У процесі реформування санаторно-курортної галузі досягнення науки вбача-ються рушійною силою, що забезпечує всебічне обґрунтування необхідності перебудови галузі, визначення прогнозних потреб населення у санаторно-курорт-ному лікуванні, медичній реабілітації та оздоровленні, а також розроблення заходів щодо їх поліпшення.

код нормативного акта: 25028/2003

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ >

від 23 квітня 2003 р. № 242-р

Ж Про реорганізацію Київського державного інституту театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого

1. Прийняти пропозицію Мінкультури про реорганізацію Київського державного інституту театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого у Київський держав-ний університет театру, кіно і телебачення.

Зберегти за Університетом ім'я І. К. Карпенка-Карого, яке носив Інститут, що реорганізується.

Витрати, пов'язані з реорганізацією Інституту, здійснити в межах асигнувань, передбачених Мінкультури на підготовку кадрів.

2. Установити, що студенти Київського державного інституту театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого продовжують навчання у Київському держав-ному університеті театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого.

Прем'єр-міністр України В. ЯНУКОВИЧ

I

природних територіях курортів та об'єктах природних лікувальних ресурсів унаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Комплексне оновлення інфраструктури та економічне відтворення виробничого . потенціалу курортно-рекреаційного комплексу може бути здійснено лише за рахунок залучення масштабних інвестицій (як внутрішніх, так і зовнішніх). Для прибуткових санаторно-курортних закладів модернізація може бути здійснена за рахунок використання власних накопичень (прибуток, амортизаційні відрахування). Проте обсяг цих накопичень не забезпечує покриття навіть мінімальних потреб економічного простого відтворення.

З метою виходу на новий рівень відносин слід:

створити економічні умови та нормативно-правову базу для забезпечення відтворення виробничо-економічного потенціалу курортів та їх природних лікуваль-них ресурсів;

розробити та впровадити комплекс заходів з метою залучення інвестицій для розвитку курортів;

забезпечити поступову прозору приватизацію оздоровчих та санаторно-курортних закладів (крім спеціалізованих санаторіїв), у першу чергу нерентабель-них та тих, що перебувають в оренді;

удосконалити організацію діяльності санаторно-курортних закладів, спрямовану на зменшення витрат з їх утримання та здешевлення вартості путівок.

З метою залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій планується:

здійснення резервування рекреаційних територій для реалізації масштабних інвестиційних проектів;

широке проведення тендерів та надання земельних ділянок під забудову об'єктами рекреації з пайовою участю щодо розвитку інженерної та загальноку-рортної інфраструктури;

подальше розширення асортименту послуг, що надаються на курортах;

збільшення кількості діючих госпрозрахункових медичних центрів, які надавати-муть платні послуги;

поетапне виведення з експлуатації та реорганізація нерентабельних і тимчасо-вих баз відпочинку шляхом введення стандартів рекреаційних умов;

проведення приватизації оздоровчих та санаторно-курортних закладів (крім спеціалізованих санаторіїв), у першу чергу нерентабельних та тих, що перебувають в оренді, а також об'єктів незавершеного будівництва.

Збільшення місткості, створення комфортності санаторно-курортних закладів позитивно впливатиме на економічне становище населення регіону, де розташо-вана курортна територія, підвищення зайнятості населення, прискорення розвитку інженерної та соціальної інфраструктури.

Для забезпечення процесу приватизації оздоровчих та санаторно-курортних закладів необхідно застосовувати чіткі механізми визначення ринкової вартості об'єктів згідно із законодавчими та нормативно-правовими актами з питань оцінки. Доцільно розглянути соціально-економічні наслідки запровадження акціонування та корпоратизації на територіях державних санаторно-курортних закладів, напри-клад, на базі об'єктів незавершеного будівництва, виведених з експлуатації кор-пусів, невикористаних площ з визначенням державної частки акцій та збереження контрольного пакета за державою.

З метою захисту майнових інтересів держави необхідно провести інвентари-зацію санаторно-курортних закладів незалежно від форми власності та підпоряд-

I

кування, їх земельних ділянок, переглянути умови змін власника державних закладів на відповідність законодавству.

4. Оптимальний варіант

Прийняття Концепції сприятиме:

створенню правових, економічних та управлінських механізмів реалізації конституційних прав громадян на охорону здоров'я та відпочинок;

забезпеченню доступності та ефективності санаторно-курортного лікування та відпочинку широких верств населення;

формуванню ринкових платних послугу санаторно-курортній галузі, діяльності санаторно-курортних та оздоровчих закладів незалежно від форми власності та підпорядкування;

зберіганню, раціональному використовуванню і відтворюванню цінних природ-них лікувальних ресурсів;

розвитку інженерної інфраструктури курортів;

організації ефективного управління курортами;

підтримці високого і сталого кон'юнктурного попиту на санаторно-курортні та оздоровчі послуги;

удосконаленню інвестиційної політики в санаторно-курортній галузі;

збереженню кадрового потенціалу, модернізації матеріальної, наукової, лікувальної і природної бази санаторно-курортної галузі;

визначенню принципів надання санаторно-курортних та туристичних послуг закладами курортно-рекреаційного комплексу на рівні світових стандартів.

5. Впровадження

Планується створення оптимальної системи надання доступного та ефективного санаторно-курортного лікування і відпочинку для широких верств населення відповідно до гарантованого рівня медико-санітарної допомоги, забезпечення потреб громадян України та іноземців курортно-рекреаційними послугами на рівні світових стандартів, а також екологічно збалансованого і ефективного природо-користування.

З цією метою необхідно здійснити реструктуризацію санаторно-курортної галузі на основі науково обґрунтованих потреб населення у різних видах відновлюваль-ного лікування, медичної реабілітації та оздоровлення, упорядкування мережі сана-торно-курортних закладів.

Метою реформування санаторно-курортної галузі є:

реалізація проектів комплексного розвитку курортів;

створення конкурентоспроможного на внутрішньому та зовнішньому ринку сана-торно-курортного продукту;

забезпечення функціонування мережі санаторно-курортних закладів для лікування та оздоровлення громадян, у тому числі і тих, які відповідно до зако-нодавства України мають право на безоплатне або пільгове курортне лікування та оздоровлення;

упорядкування мережі оздоровчих і санаторно-курортних закладів;

раціональне використання ліжкового фонду на основі вдосконалення ресурсно-нормативної бази санаторно-курортних закладів, стандартів діагностики та ліку-вання, диференційованих підходів до строків санаторно-курортного лікування, впровадження сучасних ресурсозберігаючих та природоохоронних технологій;

I

Використання природних лікувальних ресурсів. Розвиток санаторно-курортних послуг тісно пов'язаний з раціональним використанням природних тери-торій курортів, які мають мінеральні та термальні води, лікувальні грязі та озокерит, ропу лиманів та озер, акваторію моря, кліматичні, ландшафтні та інші умови, сприятливі для організації відпочинку та оздоровлення, лікування, медичної реабі-літації та профілактики захворювань. З метою розв'язання зазначених завдань необхідно провести медико-біологічну оцінку якості природних лікувальних ресурсів, а також еколого-економічну оцінку природних територій курортів як складової частини національного багатства країни для:

формування ринку природних лікувальних ресурсів;

реалізації платного природокористування;

порівняння ефективності рекреаційного та нерекреаційного використання тери-торії курорту;

залучення інвестицій тощо.

Більшість курортів має гідромінеральну базу