просто. Тільки це гімнастика силова й дуже обмежена по своїм цілям і засобам. Раніше хоч три вправи в штангістів було, але от вирішили, що й двох вистачить - поштовху й ривка. Ну, вирішили й вирішили.
Хотіли сказати, що гімнастика це чи ні, а однаково вид богатирський, але... Жінки зараз важкою атлетикою теж займаються. І пауерліфтингом. І гирьовим спортом.
Важка атлетика - вид спортивно-змагальний. Але багато хто нею займається без претензій на загальне визнання й рекорди, а "для себе". У когось виходить, у когось ні. Але частіше це ті, хто на думку фахівців, для важкої атлетики як спорту інтересу не представляє. Безперспективні, так сказати. Хоча бувають і виключення. Як самостійний фізкультурний вид важка атлетика не існує, а як спорт - це заняття досить престижне. Особливо серед чоловіків важких категорій. Але в цілому як вид спорту майже вмираючий.
Для загальної фізичної підготовки й занять "для себе" методи тренування штангістів можна використовувати майже кожному. Але обережно.
У зв'язку із цим цікавий приклад. Дехто вважає, що заняття з обтяженнями, особливо присідання зі штангою, перешкоджають росту хлопчиків. А ви подивитеся на штангістів-важкоатлетів. Вони ж майже все ростом вище за середній. Хоча штангою займаються з дитинства. Причому працюють із такими вагами, що й дорослим не вдасться. Але адже ростуть! Це природа, генетика. Звичайно, не потрібно перевантажувати й ламати спину. Але розумно навантажувати потрібно. І навіть корисно. Грамотні фахівці знають як це робити. А от неписьменні мами-тата, не знаючи основ біології, думають, що якщо вони самі нічим не займаючись не виросли вище за середнє, те їхні чада, займаючись зі штангою, вже точно не виростуть.
Ця інформація батькам, у яких 14-літні діти не ростуть як акселерати. Але їм варто знати, що є таке поняття - гетерохроність розвитку. Це значить, що ростуть діти нерівномірно й не усі відразу. Зверніть увагу на те, яка величезна голова в немовляти в порівнянні з іншим тілом. Значить так треба. А у всьому іншому кожний розвивається по своєму сценарію. Якщо в когось закладена програма вирости до двох метрів - виросте. А якщо в програмі тільки метр із кепкою, то тягнися, не тягнися не допоможе
Повернемося до важкої атлетики. Чесно говорячи, дуже приємно дивитися на здоровенних мужиків-важкоатлетів. Але якщо вся важка атлетика загинається, це не виходить, що й важкоатлетів чекає доля динозаврів. Усе більше популярним стає пауерліфтинг або силове триборство. Це більш демократичний і доступний вид. Частіше його чомусь відносять до сфер бодібілдингу або культуризму, але практично це та ж важка атлетика або силова гімнастика, причому історично більше древня, чим бодібілдинг і важка атлетика. Завдання цієї гімнастики також розвиток сили, тільки її перевірка набагато універсальніша й природня, чим у важкій атлетиці. Правда з погляду загальної фізичної підготовки й у цілому фізкультурної можна було б робити це більше універсальними способами. Поки ж на змаганнях пауерліфтинги виконують три вправи - присідання зі штангою, жим штанги лежачи й станову тягу. Хоча деякі спеціалізуються на якомусь окремому виді, а багато хто, якщо не більшість, займаються пауерліфтингом "для себе". От тільки методи цих занять явно не фізкультурні. І не тільки методи. З важкою атлетикою й пауерліфтингом пов'язані постійні скандали через допінг.
Як змагальний спорт, пауерліфтинг - це не тільки чоловічий, але й жіночий й навіть дитяче заняття. Проводять змагання з пауерліфтингу й серед інвалідів.
Відповідно до класифікації у важкій атлетиці, стосовно до силового триборства в першу групу входять змагальні вправи. Присідання, жим, лежачи на горизонтальній лаві й тяга.
Друга група поєднує спеціально підготовлені вправи, які поширюються на кілька груп:
вправи, для присідання;
вправи, для жиму лежачи;
У третій групі вправ концентруються додаткові розвиваючі вправи. Вони виконуються не тільки зі штангою, але й на тренажерах, з використання гир і інших обтяжень.
Розвиваючі вправи здебільшого роблять локальний вплив, через своєрідну структуру техніки, якщо виконуються з відносно невеликою вагою (обтяженням), потужність, що розвивається звідси при цьому, порівняно невелика.
Тренування пауерліфтерів будується у вигляді тренувальних циклів, ціль яких досягнення високого спортивного результату до певного часу. Кожний тренувальний цикл складається з періодів розвитку спортивної форми, її стабілізації й тимчасової втрати. Ці періоди прийнято називати відповідно підготовчими, змагальними і перехідними. У сукупності ці три періоди становлять тренувальний цикл, або як його називають, великий цикл.
Завдання підготовчого періоду (періоду фундаментальної підготовки) - створити фундамент спортивної форми й забезпечити її безпосереднє становлення. У цей період відбувається пристосування організму до тренувальних впливів і досягається певний (необхідний на даному етапі) рівень підготовленості атлета. Для цього спортсменові звичайно досить 1-2 місяців не перевищувати ці строки.
У підготовчому періоді атлет удосконалюється в техніку класичних і спеціально допоміжних вправ, звіряє спортивну форму (піднімаючи штангу великого, субмаксимального й навіть максимального ваг у класичні й спеціально - допоміжних вправах). Підготовчий період звичайно відрізняється невеликим обсягом тренувального навантаження й поступовим ростом інтенсивності.
Завдання змагального періоду - досягти рівня вищої спортивної форми й забезпечити її реалізацію в спортивних досягненнях.
Для безпосередньої підготовки (підведення) до змагань у пауерліфтингу використовуються звичайно чотири тижні; цей період підготовки й прийнято вважати змагальним. Якщо ж атлет бере участь у змаганнях без попередньої спеціальної підготовки, то такий етап тренування не можна назвати змагальним. Для змагального періоду характерний менший обсяг навантажень і максимальна її інтенсивність.
Підготовчий і змагальний періоди не повинні обмежитися якимись