вер- І шини Пожежевеької. видміються снігомірні лінійки. За поділками на лі- Я піііках метеорології визначають висоту снігового покрову. ; Дороги і стежки поблизу метеостанції.
До снігомірних лінійок прокладено стежки. На вершину Пожежевеької (ІНЯО) стежки (плаї) прокладено хребтиком, то іде від метеостанції до вершини, а також лівим кулуаром. Чінаї'п іде від Брескулу до Несамо-витого по схилах Пожежевеької і Дапциру. Він проходить вище метео-станції і вище лінійки, що в правому кулуарі. До нього можна підня-тися пласм. що іде від метеостанції па вершину Пожежевеької. Нижче згаданого чіпаша кулуаром іде ще один, нижчий чіиаш. Снігові лавини і зсуви часто руйнують ці стежки. Від метеостанції до чіпаша. що іде кулуаром, — 500 м. до верхнього чіпаша — 700 м. Нижче будівель іде горизонтальна дорога, згадана раніше. ; Верхній чіиаш і горизонтальна дорога з'єднуються між Дапциром і Туркулом.
Перехід від ПожежеІІської до Несамовитого
Перейти до Несамовитого можна верхньою дорогою (чіпашсм) або се- ] редпьою дорогою. Перехід середньою дорогою с легшим. і
І '
3 км. Віл "Заросляка". Пожежевська. Будинок інституту. Іти стежкою віл будинку вниз, па південь, до горизонтальної дороги. Через ~ 50 м горизонтальна дорога; на дорозі - направо, на південь.
4 км. Потік ДаІІцирок. поворот дороги на схід.
5 км. Хрсбтнк, то іде від вершини Даіширу в розвилку потоків Данаирка і Несамовитого. Поворот дороги на південь у кулуар потоку Несамови-того. Старі сліди розміщення стаї (стая - місце, де стояла маржима па полонині; до створення заповідника в долині Туркульця була полонина; маржінш - худоба).
6 км. Потік Несамовитий (Нссалювитець, Турку.іець). Дорога переходить а стежку-чіїїаш.якніі іде наверх вздовм< потоку на південний захід.
7 км. Поворот чіпаиш направо і наверх, на північним захід - цс початок сер-пантину під Несамовитим. Через І км чіпані повертас наліво і наверх на південний схід, завертаючи серпантин.
10 км. Озеро Несамовите: ВНРМ-1750.
Синя-сипя нятка серед ясраво-зеленого килиму альпійкп. Місцевість поблизу Несамовитого і у верхах Туркупьця вражас фантас-тичними доісторичними формами. У чапіеподібну долину, обмежену дуже крутими і високими берегами, врізаються залишки якихось не-бачених гігантських стін і розрізають її на три частини. Цс голі, дуже гострі і круті стіни - Козли Малі і Козли Великі. На худих хребтах цих Козлів стирчать нарости -- гострі піки і вежі. З суворим, погрозливим рельефом гострих і голих скель конірастує весела долина, встелена м'яким оксамитовим килимом альпійкн і пекопіеиих трав. Красвпл за-хоплюючий. Заради таких вражень хочеться приходити туди знову. Озеро Несамовите утворилося, мабуть, в результаті тектонічної діяль-ності, якиіі перекрив витоки потічка. Обізнані люди кажуть, що озеро дуже міліє і заростас. Якщо його не рятувати, то пропаде така окраса нашої природи..
Про Несамовите складено багато легенд. Кажуть, що коли в озеро кинути камінь, воно закипить, і мандрівника в дорозі обов'язково спіт-кає: непогода. Друга "правдива" історія ще страшніша. До озера зби-раються душі самогубців і справляють нечестивий танець. Біда тому, хто попадеться нечестивцям. Єдиний захист - звук трембіти. Від туж-ливого звуку вони тікають світ-за-очі. Легенда є легендою, а нечес-тивих варто обминати і не забруднювати цю окрасу Карпат. Поблизу Несамовитого, під Туркулом колись стояла фабрика, шо ви-готовляла ліки із альпііікн і лелечу високогірної зеленої вільхи. Зсув згубив фабрику; а па зсуві поблизу чіиаша утворилося ще одне озеро; пес заростає альпійкою і лслечом.
Розвилка чіпашів поблизу Несамовитого: направо і наверх, на захід, - на гору Туркул (1933; 700 м) і па Чорногірський хребет, па південь на Чорпогірський хребет (500 м); наліво по схилі через витоки Данпирку - під хребти Козли Малі і Козли Великі, під вершини Шпіци (18(>3) і Гамулу (1788). Нижче ~ 700 м від Несамовитого Іуди іде чіпані. Якщо Ви побували біля Несамовитого, то Вам захочеться побувати і на Чорпогірському хребті і на горі Туркул. бо цс вже зовсім близько. Від озера чуди ведуть чіиаші.
Із хребта все видністься далеко в низині. Десь далі темніють інші, -знач-но нижчі хребти, крізь СИНЕ марево проглядають тонесенькі блискучі ниточки річок і казкові іграшкові хатчини. Тут все урочисте і святкове, воно наповнює людину захопленням, і їй не хочеться спускатися на грішну землю. Від озера чи хребта повертаємося описаною вище дорогою.
22 км. Заросляк. Привил і ночівля.
Третій день: перехід Заросляк - Ворохта (21 км) і переїзд Ворохта - Івано-Франківськ (92 км).
В Озірний (урочище) через Завояли
Описувана місцевість - це басейн річки Озірма, урочище Озірне, поло-нинський (лівий) хребет і правий хребет Озірний (Мариш Великий). Лівий ; хребет лежить за межами заповідника, правий - вже на території заповідника. ]
З хребтів відкриваються гарні види на Чорногорський хребет. Там пре- ; Ічраоно itoerfp*. Лігага природа. На гкипжннах можна придбати екологічно чисті молочні продукти. Поблизу с місця для привалу і ночівлі. 1
Розміщення і віддалі — \рочищс Озїрне лежить на південь від
Ворохтн і на віддалі 16 км від неп в басейні річки Озірної.
Віддаль від гирла Озірної до турбази "Говерла" в Завоялах ~
1.5 км; до спортбази "Заросляк" - 8 км. Річ^І Оіірнч впадас в Прут на віддалі ІЗ км від Ворохтн. Довжина річки разом з притоками -6.5 км. Притоки беруть початок під Верховинським вододільним хребтом, що розді-ляє долини Пруту і Чорного Черемошу. Основні пункти на маршруті - Ворохта. присілок Завояли (КП заповідника, що на 12-му км від Ворохтн), поворот в урочище Озірний від розвилки на 13-му км, басейн