росляка.

Оснсммі орієнтири: витоки Погорільця: вершини: Чорна Гора, Дзсмброня. Мунчелнк, Бербенеська. Ребра, Туркул, Данцир, Пожежевська, Брес-кул, Говерла; Зароеляк.

00 км. Від місця ночівлі ідемо стежкою на південь по схилі ЧХ. 2 км. Чорна Гора (Піп Іван, 2020; 16). Руїни обсерваторії на вершині. Назва гори походить від скали, яка колись стояла на вершині і нагадувала обрисами монаха в рясі. Тепер від тієї скали залишилася купа каміння. Причина - процеси природного руйнування скал. Нішо не вічне під сонцем! Із вершини відкриваються захоплюючі краєвиди. На півден-ному сході видно Грипявські полонини. Над ними вдалині височіють вершини Родняпських і Мармарошських Альп. На південному заході, на кордоні з Румунією, до якої тут ~ 17 км, височіє конічна вершина Стіг (1651). Під Стогом переховувався від поляків ватажок оприш-ків Довбуш.

Гічки поблизу Чорної Гори

Справа, на півдні, - долина річки Тиси Білої (10 км) і її притоки Баль-затул у; верхи Бальзатулу витікають з-під ЧХ на дільниці від Мупчела до Чорної Гори; зліва - долина річки Черемошу Чорного і село Зелена (9 км). Найбільшою притокою Черемошу на південь від Чорногори є Шибсний. В нього впадають потоки (від гирла наверх): Погорілець, Шурин, Гропинець. Щавпик і Радул. Погорілець і Шурин стікають з південно-східного схилу. Гропннеш, витікає з південного схилу. Притоки Шибеного, Радулу і Щавника. стікають з півдснно-західного схилу. Радул починається під самою вершиною Чорної Гори, на її південній стороні.

Озера

Маричейка. Лежить на південному сході, у верхах одного з притоків По-горільця, на віддалі 3 км. Дорога до озера іде спочатку плаєм, що між до-линами Гропннця і Погорільця, а через ~ 2 км від плаю направо до озера іде стежка. За легендою воно утворилося із сліз красуні Марічки, коли вона оплакувала смерть коханого Іванка. Якщо вранці уважно вдивитися у воду озера, то на дні обов'язково буде видно личко із синіми оченятами....

Шіюене. ВНРМ 950. Лежить трохи дальше до півдня, па віддалі 6 км. поблизу гирла Гропшшя. Дорога до нього іде згаданим вище плаєм через гору Шурин (1773; 3 км), а тоді плаєм, шо між долинами Шурина і По-горільця. В минулому там була гребля. Тепер вона 'зруйнована.

Бербенеське (див. виїде).

Полонини

На щедро зрошуваних схилах розкинулося багато полонин: Бальзатул - на північному заході і заході аж до Дзембропі; Грппа - на південному заході (2,5 км) у верхах Радула і Шибсного; Щавник (5 км) - між горами Вихід і Щавник. па хребті, що іде від Чорної Гори на південний захід; Поливне (Полісне і; 3...5 км) - па півдні; Шурин і Погоріпець (5 км) - па півдеиио-му сході; Стайки (4 км) - на сході, за долиною Погорільця. Дороги:

1. Дорога старим польсько-чеським кордоном на південний захід і на південь до державного кордону з Румунією (12 км) через вершини Васкул, Вихід, Щавник, Радул і Стіг, а також до притулку <Бальзатул> (6 км) через гору Васкул і урочище Вігічин (Вівчин).

2. Дорога на захід до притулку <Бальзатул> (3 км). Іде круто вниз спо-чатку по відкритому схилі, а тоді -- долиною потоку Бальзатул.

3. Плай на південний схід до озера Маричейка (3 км). Іде між потоками Гропинець і Погорілець.

4. Плаї до озера Шибснє (8 км). Ідуть хребгиками, що лежать між пото-ками Радул і Гропинець, а також Шурин і Погорілець. Останній плай є про-довженням плаю до Маричсйки.

5. На Ворохту (48 км) через гору Смотрич, села Зелена, Ільпі (23 км) і Криноиілля. Іде на північ спочатку кордоном, а від ЧХ (від висоти 1851) -чіпашем по правому схилі до хрсбтика, до гори Смотрич. На хрсбтику - на-п-раво, на схід.

6. На Ворохту (45 км) Чорногірським хребтом, а тоді через Заросляк. Завояли.

7. На Рахі» (37 км) уздовж Бальзаіулу (повз притулок <Бальзатул>), Білої Тиси, через Богдан і Розтоки.

8. На Рахів (41 км) хребтом Васкул - Вихід, тоді - вздовж Білої Тиси, через Богдан і Розтоки. Хребет і плай від Чорної Гори до стоги. Описуваний хребет не с Чорногірським Хребтом [2], хоч продовжує його і є вододілом між тими ж басейнами річок. Від обсерваторії ідемо плаєм па південний захід. Дорога іде через полонину Грону, що лежить у розвилці потоків Радул і Щавник.

Оглянувши красвиди навколо Чорної Гори, ідемо хребтом в сторону Заросляка.

3 км від місця ночівлі. Впадина після Чорної Гори. Розвилка: правіше і по схилі - на Смотрич; прямо по хребті - на Говерлу; прямо.

4 км. Висота 1851. Розвилка: направо, по хрсбтику - на Смотрич, прямо -ЧХ; прямо. Через 200 м після висоти - розвилка; наліво - стежка на полонину Бальзатул; прямо - ЧХ; прямо.

6,5 км. Гора Дземброня (1878; 22).

7,5 км. Гора Мунчелик (1998; 23).

9 км. Гора Бербенесъка (2036; 25). З гори відкривається вид па долину Чорного Черемошу аж до Верховини і на долину Білої Тиси.

9,5 км. Висота (1995; 27). Справа - хребет і плай Кедруватий-Погорілка. Колиби справа 3 км у верхах річки Кізя. Село Бистрець справа 5 км у верхах річки Бистрець. Дорога від колиб в Бистрець.