З методів кліматотерапії на курортах Прикарпаття найширше застосовують аеротерапію (тренуючий вплив вільного рухомого повітря під час перебування хворих і відпочиваючих поза приміщенням). Використовують також сонячні ванни сумарної та розсіяної радіації.

ОЗДОРОВНИЦІ ПРИКАРПАТТЯ

\ КУРОРТ МОРШИН

t-

| Моршин — бальнеологічний, переважно питний, ку-рорт всесоюзного значення. Знаходиться за 90 км від Львова і за 14 км від станції Стрий Львівської залізни-ці. Сполучення залізничне до станції Моршин та авто-бусне — від Львова і Стрия.

Курорт розташований у мальовничій лісовій місце-' вості із змішаною рослинністю, переважають такі дере-:' ва, як дуб, бук, граб, модрина, сосна, ялина та ін. На те-.'; риторії курорту тече річка Бережниця (притока Дніст-ра), є два озера, що використовуються для купання, у "(. центрі курорту — великий парк, у якому ростуть листяні : й хвойні дерева.

Основними лікувальними факторами Моршина є уні-кальні мінеральні води, озокерит, торфова грязь. З лі-*

кувальною метою застосовують також кліматотерапію, лікувальну фізкультуру, електрофізіо-, психо- і рефлек-,' сотерапію, масаж та інші види лікування. '* На курорті функціонує 11 санаторіїв і пансіонатів, у*

тому числі 6 профспілкових санаторіїв: «Дністер», «Че-ремош», «Перлина Прикарпаття», «Світанок», «Марму-ровий палац», «Лаванда», «Пролісок» (для батьків з дітьми), а також санаторій Міністерства оборони СРСР. Є курортна поліклініка, бальнеогрязелікарня, бювет мі-*

неральних вод, реабілітаційне (гастроентерологічне) відділення Моршинської міської лікарні. Крім того, ор-ганізовано амбулаторне лікування за курсівками в доб-ре оснащеній курортній поліклініці та бальнеогрязелі-,

,. карні.

; До послуг хворих, які лікуються в Моршині, Палац*

культури, курортна бібліотека, кінотеатр, клуби, літній

театр, естрада, більярдні, спортивно-оздоровчий комп-

лекс, спортивні майданчики, екскурсійне бюро. На ку-

;' рорті організовуються цікаві походи й екскурсії по ма-

\ льовничих околицях Моршина, а також поїздки у_Львів,

; Дрогобич, Стрий, які відомі своїми визначними місцями

Г.та історичними пам'ятками.

І * На курорті лікують в основному осіб із захворюван-^ нями шлунка і кишок, печінки і жовчних шляхів, а та-кож хворих на радикуліт, неврит, із захворюваннями су-глобів, хронічними захворюваннями жіночої статевої сфери, які потребують грязелікування, хворих на^цукро-. вий діабет, ожиріння, пієлонефрит та ін. Строк лікуван-: ня —.24 дні.

гень. Запрошені підприємцем лікарі В. П'ясецький і' С. Дзіковський організували в Моршині клімате- і водо-лікування, відкривши лікарню на зразок зарубіжних, які на той час уже були модними і приносили господарям немалі прибутки. Відкриття такої лікарні, як і курорт-ного сезону взагалі, мало відбутися в другій половині червня 1877 p., однак здійснилося воно лише в травні 1878 p., після того як С. Дзіковський доповів про мож-ливості організації курорту на засіданні бальнеологічної комісії у Кракові.

У 1879 р. було очищено і впорядковано два шахтових колодязі, названі іменами власників курорту—Б. Штіл-лера та його дружини: джерела «Боніфацій» і «Магда- , лина» (тепер джерела № 1 і № 2). У цьому ж році вияви- | ли ще одне джерело, яке давало слабомінералізовану воду (тепер джерело №4). Одночасно поблизу від Мор-шина було знайдено торфову грязь.

Курортний сезон 1880 р. відкрився в Моршині під но-вою назвою «Лікування мінеральними водами і грязя-ми». Воду мінеральних джерел почали використовувати | для мінеральних ванн, а торфову грязь — для грязьових -! ванн та аплікацій. Моршин став бальнеологічним курор-том.

У 1880—1881 pp. було зроблено перші спроби вико-ристовувати воду джерела «Боніфацій» для питного лі-кування, а в 1883 р. воду цього джерела стали продавати в пляшках. Пізніше на курорті почали лікувати хворих у -із захворюваннями органів травлення, і курорт став

бальнеопитним.

, " Цілющі мінеральні води і грязі курорту Черче відомі ' з XIX ст. Спочатку їх використовували монахи для «чу-десних» зцілень. Пізніше сюди почали прибувати хворі з усієї Австро-Угорщини. Організованого лікування в Чер-че, звичайно, у ті часи не було. Воду застосовували емпі-рично.

До офіційного відкриття (1928 р.) курорт не був упо-рядкований через відсутність коштів у його засновни-ків— членів сільської общини на паях. У 1929 р. члени курортної общини (товариства) після одержання бан-ківської позики організували акціонерне товариство І «Мінеральне джерело Черче». З того часу курорт почали впорядковувати. Оздоровниця працювала сезонно — з травня до жовтня.

До 1939 р. лікування в Черче, як і на інших курортах Прикарпаття, проводилося на дуже низькому рівні. У 1939 р. після возз'єднання українського народу в

єдиній Українській Радянській державі куро >ти Прикар-паття стали надбанням усього народу. Лікуіальна робо-та на курортах зазнала істотної перебудови. З її основу були покладені наукові принципи, досвід роб >ти великих вітчизняних курортів. На базі приватних пансіонатів і готелів створювали санаторії. Почалося широке впоряд-кування курортів. Уперше в історії трудящі західних областей України дістали можливість лік датися на своїх курортах.

Під час фашистської окупації курорти Г шкарпаття були розграбовані й зруйновані. Окупанти ви< адили в по-вітря електростанції і водокачки, вивезли де Німеччини медичну апаратуру, цінні меблі, килими, ка Ітини тощо.

Після Великої Вітчизняної війни держа а виділила великі кошти на відновлення курортів П шкарпаття. З'явилися нові будинки санаторіїв, оснащеы сучасним обладнанням, їдальні, клуби; переобладнане все баль-неологічне господарство, збудовано бювети мінеральних вод та ін. Широкого розвитку набули