12 км. Висота 1851; 18. Розвилка: направо, по хребтику - на Смотрнч, прямо ЧХ; прямо. Через 200 м після висоти - розвилка: наліво -стежка па полонину Бальзатул; прямо - ЧХ; прямо. Справа долина річки Дзембрений, за верхами Дзембреного - хребтик Вухатий Камінь, а за Вухатим Каменем - верхи Мунчеля, притоки Дзембреного. В обхід більшості вершин ЧХ по закарпатській стороні прокладено обхідні горизонтальні стежки. Іти по них легше ніж по "Самому гребені ЧХ, але із гребеня види кращі. 13,5 км. Гора Дземброня (1878: 22).

15 км. Гора Мунчелик (\ 998; 23). Вправо іде хребтик. Права його відрога -Стспансць із вершиною Османець (1649; 2,5 км); ліва відрога - хребет Розшибенпй. Зліва - полонина Лемська і долина річки Бальзатул. Стежка із полонини до руїн притулку "Бальчатул " (5 км). що стояв па південь від розвилки при злитті приток Бальзатулу; стежка до при-тулку іде по лівому південному схилі хребтика.

15,5 км. Впадина. Розвилки: наліво, на південний захід, - на полонину Лсм-ську (лежить під хребтом), па полонину Бербснеську (3 км) і в долину Тиси Білої (9 км) хрсбтиком, що лежить між потоками Лемеький і Баль-затул, а також до притулку "Бальзатул" (5 км); прямо - ЧХ; прямо. 16,5 км. Гора Кербенеська (2036; 25). З гори відкривається вид на долину Чорното Черемошу аж до Верховини і на долину Білої Тиси. Справа -долина річки Кізі. Колиба справа (3 км) у долині річки Кізі. 17 км. Вершина 1995; 26. Справа - хребет і плай КедруватиІ'і-Погорілка в

розвилку потоків Мраяі і Кізі (приток річки Бистрець). Колиб спраиа * З км у верхах річки Кізі. Село Бистрець справа 5 км у верхах річки Ж Бистреця. Дорога від колиб у Бистрець. к-17.5 км. Вершина 1981; 27. і 18,5 км. Впадина на хребті. Зліва 500 м— озеро Бсрбснеськс. Розвилка після Ш впадини коло стовба 28/2: на північ - ЧХ; наліво, на південь - стежка р хребтиком на скелясту гору Гутин Томнатик (2016; 1 км), на полонину В Бербснеську, до місця приколу і ночівлі біля озера Бербенсського і в Jt долину потоку Бербснеського. Наліво до озера. j^K 19 км. Привал І ночівля біля озера Бсрбенеського. ^^ВІ Четвертий день - 13.5 км. Основні орієнтири: Озеро Бребенеське, гори І^Н> Ребра, Туркул, Данцир, Пожежевська. Брескул, Говерла; Заросляк. ^ІЕ'

р:л ~ - *

00 км. Озеро Бероенеське. Іти на ЧХ.

1,5 км. Гора Ребра (2001; 29). Крупі, майже прямовисні схили цісї гори утво-рені черговими вертикальними складками твердих і більш м'яких порід. В результаті різної швидкості руйнування тверді пісковики виступають на схилах, нагадуючи ребра. Звідси і пішла назва гори. 2 км. Висота: ЗО. Розвилка: прямо - по хребті; направо вододільний хреб-тик між верхами Пруту і Черемошу. Він іде через мальовничу гору Шпіци (1880; 2км). Ралимо оглянути рідкісний витвір природи на Шпіцах - вертикальні гострі стовпи-піки, які нагадують руїни древніх античних міст. Якщо пройти хребтиком 2 км, то зліва буде видно до-лину Пруту аж до Завоялів. а справа - котловину урочища Гаджипа ' (Газдина, Гадзииа). У верхах Гаджини с озера льодовикового поход-; ження.

І 3 км. Висота 1911; ЗІ. Справа - гострий хребтик Козли Великі. Через ~ 500 м справа - дуже гострий хребтик - Коми малі, а поблизу ЧХ вже ; видно озеро Несамовите - окрасу Карпат - і долину Туркульця (Не-самовитого). На схід від Несамовитого і на віддалі ~ 150 м від нього с добре джерело.

2,5...8.5 км. Зліва - долина р. Говерли і полонина Крескульска. До ство-рення заповідника там стояв туристичний притулок "Брескул". 4 км. Гора Туркул (1933; 33). Стежка до Несамовитого, на Пожсжсвську і на Заросляк іде від Туркула вниз па схід. Озеро Несамовите, Кізли. Ребра і Шпіци - намисто із незабутніх перлин па Чорногорському хребті. Зліва -** колі/ба на полонині Туркульеька (2,5 км).

5,5 км. Гора Данцир (1890; 35). Справа - полонина МарииІенсІІка па су-сідньому справа паралельному хребтику. У сідловині між Дапцирсм і Туркулом. справа, с джерело з питною водою.

6 км. Справа -- долина потоку Данцирку (Арендару); зліва - притоки річки Озіриої.

7 км. Гора Позккмеевська (1822; 37). Справа - хребти к від вершини і плай в розвилку потоків Брескула і Данцирка. Полонина Пожежевська на хребтику і поблизу нього. Будівлі метеостанції і стаціонару Карпат-ського метеорологічного інституту на хребтику.

8 км. Гора Брескул (1911; 38).

8.5 км. Сідловина між Говерлою і Брсскулом. Джерело /з питною подою. 9,5 км. Гора Говерла (2061; 1). На північний схід через гору Козьмеську Ве-лику і далі через гори, що лежать па території Івано-Франківської і Львівської областей, в сторону Польщі є кордон із Закарпаттям. Майже на схід через Малу Говерлу і полонину Заросляк іде плай в сторону спортбази "Заросляк" (4 км). Цс - стара стежка на Говерлу із Зарос-ляка. На південь від цього плаю лежать витоки Прутця Заросляцького і знаменитим водоспад на Пруті. Північніше плаю протікає інша при-тока Пруту