км. Зліва - міст через Прут. Розв Ілка наліво в присілок Чертіж. Іти прямо,
7 км. Справа -лісництво, а після нього -лісопункт. Розвилка наліво в уро-чище Явір і па перевал Ріжі; іти прямо.
7.5 км. Розвилка Верховини — Заросляк (Говерла). Іти правіше. 8 і 10 км. Розвилки направо; іти прямо.І
І і
12 км. Присілок Завопли. Турбаза "Говерла", будинок лісництва; мага-зин, КП Карпатського заповідника. Місце для привалу і ночівлі.
13 і 14.5 км. Розвилки наліво в урочище Озірний; іти прямо.
14,5 км. Розвилка направо до хатини, що в урочищі Бабина Яма (1 км); іти прямо.
15...16км. Справа - форельне господарство. Туристичний притулок справа.
16.5 і 17 км. Розвилки наліво до будівель стаціонару Львівського універ-ситету (500 м); іти прямо.
17,5 км. Справа - галявини відпочинку. Місце для причалу.
18 і 18,3 км. 1-а і 2-й залізобетонні мости через річку Прут і розвилки наліво до хатини, шо па полонині Марпшсвськіп (2,5 км); іти прямо.
20,5 КМ...21 км. Спортбаза "Заросляк". ВНІ'М 1226. Розвилка доріг: лівіше — до маркувального майданчика, на полонину Пожежевську, до озера Несамовитого і па Чорногірський хребет; правіше і наверх - до жит-лового корпусу спортбазп. на гору Говерлу, на Чорногорський хребет і на Козьмсську Велику. Правіше.
21 км. Житловий багатоповерховий корпус "Заросляка". Прикол і ночівля. Другий день - 29 км. Перехід Заросляк - Говерла - Ворохта.
00 км. Спортбаза "Заросляк". Від корпусу спортоази ідемо в південно-східпому напрямку. Розвилка через ~ 20 м: наліво — дорога на метео-станцію Пожежевську, на гору Пожежевську (1822; 2,5 км), до озера Несамовитого (10км) і па Чорпогірський хребет; направо і наверх стежки і дорога на полонину Козьмсську (1 км) і на гору Козьмсську Велику (1572, 2км); прямо -- стежка на Говерлу; іти примо вздовж Пруту..
Стежка незабаром роздвоюється: лівіше - стара стежка на Говерлу; прямо - нова стежка на Говерлу. Стара стежка веде на Говерлу (віддаль до Говерли 3,5...4 км) через розвилку приток Пруту (Прутів Зарос-ляцького і Козьмеського) і полонину Заросляк. Вона закрита для ту-ристів з екологічних міркувань. Нова стежка веде спочатку правим бе-регом Пруту. Поступово вона спинається все крутіше і заводить в кри-волісся. Через ~ 600 м внизу зліва - устя двох верхових приток Пруту: зліва тече Прутець Заросляцькнй [2, 3]; правіше від нього - Прутець
г "і - Козьмеський; їдемо маркованою стежкою понад пракии берег Прут- ' ^"і'~- ця Козьмеського.
Під верхньою межею nicy на стежці розвилка', правіше — па хребет-кордом до впадини між Козьмсською Великою і Говерлою (до прикор-донного стовпа №3) і на Говерлу: прямо — на хребст-кордон і на Го- : верлу (коротша, але крутіша етсжка).
~ 2 км. Стежка виводить па хребет-кордон. Розвилка: кордоном направо -на Козьмеську Велику, на Кукул, на Сивулю, в гори Львівщини і до кордону з Польщею; кордоном наліво - па Говерлу, на Чорногірський хребет і до кордону з Румунісю; ідемо наліво.
Криволісся поступово рідшає, і ного витісняють альпійські луки. Під-йом стас все крутішим, а навколишня місцевість видністься далеко вни-зу. Погляд все чистіше звертається в сторону вершини, а вона ще так далеко і високо!
2,5 км. Похила частина хребта, висота /762; 2. Це - так звана Мала Говерли. Похилі частини хребтів під Говерлою (хребта, що поблизу висоти 1762 і хребта, що іде від Говерли в сторону Петросу) називають ще "плечі", бо в профіль Говерла з цими хребтами пагадус голову і плечі людини в капюшоні.
4км. Гора Говерла (2061). Найвища вершина Українських Карпат. Горда, велична і байдужа красуня в гарну погоду; похмура і небезпечна в не-году. Притягальна сила для туристів і відпочиваючих. Вершина гори покрита альпійськими травами і увінчана стеллою, нижче по схилах розкидані поодинокі низенькі кущики ялівцю і гірської сосни (аль-пійки. або джереиу). Ще нижче зарослі джерелу змикаються в непрохідні джунглі, ще нижче їх витісняє стіна смерекового лісу. На захід і південний захід від Говерли розкинулося Закарпаття, на північ і північний схід При-карпаття. На захід під Говерли темніс масив Петроса і йде плай у сторону горн Пегрос (2020; 7 км). Поблизу плаю під Петросом лежать полонини: Головчиська - справа, Скопеська і Германеська - зліва, ґоловчиська і Гср-мапсська лежать ближче до Петроса. Під цим плаєм з південної сторони є знаменита "копанка" - горизонтальна дорога, яка проходить через закар-патські високогірні полонини і виходить до доріг, що ідуть в Лазіщину, Ква-си. Богдан. Назву свою вона дістала від слова копати, бо будували її давно, коли ще не було машин, а схили гір копали вручну лопатами і кирками. Для неї характерні численні повороти па горизонтальній частині і серпантини па крутих дільницях. На північний захід від Говерли іде хрсбтнк і дорога хреб-тиком до притулку "Козьмсщик" (6,5 км), а звідти вздовж річки Лазіщипн -в село Лазіщину (15 км). Правіше і лівіше хребтика лежать долини притоків Лазішнни - Козьмсщпка і Киянця. Під хрсбтиком, у верхах КияншІ лежить полонина Занога, у верхах лівих приток Козьмсщпка- полонина Грона (3 км), а у верхах правих приток Козьмсщпка - полонина Козьмсська. На полонинах с сухі колибн і питна вода. На північний схід через гору Козьмеську Велику і далі, на північний захід, через гори Закарпатської, Івано-Франківської і Львівської областей, в сторону Польщі іде ГВХ-кордон. Від впадини, що на перемичці між Говерлою і Козьмескою. іде нова стежка па спортбазу "Заросляк" (4