У чорній кам’яниці (будинку№4 .названому так у кінці 19ст.,після перефарбування головного фасаду у чорний колір)одним із його власників ,купцем Я.Лоренцовичем,у 16ст. було відкрито одну з перших у місті аптек.

Будинок грецького купця К.Корнякта під №6 споруджений у1590р.Пізніше він перейшов у власність ордену картелів,а в 1640р.був придбаний воєводою Я.Собеським –батьком польського короля Яна 3 Соболевського.В.1686р.тут у тронному залі було підписано “вічний мир “між Річчю Посполитою і Московською державою,за яким Правобережна Україна без погодження з гетьманським урядом поверталася Польщі.

Будинок неодноразово перебудовувався. Після придбання його в 1909 р. міським магістратом тут створено історичний музей.

Палац Любомирських на рубежі 18 – 19 ст. був резиденцією галицьких намісників. З 1979 р. тут містяться фонди Львівського музею етнографії та художніх промислів.

Будинок ратуші у стилі класицизму споруджений у 19 ст. на місті ратуші 16 ст.

Неподалік від площі Ринок, на вулиці Руській, розташований ансамбль, який включає церкву Успенія Богородиці, каплицю Трьох св”тителів і вежу Корнякта. Перші згадки про цю церкву датовані 1399 р. Кошти на відновлення храму, знищеного в середині 16 ст. пожежею, були зібрані серед міського населення.

Вежа висотою 66 м, споруджена на кошти купця Корнякта, служила дзвіницею і водночас спостережним пунктом. Вона й сьогодні залишається архітектурним символом міста.

Каплиця трьох святителів з двору прилягає до західної стіни дзвіниці. Під час ремонтно-реставраційних робіт у 1847 р. вона була з”єднана з Успенською церквою.

Латинський собор розміщений у прилеглому до площі Ринок кварталі. З 1414 р. він став головним храмоа Львівського архієпископства, духовна влада якого поширювалась на галицькі, волинські, подільські і навіть на Київщину. Собор Вознесіння пресвятої Діви Марії, закладений у 1360 р., споруджувався протягом більше ста років. Під час пожежі 1572 р. обвалилося склепіння храму. В ході реставраційних робіт його готична архітектура набула барокових рис. В інтер”єрі костьолу багато інших пам”яток: скульптура і різьба, фресковий розпис, вітражі. На зовнішніх стінах висять пам”яткові кулі з облог Львова 1672 р. турками, 1919 р. – українською Галицькою Армією.

Цвинтар навколо Латинського костьолу з 16 ст. до 1765 р. був місцем поховання багатих львів”ян. Після заборони поховання у центрі міста більшість усипальниць і надгробних пам”ятників було знесено. Залишилися дві старовинні каплиці багатих міщанських родин – Боїмів і Кампіанів. Обидві споруджені в кінці 16 – на початку 17 ст.

Ансамбиль бернардського монастиря ( 1600-1630 ) – включає костьол Св. Андрія із скульптурами 18 ст.,ротонду. Монастирські будівлі оточені оборонними мурами з бійницями.

Костьол євуїтів (1610-1630)-є однією з найбільших культових споруд міста ,поруч з якою розташований триповерховий будинок колишньої єзуїтської колегії (заснована в 1638р).В1661р.їй було надано статус академії ,при якій відкрито чотири факультети –богословський,мкдичний,філософський ,юридичний.За своїм значенням вона стала другим вищим навчальним закладом в Україні після Києво-Могилянської академії.В 1787Р.академію перетворено на світський університет з німецькою мовою викладання.

Одним з найстаріших у Львові є Вірменський собор.Вірмени стали селитися у Львові з13ст. Їм було виділено під забудову земельну ділянку в північній частині міста.Тут зберігся ансамбль споруд ,що формувався протягом кількох століть .До нього входить Вірменський собор(1363р.)вежа-дзвіниця(1571р),декоративна колона з фігурою Св.Христофора (1726р),будинок колишнього вірменського банку-17ст.,палац вірменських архієпископів17-18ст,бенедектинський жіночий монастир-17ст.

Центром комплексу є один із найстаріших храмів старого міста – церква Св. Марії, що була головним храмом новоствореної єпархії

всіх вірмен Русі і Валахії. В її архітектурі поєднані риси вірменського і місцевого зодчества. При соборі на початку 17 ст. діяла одна з найдавніших вірменських друкарень.

На Вірменській вулиці зберігся будинок, прикрашений рельєфами на тему пір року і зображенням знаків зодіаку ( 19 ст. ).

Середньовічне місто було прикрашене двома рядами мурів, валом і ровом. Від його оборонних споруд залишилися фрагменти зовнішнього муру і Королівський арсенал ( 1639-1646 рр. ).

У міському арсеналі ( 15 – 16 ст. ),що був споруджений на кошти міщан, тут діє музей, де експонується колекція холодної і вогнепальної зброї із 32 країн світу.

На оборону валу побудована Порохова вежа ( 1554-1556 рр. ).

На Святоюрській горі в центрі Львова підноситься ансамбль собору Св. Юрія-Змієборця.

Однією з кращих барокових споруд міста є домініканський костьол ( 1745 р. ).

В кінці 19 ст. у Львівській політехніці створено архітектурний факультет, що позначилось на розвитку галицької архітектури.

Для одного з найстаріших технічних вузів України Львівського політехнічного інституту, наступника Львівської політехнічної школи ( 1844 р. ), в 1873-1878 рр. Було споруджено спеціальне приміщення.

Львівський університет з 1920 р. функціонує в приміщені Галицького крайового сейму, що є першою урядовою спорудою України. Будинок розташований навпроти найстарішого в місті парку ( 16 ст. ).

В 1891 р. споруджено будинок Галицької ощадної каси, прикрашений спорудою “статуї Свободи” ( нині – музей етнографії і художніх промислів ).

Театр опери і балету ( 1897-1900 рр. )має пишно декоративний фасад із численними скульптурами.

У 1904 р. зведено будинок промислового музею ( зараз Національний музей ).

Серед історичних пам”яток міста – Личаківське кладовище, яке існувало вже у 16 ст. багато надгробних пам”ятників має значну мистецьку цінність. Тут поховані видатні львів”яни: Іван Франко, Соломія Крушельницька, Михайло Шашкевич та ін.

У Львова багато зелених насаджень. До найкращих міських парків належить Високий замок, створений у 19 ст. навколо залишкі княжого замку.

За горою лева розкинувся історико-ландшафний парк “Знесіння”, на території якого розташований музей народної архітектури і побуту. Перший експонат – дерев”яну церкву – привезли сюди в 1930 р.

У верхній частині Стрийського парку ( 1879