і очолив повстання проти Виговського. Командир Ю. Хмельницький зрікся гетьманства 1663 р., Василь Золотаренко поряд з Я. Сомком і І. Брюховецьким виборювали гетьманську булаву. Звинувативши у зраді новообраного гетьмана Брюховецького, він за наказом останнього був страчений улітку 1663 р. в Борзні на Чернігівщині. Василю було з кого брати приклад. Воєнне мистецтво перехопив від брата, від людини з великим життєвим досвідом.
Паволоцький полковник ІВАН ПОПОВИЧ людина з щирим сердцем, одважний та розумний, на його долю випало боротися за своє рідне місто від руїни, що надійшла від польського війська в 1664 р. Змовившись із лівобічним гетьманом Сомком він підняв повстання проти гетьмана Тетері. Декілька разів йому та Сомко вдавалося розбити польське військо. Тетеря виявився сильнішим і обложив військо полковника Поповича у Паволочі. Щоб врятувати свій полк він “оддався” з 15 товаришами до рук Тетері, де його було страчено.
В одній із битв Хмельницький передав командування на полковника ДЖЕДЖАЛИКА, вважаючи його людиною мужньою, сміливою на якого можна покластися, на людину, що буде обороняти Україну до останнього. Маючи велику відповідальність за козаків, не бажаючи ризикувати життям українців, він став поволі відступати і під покровом ночі зупинився на березі ріки, де й зайняв оборону. Не зважаючи на втому, Джеджалик мусив цілу ніч зміцнювати оборону. Джеджалика шанували та поважали за хоробрість, військову майстерність та великий досвід в боях. Серед великого табору була зібрана рада і гетьманом було обрано Джеджалика.
На правому боці Дніпра були такі полки та полковники (по спискові за 1650-й рік):
Брацлавський, полковник | Данило Нечай | полк був поділений | на 21 сотень
Уманський -“- | Йосип Глух | -“- | на 13 сотень
Кальницький (або Винницкий) | Іван Хведоренко | -“- | на 18 сотень
Чигиринський -“- | Хведір Вешняк | -“- | на 18 сотень
Корсунський -“- | Лукьян Мозира | -“- | на 19 сотень
Черкаський -“- | Ясько Воронченко | -“- | на 19 сотень
Канівський -“- | Семен Савич | -“- | на 15 сотень
Київський -“- | Антон Жданович | -“- | на 17 сотень
Білоцерківський -“- | Михайло Громика | -“- | на 17 сотень
На лівому боці Дніпра були такі полки та полковники:
Переяславський, полковник | Хведір Лобод | полк був поділений | на 18 сотень
Прилуцький -“- | Тиміш Носач | -“- | на 19 сотень
Миргородський -“- | Матвій Гладкий | -“- | на 16 сотень
Полтавський -“- | Мартин Пушкаренко | -“- | на 17 сотень
Ніжинський -“- | Прокіп Шумейко | -“- | на 9 сотень
Чернігівський -“- | Мартин Небаба | -“- | на 6 сотень
Кропив’янський -“- | Філон Джеджалій | -“- | на 11 сотень
Лубенський -“- | - | -“- | на 11 сотень
Гадяцький -“- | Бухало | -“- | на 11 сотень
Бібліографічний список
Субтельний Орест. Україна: історія. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Либідь, 1993. – 720 с.
Грушевський М. Ілюстрована історія України. /АН України, Ін-т укр. археогр., Ін-т історії України. Вступна стаття В.А.Смолія, П.С.Соханя. – К.: Наук: думка, 1992. – 544 с.
Аркас М.М. – Історія України-Русі /Переднє слово П.М.Гвоздецького. – 3-тє факс. вид. – К.: Вища шк., 1993. – 414 с.
Змалинський В., Войцехівська І., Галаган В. та ін. Історія України в особах ІХ – ХУІІІ ст. – К.: Україна, 1993. – 396
Степанов В.С., Смолій В.А. Богдан Хмельницький. Хроніка життя та діяльності. – К.: вид. “Наукова думка”. – 1994. – 260 с.
Борисенко В.Й. Курс Української історії: з найдавніших часів до ХХ ст.: навч. посібник. – К.: Либідь, 1996. – 616 с.
Рибалка І.К. Історія України. – Від найдавніших часів до кін. ХУІІІ ст. – Х.: Основа, 1994. – 448 с.
Котляр М, Кульчинський О. Довідник з історії України. – К.: Україна, 1996. – 463 с.
Лях Р.Д., Ізюмов В.І., Красноносов Ю.М. та ін. Історія України. Навч. пос. для студентів неісторичних спеціальностей. – Донецьк: Центр підготовки абітурієнтів, - 1998. – 396 с.
