Недоліком мережі є відсутність в гірській частині подовжньої магістралі, яка сполучала б всі можливі і важливі з погляду розвитку туризму і курортного господарства шляхи. Для більш повного розвитку туризму очевидно необхідно з'єднати шосейними дорогами гірську частину Чернівецької області з іншими карпатськими областями. Шосейні дороги в Карпатах ще недостатньо упорядкували. Поки мало майданчиків для відпочинку туристів, стоянок для автотранспорту, естакад, автопавільйонів, альтанок, придорожніх колодязів і ін.

2.2 Соціально-економічні умови розвитку галузі туризму в Карпатському регіоні

Через ряд об'єктивних і суб'єктивних причин намітилися, а в останні роки - погіршились, тенденції до соціально-економічного спаду краю: розбалансовані господарські зв'язки, прогресує безробіття, загострюються диспропорції в життєвому рівні населення в його гірській і рівнинній частинах, наближається до критичної демографічна ситуація, деградує унікальна природа Карпат, занедбані історико-культурні цінності регіону.

Ці і ряд інших негативних явищ і тенденцій (не кажучи вже про чисто виробничі проблеми) є, безумовно, наслідком непродуманої, а інколи авантюрної економічної політики радвлади в попередні роки. Щоправда ряд помилок допущений вже в посткомуністичний період, особливо здійснення ринкових реформ на рівні макроекономічного регулювання. Потрібно так само визнати, що сьогоднішній соціально-економічний стан карпатських областей в значній мірі, є наслідком відсутності чіткої державної регіональної політики в Україні.

Економічні проблеми Карпатського регіону

Рівень економічного розвитку регіону оцінюється як середній. Природні ресурси Карпатського регіону (мінерально-сировинні, земельні, лісові, водні і рекреаційні) в істотній мірі впливають на формування просторової і галузевої структур його господарського комплексу, тим самим визначаючи пріоритетні напрями розвитку останнього.

Створений в регіоні виробничий потенціал, його структура і ефективність, є прямим наслідком реалізації економічної політики радвлади в західних областях України. За рахунок екстенсивного нарощування виробничих потужностей благодатний край був фактично перетворений на сировинний додаток імперії.

Природно-ресурсний потенціал Українських Карпат створює всі можливості для ефективного розвитку рекреаційного комплексу. Живописний низькогірний і високогірний ландшафт, рельєф і клімат, сприятливий для гірськолижного спорту і туризму, найрізноманітніші (і у тому числі - унікальні) мінеральні води обумовлюють високий рекреаційний попит на регіон. Він оцінюється більш ніж в 4 млн. чіл в рік тільки для потреб відпочинку і туризму (без урахування короткочасного). Разом з потребами в санаторно-курортному лікуванні на базі мінеральних вод попит на рекреаційні послуги оцінюється, як мінімум, в 6 млн. чол.. в рік. Тим часом, в 1993р. в регіоні функціонували 607 рекреаційних об'єктів загальною місткістю понад 82 тис. місць ( або в 8-10 разів менше, ніж в аналогічних зарубіжних районах). Не відповідають міжнародним стандартам і умови сервісу, інфраструктурне забезпечення. В цілому рекреаційний потенціал регіону використовується тільки на 10-12%.

Соціальні проблеми Карпатського регіону

Соціальна ситуація в регіоні має чітку тенденцію до загострення, що є наслідком загальнонаціональної економічної кризи і прорахунків в соціальній політиці попередніх років. Але якщо на питання матеріально-технічного розвитку можна дивитися з певним оптимізмом, то погіршення демографічної ситуації вже сьогодні викликає тривогу. Стрімко падає природний приріст населення, що на тлі його смертності, що росте, веде до загострення депопуляційнних процесів. Ростуть міграційні переміщення, за останні десятиріччя чисельність населення стрімко зменшується, продовжується процес старіння населення. Якщо в найближчі роки ці процеси не будуть зупинені, то будь-які економічні програми втрачають сенс : їх не буде кому і для кого реалізовувати.

Останніми роками значне загострення соціальних проблем в Карпатському регіоні викликане ще і чинником зайнятості його населення. Цей регіон завжди був надлишковим, у плані трудових ресурсів. Тепер же картина доповнилася появою офіційно зареєстрованих безробітних, чисельність яких в 2000р. склала тут 1,6% всього працездатного населення. Крім того, в регіоні зберігається досить високий рівень прихованого безробіття, який, за експертними оцінками досягає 30-35%.

2.3 Структура рекреаційного комплексу Карпатського регіону

Для виявлення сучасного стану, перспектив розвитку і територіальної організації Українських Карпат в головних рисах, розглянемо історію її формування під кутом зору виникнення і становлення галузевих компонентів ядра системи, тобто галузей курортного, туристичного господарства, сфери відпочинку.

Становлення деяких галузевих елементів рекреаційної системи Карпат відбувалося ще в капіталістичний період кінця ХІХ - початку ХХ ст., проте процес формування системи відбувався повністю в радянський період. На початку ХХ ст. вже склалися і отримали популярність такі широко відомі нині бальнеологічні центри, як Трускавець, Моршин, Любень Великий, Черче, Немирів і ін. відомі були також лікувально-оздоровчі місцевості в долинах річок Лозини, Опора, Дністра і ін. невеликі водолікарні починають функціонувати в Закарпатті: Ужгороді, Поляни, Квасах і ін.

Приблизно в цей же час починає розвиватися в Карпатах туризм, утворюються туристські спільноти, клуби, вперше був виданий путівник по Чорногорі. В цілому туристське господарство почало розвиватися в післявоєнні роки. Сюди з'їжджалися люди зі всього Радянського Союзу.

Сьогодні структура рекреаційного комплексу регіону складається з санаторно-курортного лікування (35%), туризму (40%) і оздоровчого відпочинку (25%). Враховуючи нерівномірність природно-ресурсних баз, в регіоні можна виділити три райони: Прикарпатський і Закарпатський курортно-оздоровчі райони і Гірсько-Карпатській туристсько-оздоровчий район.

За сьогоднішніми даними в регіоні існує 62 санаторія, 17 лікувальних пансіонатів, в яких налічується близько 25