аційне господарство. Законодавчо-правове Закарпатській області (Вигорлат-"утейський

забезпечення санаторно-курортної рекреа- хребет). На їх базі функціонує ряд відомих

ції визначається Законом України "Про ку- курортно-рекреаційних об'єктів і заводів

рорти" від 05.10. 2000 р. № 2026-111, що промислового розливу вод.

створює юридичні засади для її розвитку в "Підземні аптеки" Українських {арпат ба-

Карпатському регіоні. Відповідно до ст. ЗО гаті і на лікувальні розсоли (з підвищеним

Кодексу України про надра Кабінет Міністрів вмістом сульфатів). Запаси лікувгльних гря-

України прийняв постанову "Про затвер- зей оцінюються в 1.4 млн м^. Поблизу Бо-

дження диференційованих нормативів плати рислава знаходиться єдине в Єврс пі родови-

за користування надрами для видобування ще озокериту (гірського воску), жий вико-

мінеральних підземних вод" від 7 березня ристовується для зовнішньо- і в нутрішньо-

2000 р. № 456, яка сприятиме подальшому порожнинного теплолікування. Він містить в

врегулюванню плати стосовно мінеральних собі нафтові масла, парафін, глин", пісок, та

вод. інші домішки.

Проблема розвитку курортів в Українсь- Гідротермальна база Карпат прі існуючо-

ких Карпатах потребує вирішення ряду пи- му ресурсному потенціалі експг уатуються

тань, основними з яких є наступні: детальне недостатньо. Так, вуглекислі мінеральні води

наукове ландшафтно-рекреаційне району- типу "Боржомі", "Нарзан", "Єсентуки" ви-

'^ вання території; заходи по охороні та неви- користовуються за даними Інституту регіона-

снажливому використанню природних ліку- льних досліджень НАН України (м.Львів) на

вальних ресурсів; корінне поліпшення рекре- 8.5% від можливого, сульфідні * на 15%,

аційно-господарської (сервісної) інфраструк- "Нафтуся" та її аналоги - на 10%.

тури території; вирішення питань транспорт- В межах гірської природної кр зїни Укра-

них зв'язків. їнських Карпат при природно-гес графічно-

В структурі природно-рекреаційного поте- му районуванні виділяють наступні ландша-

нціалу Українських Карпат особливо чільне фтні області: Передкарпаття, область Зо-

місце посідають лікувальні мінеральні води. внішніх Карпат, Вододіпьно-Верховинська

В цьому відношенні це найперспективніший область, Полонинсько-Чорногір ська об-

курортне-рекреаційний регіон України, який ласть, область Вулканічних Картіт, Закар-

за запасами лікувальних мінеральних вод та патська низовинна область. Мінеральні

різноманітністю їх фізико-хімічних властивос- води цих областей об'єднуються близькіс-

тей не поступається всесвітньо відомим ку- тю просторового положення, приурочені-

рортам, наприклад, кавказьким. стю до спільної геологічної структури та

Мінеральні води є створеними самою при- єдністю історії розвитку, але відрізняються

родою каналами надходження до людини з між собою за фізико-хімічними іластивос-

навколишнього середовища хімічних речо- тями, утворюючи окремі груп-І. Східна

вин та елементів. Загалом, за твердження- межа Карпатського рекреаційної о регіону

ми академіка В. І. Вернадського людський проходить південніше Рави-Руської, Жовк-

організм автономно без зв'язку з земною ви, Перемишлян, по межі Іванс-франків-

корою існувати не може. ської ' Тернопільської областей, до Усть-

В Карпатському регіоні нараховується до Зеленого І далі по р. Дністер до держав-

800 джерел і свердловин, з добовим дебі- ного кордону з Молдовою. До ц=ого регі-

поліпшення якості послуг з розміщення, санаторно-курортних та інших послуг у курортно-рекреаційних закладах.

Для досягнення цієї мети необхідно здійснити комплекс таких заходів:

екологічне обґрунтування навантаження на природні ресурси;

створення і впровадження державних кадастрів природних територій курортів та природних лікувальних ресурсів, ведення їх моніторингу;

створення системи заохочення інвестицій у модернізацію та будівництво закла-дів санаторно-курортної та туристичної галузей;

переорієнтація охорони здоров'я на профілактику захворювань, медичну реабілітацію та відновлювальне лікування;

проведення роботи, пов'язаної із забезпеченням оголошення курортів держав-ного значення;

запровадження ефективної системи фінансування санаторно-курортної галузі;

розвиток видобутку мінеральних вод, лікувальних грязей та інших природних лікувальних ресурсів за умов їх раціонального використання;

створення механізмів комплексного розвитку курортів;

поетапна приватизація оздоровчих та санаторно-курортних закладів (за винят-ком спеціалізованих санаторіїв), у першу чергу нерентабельних та тих, що перебу-вають в оренді, а також об'єктів незавершеного будівництва;

розширення мережі територій оздоровчого та рекреаційного призначення;

розроблення цільових програм розвитку санаторно-курортної галузі, в тому числі інфраструктури розміщення відпочиваючих;

удосконалення порядку акредитації санаторно-курортних закладів;

поліпшення якості надання санаторно-курортних, оздоровчих та туристичних послуг;

створення доступного за ціною оздоровчого продукту;

дотримання уніфікованих державних стандартних методик у галузі лікування та медичної реабілітації на курортах;

координація діяльності санаторно-курортних та оздоровчих закладів незалежно від форми власності та підпорядкування;

санітарне очищення курортів;

здійснення протиерозійних і протизсувних заходів та інженерного захисту морського узбережжя курортів;

впровадження економічно обґрунтованих нормативів плати за користування природними лікувальними ресурсами;

запровадження диференційованого підходу до організації розміщення відпочи-ваючих та їх санаторно-курортного лікування;

забезпечення повної інформованості громадян України та іноземців про курортно-рекреаційні можливості України, поліпшення стратегії маркетингу та просування санаторно-курортних послуг на внутрішньому і зовнішньому ринку, у тому числі шляхом адаптації маркетингових стратегій до сучасної практики надання санаторно-оздоровчих послуг;

створення дієвої системи організації дитячого і молодіжного відпочинку та оздоровлення.

Провідну роль у формуванні державної політики у санаторно-курортній галузі повинен відігравати спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань діяльності курортів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Водночас передбачається збереження управлінської вертикалі для забезпе-чення проведення державної політики у сфері діяльності курортів, контролю за дотриманням державних нормативів та єдиних галузевих норм.

У зв'язку з цим необхідно чітко розмежувати повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань діяльності курортів, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади.

Створення єдиної системи управління санаторно-курортної галузі має забезпе-чити перегляд критеріїв та умов акредитації санаторно-курортних закладів, які на даний час відображають якість роботи кабінетів або відділень фізіотерапії лікувально-профілактичного закладу, але не стосуються рівня лікування у сана-торно-курортних закладах. Необхідно створити Головну комісію державної акредитації санаторно-курортних (оздоровчих) закладів при Державному департа-менті з питань діяльності курортів