Різноманітні закарпатські вуглекислі мінеральні води. Їхня чисельність обумовлена наявністю в надрах гірських складчастих систем, до яких належать і Українські Карпати. Залишки вулканічного тепла, під впливом якого змінюються породи, створюють вуглекислий газ, який насищує під тиском підземні води. В Закарпатті є надра вуглекислих мінеральних вод типу Боржомі (в Свалявському районі, найбільш важливі серед них: Полянський, Новополянський, Голубінський, а також свердловина на курорті Шаян), Єсентуки (уявлений в Шаянському родовищі, поблизу селищ Хустське, Перечинського району), Нарзан і типу Наугейм (Німеччина).

Більшість мінеральних вод належать до холодних +20°C, знайдені так само і термальні води, які можна використати для лікування: селище Нижній паросток +38°С, а на території санаторію "Шаян" +47°С, біля р. Ужгород +60°С.

Сумарний дебет джерел мінеральних вод в Карпатському рекреаційному регіоні складає 57,5 тис. м.куб./сут.

Бальнеогрязьові ресурси

В регіоні відзначені ресурси лікувального бруду. Значні поклади лікувального бруду приурочені до Львівської і Івано-Франківської областей, їхні запаси оцінюються в 1402 тис. м. куб.

Специфікою санаторно-курортного лікування Українських Карпат є можливість широкого використання озокериту. Озокерит має низьку теплопровідність і велику теплоємність. При переході з розплавленого стану, в твердий, виділяє велику кількість теплоти, яка сприяє лікуванню цілого ряду хвороб. Можливість багаторазового використання, навіть при невеликій кількості дозволяє забезпечити лікувальними процедурами велика кількість пацієнтів. Озокерит транспортується і використовується за межами регіону, реалізується по засобах аптечної сітки. Щорічно Бориславськім озокеритово-восковим рудоуправлінням виробляється більше 700 т. цього лікувального матеріалу. Його запасів вистачить на сторічну експлуатацію.

Фітолікувальні ресурси

Фітолікувальні ресурси обмежуються параметрами рекреаційного використання лісів, цілющим впливом на організм людини і сприятливим санаторно-гігієнічним фоном для лікування, відпочинку і туризму.

Україна належить до країн, частка лісів в якій займає найменшу територію, в Європі (14,2%), проте ліси Карпат мають виняткове значення. Тут налічуються більше 70 видів дерев і 110 порід чагарникових. Найбільш поширені деревні породи - соснові (40%), бук (35,8%), ялиця, дуб, а так же м'яко-листяні породи (тополя, липа, осика). Найбільша кількість хвойних порід поширена в Прикарпатті (66,7%), в Закарпатті велика чисельність листяних лісів (67,4%).

Для рекреаційних потреб дуже важливе значення має здатність лісів виділяти кисень і поглинати вуглекислий газ.0,3 га ліси дає річну норму потреби кисню для однієї людини. Особливості лісових насаджень сприятливі для зниження числа бактерій і мікробів, поліпшують санаторно-гігієнічні умови для відпочинку.

Доцільною формою збереження всієї різноманітності природи є здійснення системи цілих заповідних ділянок-резерватів і пам'ятників природи.

В Карпатах знаходиться багато ботанічних садів і парків, де ростуть найрідкісніші екзотичні рослини, такі як магнолія, гінкго, горобина амурська, лавровишня, тсуга, ялина нормандська. Особливо багатий рослинний світ Закарпаття, де зустрічаються рослини північноамериканські, середземноморські, східно-азіатські. З культурних рослин тут ростуть: інжир, волоський горіх, мигдаль, персики, айва, шовковиця, тютюн, виноград. Проте кількість заповідників недостатня.

Велике майбутнє належить національним паркам. В регіоні створений Карпатський національний парк площею 430 тис. га., місткістю - 82 тис. чол. Національний парк включає такі функціональні зони, як заповідну в науково-дослідних цілях і рекреаційну, яка покликана прийняти на себе основну масу туристів і відпочиваючих. Зона масового відпочинку може задовольняти потребу населення в стаціонарному відпочинку при неодмінному проведенні заходів щодо охорони природи. Тут дозволяється будівництво будівель, ліній електропередач, проведення електронного зв'язку, каналізації, але без елементів суцільної урбанізації із збереженням природного ландшафту. Площа заповідної зони в Карпатському національному парку буде складати 8 тис. га.

Кліматичні і ландшафтні ресурси

Українські Карпати є регіоном з помірним континентальним кліматом. Він формується при взаємодії ряду чинників, основними з яких є - особливості атмосферної циркуляції, географічного положення, рельєфу місцевості, величиною сонячної радіації. Тут порівняно тривала весна, нежарке літо, тепла осінь і м'яка зима. Радіаційний баланс складає близько 60 ккал/ рік на км. кв., зменшуючись у високогірних частинах до 30. вітровий режим неоднорідний, він в основному залежить від гірських хребтів і долин, а також від рівня захищеності місцевості. Різноманітний тепловий режим на території Карпатського регіону створює сприятливі умови для акліматизації тут рекреантів. Стимулюючи функції кровотворних органів і дихання, гірський клімат призначений для лікування хворих з порушенням органів дихання, при деяких формах туберкульозу легенів, кісткового туберкульозу, недокрів'я. Регіон унікальний для організації і розвитку гірськолижного спорту, не поступливого світовим стандартам.

В Українських Карпатах починаються річки Тиса, Дністер, Лозина, Серет. Карпатські річки протікають у вузьких лісистих долинах, відрізняються цілий рік високим рівнем води і швидкою течією. Річки Карпат не судноплавні, але містять великі запаси водної енергії, яка поки що слабо використовується. Озера і штучні водоймища не отримали широкого розповсюдження, тут налічуються близько 1200 ставків і невелика кількості незначних по площі гірських озер ( переважно в Горганах і Чорногорах). Більшість озер утворилася в результаті обвалів, що перекрили річкові долини. Одне з найкрасивіших гірських озер завального похождения – Синевір.

Строкатий ландшафт, рельєф, кліматичні умови створюють прекрасні умови для організації відпочинку, а також різноманітність погоди по сезонах року в різних частинах Карпатського регіону створює сприятливі передумови для розвитку різних функціональних видів туризму і рекреаційних систем.

Історико-культурні ресурси

На території Карпатського територіально-рекреаційного комплексу налічується більше 125 тис. пам'ятників археології, архітектура (більше 6 тис. знаходяться під охороною), історії, працює близько сотні музеїв. Тут знаходиться ряд археологічних пам'яток міжнародного значення: стародавні трипільські поселення на Дністрі, старослов'янські міста і ін.

Східна Галіція, Закарпатська Україна і Північна Буковина ( сучасні карпатські області Львівська, Івано-франківська, Закарпатська, Чернівецька) давні староруські