Моршин – бальнеологічний курорт, який базується на мінеральних джерелах, лікувальних грязей, запасах озокериту. Тут лікуються переважно захворювання органів травлення.

Наступна зупинка Стрий. В цьому місті ми вирішили зробити привал ( пообідати і трохи перепочити ). Після невеликого перепочинку наша група продовжує рухатись по заданому напрямку.

Наступна зупинка це прекрасне місто Дрогобич.

Цінні архітектурні пам”ятки збереглися в Дрогобичі. Місто виникло приблизно всередині 13 ст. як укріплена фортеця. Костьол Св. Варфоломія зведено на місці давнього замку в період з 1392 р. до початку 15 ст. В 1548 р. він був оточений валом, ровом і огорожею. Поруч із костьолом 1551 р. збудовано дзвіницю, що служила також оборонною баштою. Костьол із дзвіницею неодноразово перебудовувались і реставрувались. Збереглася надбрамна башта біля кафедрального костьолу, перебудована в 16 – 18 ст.

У Зваричі, передмісті Дрогобича, поблизу від старих солеварень стоїть дерев”яна церква Воздвиженя чесного христа, збудована в 1613 р. В інтерєрі зберігся настінний живопис 17 – 18 ст.

На околиці Старого Дрогобича збереглася дерев”яна церква Св. Юрія, час спорудження якої не встановлено.

Більшість літературних джерел засвідчує, що вона була перевезена у Дрогобич у 1657 р. з села Надіїв і поставлена на місті старого храму, спаленого 1499 р. під час татарського набігу. В церкві збереглись монументальний позолочений іконостас і тематичні розписи 17 ст., які суціль вкривають стіни всіх приміщень.

У Дрогобичі уцілів оборонний монастир кармелітів, заснований наприкінці 17 ст. Один із монастирських храмів, перетворений на греко-католицьку церкву Св. Трійці, функціонує і сьогодні.

У Дрогобичі народився Юрій Котермарк – професор Краївського, ректор Болонського університетів.

Тут ми вирішили закінчити перший день подорожі.день був насичений подіями прекрасними замками, день видався на прочуд важким але цікавим.В цьому величному місті ми вирішили заночцвати в місцевому готелі “Світязь”.

Другий день Дрогобич – Трускавець – Борислав.

Поснідавши ми знову зібрались в дорогу з Дрогобича ми вирушили по вже зараня продуманому маршруту тобто в Трускавець. Трускавець, розташований у гірській долині на висоті 350-400 м над рівнем моря. Оточений лісами, курорт відзначається м”яким кліматом з відсутністю різних температурних коливань, характерних для гірських місцевостей. Чисте повітря, цілющі мінеральні джерела створюють винятково сприятливі умови для відпочинку і оздоровлення. Трускавець входив до польських володінь. Після першого поділу Польщі він відійшов до Австрії. В 1772 р. його населення складало 990 чоловік.

З 11 ст Трускавець був відомий як центр видобутку солі. В 1784 р. австрійським урядом встановлено державну монополію на виробництво солі, і трускавецька солеварня була закрита.

В 1814 р. розпочато видобуток нафти. На початку 20 ст. Бориславському нафтовому басейну, до якого входив Трускавець, належало одно з перших місць у Європі за обсягом видобутку нафти.

В ході геологорозвідувальних робіт у цій місцевості були виявлені джерела мінеральних вод. У 1827 р. споруджене приміщення для прийняття ван і 4 пансіони для поселення приїжих.

Після 1882 р. Трускавець переходить у віданні спілки, очолюваної шляхтичами Сапєгою і Жолтовським. На її кошти споруджено нову водолікарню, приміщення для інгаляцій, готелі, впорядковано територію навколо мінеральних джерел. За рівнем благоустрою Трускавець став в один ряд з відомими європейськими курортами.

В 1895 р. над джерелами було споруджено павільйони, відкрито ресторани, впорядковано центр міста. В 1900 р. тут встановлено пам”ятник А. Міцкевичу. В 1909 р. Трускавець був зєднаний залізницею зі Львовом, Краковом, Варшавою, Познанню.

У 1911 р. Трускавець переходить у власність нової спілки, очолюваної Раймондом Ярошем. У цей період місто було електрофіковане, споруджено мережу комунікацій, збудовано залізничний вокзал.

На курорті зводилися все нові комфортабельні вілли: “Гражина”,”Гелена” та ін.

Число курортників продовжувало зростати. Якщо в 1910 р. в місті побувало близько 3500 чоловік, то в 1913 р. – понад 5 тисяч. У цьому році Трускавець за успіхи в розвитку курортної справи був удостоєний Великої золотої медалі.

В роки першої світової війни курорт призупинив свій розвиток. А після її закінчення Р. Ярошем було модернізовано водолікарню, перебудовано клуб, реконструйовано старі і споруджено нові вілли і готелі. число відпочиваючих безперервно зростало і в 1933 р. перевищило 17 тисяч.

Після приєднання території до радянської України в 1939 р. вілли, пансіонати, водолікарні було націоналізовано і на їх базі відкрито 8 санаторіїв.

В період фашиської окупації майже весь Трускавець був перетворений на військовий госпіталь.

У 1945 р. курорт був переданий у колгоспну власність.

У 1947 р. Трускавцю надано статус міста. В 1952 р., вийшовши з районго підпорядкування, він був перетворений на курорт всесоюзного значення. Так, у період з 1985 р. по 1990 р. сюди щорічно прибувало понад 350 тисяч відпочиваючих.

У місті функціонує 20 санаторіїв, 21 пансіонат, готель загальною місткістю понад 14 тисяч місць. Курорт має 2 бювети з мінеральною водою, 2 курортні поліклініки, 2 бальнеолікарні. Лікувальний профіль курорту – захворювання печінки, жовчних шляхів, нирок, порушення процесів обміну речовин.

Проїхавши Трускавець ми не відчули як опинилися біля наступного міста Борислав.У 1987 р. місто нафтовиків відзначило свій 600 річний ювілей. Сьогоднішній Борислав – значний промислово-культурний центр області, красиве, оновлене, помолоділе місто. Тут високо розвинута нафтогазовидобувна, озокеритна, хімічна, інструментальна промисловість.

А ось як писав про місто у 1884 р. І. Франко: “Бездонне болото, котрим по вчорашньому дощі залитий весь Борислав.

Радянський Борислав завжди буде пам”ятати боротьбу його пролетаріату за соціальну рівність, пам”ятатиме мужність партизанів він свято берегтиме меморіальні Франкові місця, понесе у мандрівку століть Каменяреве прометеївське слово. В грудні 1958 р. в