6км. Гора Пожежевська (1822; 37). Зліва - хребтпк від вершини і плай хребтиком в розвилку Потоків Брескульця іДанцчрка [3]. Колишня полонина Пожежсвська на хребтику і поблизу нього. Бу.г'г. Іі метео-станції і стаціонару карпатського екологічного інституту на хрсб-тііку. Горизонтальний чіпаш на віддалі ~ 0.7. Це - так звана Верхня Дорога, Нижче будівель іде горизонтальна такзвана Середня Дорога. | Вона прокладена від Заросляка під Туркуя, де давно працювала фаб- і рика по виготовленню ліків із альпїііки. її зруйнував зсув. Справа - 1 долина річки Озірної і чіпаш ча віддалі 600 м із сторони Говерли. І

7 км. Сідловина після Пожежевської; король 36. Зліва — долина потоку Дан- І цирку; справа - притоки річки Озірної. І Верхня дорога зліва - 500 м в обхід наступної вершини і до впадини І після Туркула, І

7.5 км. ГораДанцпр{\&)(); 35). У'сідловиніміжДанцирам і Туркуломзліва, І с джерело з питною водою. Чіпаш (верхня дорога) на віддалі 600 м від І хребта; середня дорога на віддалі 2 км; полонина Маришевська на су- І сідньому зліва паралельному хребтику. Через - 500 м - безіменна вер- | шина. Із впадини, що після Датшра, стежка по закарпатській стороні І обходить цю вершину і наступну гору Туркул. !

9 км. Гора Туркул (\ 933; 33). Зліва - долина потоку Туркульця (Несамови-того); із схилів Туркулу видно озеро Несамовите. Справа - долина Бу-тинця і урочище Полонина Туркульська.

Через ~ 400 лі після Туркулу - сідловина і королі, 32. Зліва - озера Несамовите. Синя яскрава квітка па -зеленому килимі в гарну погоду, сіра непривітна пляма в неї оду. Розміри його ~ 40x15 м. Після озера зліва - гострий хребгик - Копи Малі, а на віддалі 2.5 км - Гора Гомул (1788). що стоїть окремо. Поблизу Несамовитого і Козлів Малих, у витоках Туркульня, с добре джерело. Розвилка стежок: наліво — до озера Несамовитого, в долину Данцмрку. на Пожсжевську і до Зарос-ляка; направо - па полонину Туркульська. Колива на полонині Тур-кульська (2,5 км). Справа під хребтом між скалами с: площадка, захи-щена від вітру і зручна для привалу.

10 км. Вершина 1911; ЗІ.^лтя - гострий хребтик Козли Великі.

11 км. Розвилка: прямо - по хребті; наліво *- вододільний хребтик між вер-хами Пруту і Черемошу. Він іде через гору Шпіци (1880; 2 км). Кор-[ дон тут іде по правому, південно-західному схилі Головного вододіль-\. ного хребта. Назву Шпіци вершина дістала від ліпшого витвору і природи - могутніх скал-стовбів, або шпіців. Такі стовби - не резуль-ї тати різної швидкості руйнування голих вертикальних складок скал, '* складених із різних порід. Від розвилки хребтів, наліво, між Шпіцами і * Гомулем, іде стежка па північний схід в долину потоку Гомулень і на і полонину Маришевську (5,5 км). Ідемо кордоном. І 11,5 км. Гора Ребра (2001; 29.). Через ~ 200 м - впадина. Поворот хребта па І' південь. Після впадини - вершина і стовб 28/2. Розвилка: па схід кор-

Ідон; направо, на південь на гору Гутип Томнатик (2016; 1 км), на но-. лонину Бербенеську і до витоків потоку Бербепееького. Зліва до-лина річки Мрай, » 12 км. Справа 200 м і нижче ~ 150 м - озеро Бербеиеське у верхах одно-' іменного потоку. Спуск до озера безпечний. Горизонтальна стежка

обходить вершини ГВХ справа. 13,5 км. Вершина 1981; 27. 13,5...15 км. Справа - долина потоку Бербенеського.

14 км. Вершина; 26. Зліва — хребет і плай Кедруватий-Погорілка в роз-вилку потоків Мрая і Кізя (приток річки Бистрсць). Колиби зліва 3 км у верхах річки Кізя. Село Бистрець зліва 5 км у верхах річки Бист-

: рець. Дорога від колиб у Бистрець.

' 14,5 км. Гора Бербеиеська (Бребенескул.2036; 25) - друга за висотою нср-шииа Українських Карпат. Джерело справа трохи нижче горизонтальної стежки. Зліва урочище Козі Улоги і долина річки Кізя. Колива зліва (З км) у долині річки Кізя. Справа - урочище Полонина Лемська.

15 км. Розвилка: направо, на південний захід. — на полонину Лемську (ле-жить під хребтом), на полонину Бербенеську (3 км) і в долину Тиси Білої (9 км), а також до розколин притулку "Бальзатул" (5 км), які зна-ходяться на південь від розвилки при злитті приток Бальзатулу; стежка до притулку іде по лівому південному схилі хребтика; стежка від при-тулку до Тиси (5,5 км) вздовж Бальзатулу; прямо — хребет-кордоп.

16км. Гора Мунчелик (1998; 23). Зліва -хребтик Розшибеник між при-токами Кізя і Степанський. На правій відрозі цього хребтика стоїть гора Степансць (1649; 2,5). Справа - полонина Лемська і долина річки Бальзатул.

17.5 км. Гора Дземброня (1878; 22). Зліва - потік Дзембрениб І полонина Дземброня; справа -полонина Бальзатул. У розвилці притоків (5 км) Бальчатула видно будівлі і останки Іреблі.

20 км. Висота 1851; 18. Розвилка перед висотою: направо, па південь - кор-дон; наліво - хрсбтик і дорога на гору Смотрич (1898; 2 км) і в село Дзембропю (1 км). Під згаданим хрсбтиком з північного заходу лежать витоки Дзсмбрсного, з південного сходу - Погорільця. Зліва від ГВХ і від хребтика лежить хребет Вухатий камінь, справа від хребтика -Стаііки. Справа під ЧХ полонина Бальзатул. На північ від Смотрича лежить долина потоку Мунчель. У верхах Мунчеля під вершиною 1596 с колиба.