КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

З дисципліни “Рекреаційні комплекси”.

на тему: “РЕКРЕАЦІЙНІ КОМПЛЕКСИ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, ВЕЛОСИПЕДНИЙ ТУРИЗМ ІІІ КАТЕГОРІЇ СКЛАДНОСТІ”

План

Вступ

Загальна частина

Загальна характеристика розташування рекреаційного утворення.

Опис ландшафту місцевості ( наявність рекреаційних ресурсів ).

Кліматичні умови місця розташування рекреаційного утворення.

Основна частина

Історія Львівської області.

Місто Львів

Рекреаційні утворення на території Львівської області.

Конструктивна частина.

3.1. Велосипедний туризм

3.1.1. Велосипед. Історія розвитку.

3.1.2. Відмінні властивості велотуризму.

3.1.3. Комплектування і підготовка групи.

3.1.4. Перша медична допомога.

3.1.5. Привал і нічліг.

1.1. Загальна характеристика місця розташування рекреаційного утворення.

Розташована на крайньому зааході країни, на її кордоні з польщею. Площа області становить 21,8 тис.кв.км. ( 3,6% території країни).

1.1.1. Опис ландшафту місцевості ( наявність рекреаційних ресурсів ).

Область лежить у межах лісостепової зони і українських Карпат, вона має сприятливі умови для розвитку рекреаційної галузі.

Територію області пересікає 8950 річок, що належать до басейнів Дніпра, Дністра і Західного Бугу. Тут багато невеликих озер.

Область має 400 територій та обєктів природно-заповідного фонду, в тому числі числі заповідник Розточчя.

В числі курортних та оздоровчих ресурсів Львівщини – ліси, маловничі гірські і передгірські ландшафти, мінеральні води, лікувальні грязі, озокерит.

Прикарпатський курорт Шкло, який існує з 1756р., є найстарішим в Україні.

З ХVI ст. відомі цілющі джерела і лікувальні грязі в селищі Великий Любінь. Уже в кінці 18 ст., це – популярний курорт, реконструйований у середині ХІХ ст. До цього періоду відноситься спорудження водолікарні, допоміжних приміщень, будинків для відпочиваючих. Селище перетворюється на європейський курорт, кууди приїздили на лікування європейські вельможі, і навіть сам цісар Франц Іосиф.

Великий Любінь уперше згадується на початку 13 ст. В 17 ст. тут було споруджено замок, пізніше перебудований на палац.

Селище Моршин відоме з 1482 р. В 16 ст. тут були дві соляні шахти. Про лікувальні властивості місцевої соляної ропи стало відомо на багато пізніше. В 1875 р. німецький купець Б. Штіллер відкрив тут курорт. Пізніше поблизу від Моршина були виявлені мінеральні джерела. У 1880 р. видали перші брошури – проспекти, проспекти які розповідали про новий курорт. Напередодні першої світової війни його називали в числі кращих європейських курортів.

Моршин – бальнеологічний курорт, який базується на мінеральних джерелах, лікувальних грязей, запасах озокериту. Тут лікуються переважно захворювання органів травлення.

Унікальним курортом є Трускавець, розташований у гірській долині на висоті 350-400 м над рівнем моря. Оточений лісами, курорт відзначається м”яким кліматом з відсутністю різних температурних коливань, характерних для гірських місцевостей. Чисте повітря, цілющі мінеральні джерела створюють винятково сприятливі умови для відпочинку і оздоровлення.

Трускавець входив до польських володінь. Після першого поділу Польщі він відійшов до Австрії. В 1772 р. його населення складало 990 чоловік.

З 11 ст Трускавець був відомий як центр видобутку солі. В 1784 р. австрійським урядом встановлено державну монополію на виробництво солі, і трускавецька солеварня була закрита.

В 1814 р. розпочато видобуток нафти. На початку 20 ст. Бориславському нафтовому басейну, до якого входив Трускавець, належало одно з перших місць у Європі за обсягом видобутку нафти.

В ході геологорозвідувальних робіт у цій місцевості були виявлені джерела мінеральних вод. У 1827 р. споруджене приміщення для прийняття ван і 4 пансіони для поселення приїжих.

Після 1882 р. Трускавець переходить у віданні спілки, очолюваної шляхтичами Сапєгою і Жолтовським. На її кошти споруджено нову водолікарню, приміщення для інгаляцій, готелі, впорядковано територію навколо мінеральних джерел. За рівнем благоустрою Трускавець став в один ряд з відомими європейськими курортами.

В 1895 р. над джерелами було споруджено павільйони, відкрито ресторани, впорядковано центр міста. В 1900 р. тут встановлено пам”ятник А. Міцкевичу. В 1909 р. Трускавець був зєднаний залізницею зі Львовом, Краковом, Варшавою, Познанню.

У 1911 р. Трускавець переходить у власність нової спілки, очолюваної Раймондом Ярошем. У цей період місто було електрофіковане, споруджено мережу комунікацій, збудовано залізничний вокзал.

На курорті зводилися все нові комфортабельні вілли: “Гражина”,”Гелена” та ін.

Число курортників продовжувало зростати. Якщо в 1910 р. в місті побувало близько 3500 чоловік, то в 1913 р. – понад 5 тисяч. У цьому році Трускавець за успіхи в розвитку курортної справи був удостоєний Великої золотої медалі.

В роки першої світової війни курорт призупинив свій розвиток. А після її закінчення Р. Ярошем було модернізовано водолікарню, перебудовано клуб, реконструйовано старі і споруджено нові вілли і готелі. число відпочиваючих безперервно зростало і в 1933 р. перевищило 17 тисяч.

Після приєднання території до радянської України в 1939 р. вілли, пансіонати, водолікарні було націоналізовано і на їх базі відкрито 8 санаторіїв.

В період фашиської окупації майже весь Трускавець був перетворений на військовий госпіталь.

У 1945 р. курорт був переданий у колгоспну власність.

У 1947 р. Трускавцю надано статус міста. В 1952 р., вийшовши з районго підпорядкування, він був перетворений на курорт всесоюзного значення. Так, у період з 1985 р. по 1990 р. сюди щорічно прибувало понад 350 тисяч відпочиваючих.

У місті функціонує 20 санаторіїв, 21 пансіонат, готель загальною місткістю понад 14 тисяч місць. Курорт має 2 бювети з мінеральною водою, 2 курортні поліклініки, 2 бальнеолікарні. Лікувальний профіль курорту – захворювання печінки, жовчних шляхів, нирок, порушення процесів обміну речовин.

Курорт Східниця також розвивався як центр видобутку нафти. В період пізнього Середньовіччя тут стояв замок, на місці якого був споруджений костьол. На сьогодні збереглися лише земляні укріплення.

Місцева вода типу “Нафтуся” має не менш цілющі властивості, ніж трускавецька.

В області діє 14 музеїв. Створено 5 державних заповідників: історико-архітектурні у Львові і Жовкві, історико-культурні