визначених етапах. Вибір того чи іншого способу буде зависить від змісту навчального матеріалу, від задач навчання, практичної підготовленості керівника і його методичної майстерності.
словесні способи засновані на використанні слова як засобу впливу на що займаються і включає пояснення, розповідь, бесіду, подачу команд, указівок, зауваження. Наочні способи навчання - це показ, демонстрація відеофільмів, кінограм, фотографій, плакатів, схем, що створюють у студентів образні представлення про досліджувані вправи. Їхній показ повинний бути чітким, зразковим, інакше він негативно впливає на психіку того, якого навчають,, веде до неправильного виконання прийомів і дій. Він важливий на первісному етапі навчання, коли пояснення не дає повного представлення про вправу. У разі потреби застосовується "дзеркальний" спосіб показу. Одна з форм використання цього способу навчання - показні заняття.
Практичні способи відіграють вирішальну роль у формуванні рухових навичок, розвитку й удосконалювання фізичних і спеціальних якостей у студентів. Це, як правило, повторення вправ цілеспрямовано і багатократно з поступовим ускладненням умов і підвищенням навантаження.
Важливим у навчанні і такі методичні прийоми, як випробування, виконання вправ по командах викладача, самостійне виконання вправ, оцінка і заохочення, надання допомоги і страховка, ігри, естафети, змагання, підготовчі вправи. Усе це застосовують у тісному взаємозв'язку щоб домогтися високої ефективності від кожного навчального заняття.
Перелічивши різні способи навчання фізичним вправам, перейдемо до висвітлення принципів, що лежать в основі методики занять фізкультурними вправами.
Навчання здійснюється відповідно до основних педагогічних принципів: активності, свідомості, систематичності, наочності, поступовості і приступності, міцності оволодіння.
Принцип активності означає цілеспрямована участь учнів в навчальному процесі, що досягається наступними умовами:
а) чіткістю процесу навчання, живим і цікавим проведенням занять, підвищенням уваги студентів, зацікавленості в успішному виконанні вправ;
б) застосуванням змагальності і доданню навчанню захопливості, емоційного підйому, прояву значних вольових зусиль.
Змагальність викликає в студентів прагнення до максимального ефективного виконання вправ. Однак треба враховувати, що в початковому періоді навчання змагальний метод застосовувати не доцільно, тому що при слабкій підготовленості можуть виникати помилки, що потім буде складно виправляти. Об'єктивна оцінка і заохочення стимулюють студентів до активності впевненості у своїх силах. Не можна необґрунтовано знижувати чи оцінки навпаки перебільшувати.
Самостійне виконання вправ закріплює успіх у зацікавленості навчання і виховання студентів.
Принцип свідомості означає, що учень ясно розуміє необхідність розучування вправ і свідомо відноситися до їхнього оволодіння.
Реалізація даного принципу залежить від роз'яснення студентам наступних умов:
а) значення фізичної культури в підвищенні і поліпшенні якості навчання і фізичного стану;
б) цілей, задач і програми навчання, конкретні вимоги, необхідні для виконання кожної вправи;
в) сутності досліджуваних вправ і їхній вплив на організм, ясне розуміння техніки виконання вправ;
г) необхідності формування навичок аналізу й узагальнення своїх успіхів і невдач.
Принцип систематичності означає послідовне і регулярне проходження навчальної програми з таким розрахунком, щоб попередні прості вправи були вступними для більш складних, із закріпленням і розвитком досягнутих результатів, Регулярність навчання забезпечується використанням усіх форм фізичної культури.
Систематичність при вивченні вправ досягається методично правильному розподілі матеріалу в процесі навчання. Регулярність використання усіх форм фізичної культури забезпечується багаторазовим повторенням вправ. Перерви між заняттями і тренуваннями не повинні перевищувати 2-3 днів. Інакше заняття не дадуть ефекту і знизять рівень фізичної підготовленості студентів.
Принцип наочності припускає зразковий показ викладачем досліджуваних вправ у сполученні з дохідливим і зразковим поясненням. Цілісне, ясне і правильне представлення в студентів про прийоми, що розучуються, і діях при їхньому зразковому показі дозволяє швидше засвоїти техніку виконання вправ.
Для цього необхідно уміло використовувати наочні приладдя, навчальні кінограми, відеофільми, плакати, схеми, макети. Принцип поступовості і приступності означає безупинне ускладнення вправ і їхня можливість виконання кожним студентом.