певними строками, перехід від одного до іншого здійснюється поступово.
Тривалість кожного тренувального циклу в пауерліфтинзі становить 2-3 місяці, хоча в окремих випадках вона може бути й інший. Так, якщо 1-й місяць, є підготовчим, а 2-ий змагальним періодом, те тренувальний цикл становить 2 місяці. Якщо ж підготовчий період включає 2 місяці, а змагальний 1 або навпаки (у тих випадках, коли два відповідальних моменти змагання випливають один за одним приблизно через місяць), то тренувальний цикл становить 3 місяці. Але от інший приклад: звичайно підготовчий період включає 2 місяці, а змагальний 1 або навпаки (у тих випадках, коли два відповідальних змагання випливають один за одним приблизно через місяць), те тренувальний цикл становить 3 місяці. І якщо після цього треба (з інтервалом 30-40 днів) два відповідальних змагання, то тривалість тренувального циклу вже може становити близько 5 місяців.
Для виступу на змаганнях з пауерліфтингу спортсмени використовують спеціальні костюми, які повинні складатися із цільного по всій довжині трико, виготовленого з одношарового матеріал, що розтягується. Костюм, надягнутий на спортсмена не повинен провисати. Лямки костюма повинні бути надягнуті на плечі спортсмена при виконанні всіх вправ. Довжина штанги в костюма (від середини промежини) - від 3 до 15 см. Для виконання присідання й жиму лежачи під костюм одягається футболка - полурукавка. За бажанням спортсмена на виконання третьої вправи (тягу станову) можна не надягати під костюм футболку.
Для занять можна використовувати бинти, що не перевищують 1 м. у довжину й 8 см. завширшки.
Для колін можна використовувати бинти. Довжина бинтів не повинна перевищувати 2 м., а завширшки - 8 см. Коліно бинтується на 15 см. нагору й долілиць від його центра. У пауерліфтинзі використовуються спеціальні прогумовані бинти, які можуть бути різної твердості. Їх можна відрізнити за кольором смуг. Самими твердими на сьогоднішній день, є чорні з 3-мя червоними смугами. Ці бинти також добре тягнуться, чим гарні для атлетів з більшими стегнами. Твердими є також біло-сірі бинти із двома синіми смужками й білі із двома червоними смужками. Загальна ширина намотування - не більше 30 см. Бинти не повинні стикатися з атлетичним костюмом або носками.
Під час виконання всіх вправ спортсмен повинен використовувати взуття з підошвою, що має форму стопи. Можна використовувати дитячу присипку, крейда, каніфоль, тальк або магнезію на тілі або екіпіруванні.
Як фізкультурний вид або засіб атлетичної й загальної фізичної підготовки, спорт (навіть спорт, а не гімнастика), по-моєму, більше підходяще заняття, чим важка атлетика й пауерліфтинг. Гирьовим спортом теж займаються чоловіки й жінки, дорослі й діти.
Усім, хто вважає себе здоровими, можна спробувати займатися будь-яким видом силової гімнастики. Тим, хто хоче стати здоровим (у змісті сильним), спробувати теж можна, але обережно. Дітям і жінкам такі заняття я не рекомендую. Навіть як фізкультуру. Але чим займатися тим слонам і слонихам, навіть маленьким, для яких дорога в художню гімнастику й т.п. закрита? Спробуйте. Адже бути сильним і здоровим, зовсім не значить бути дурним.
Список використаної літератури
В.Л. Мурашин «Пауерліфтинг шлях до сили», К.: «Светлана П», 1998р.
А.В. Коршунова «Пауерліфтинг», Харків, 1998р.
Р.А. Роман «Тренировки тяжелого атлета», М.: 1986г.
А.М. Воробьева «Тяжелая атлетика» , М.:1988г.
И.Журавлев «Пауэрлифтинг» // Спорт в школе, 1996г.
Л. Остапенко «Пауэрлифтинг»»Теория и практика тело строительства», 1994г. №1
М.Е. Лукьянов; А.И. Филамеев «Тяжелая атлетика для юношей» // Физкультура и спорт, М.: 1969
Технические правила. Федерация пауэрлифтинга России 1997г.
Теория и практика физической культуры 1997г. №7.