На одному із з'їздів старшини виголошено промову, відписи якої
довгий час ходили по руках: «Про уліпшення стану Малоросії». Ця
промова була показником політичних та суспільних змагань козаць-
кої старшини: її автор журився занепадом войовничого духу в Укра-
їні, ідеалізував давні часи, коли були «сойми або генеральні ради».
Ідеал автора — конституційно-парляментарний лад, в якому всі по-
літичні права належали б українському шляхетству. Одним із най-
більших лих сучасного ладу, на його думку, було те, що селяни мали
право переходити з місця на місце, тому, мовляв, занепадає хлібо-
робство, убожіють дідичі, держава не дістає належних їй податків
і т. д. Потрібна судова реформа — треба зосередити суд в руках
старшини.

Це прагнення закріпити за собою володіння маєтками та обме-
жити права селян було основним прагненням старшини. Під її впли-
вом гетьман Розумовський значно обмежив права переходу селян.

Розумовський ввів реформи у війську: запроваджено муштру за
зразком західньоевропейським, удосконалено артилерію, введено
однакове узброєння та уніформу.

Багато дбав Розумовський за освіту: в усіх полках заведено школи
для обов'язкового навчання козацьких синів; крім загальної освіти,
введено спеціяльну освіту: «військові акзерциції».

З самого початку гетьманування Розумовський вживав заходів,
щоб заснувати університет в Батурині, що його гетьман хотів знову
зробити столицею. Палац гетьмана був збудований в стилі королівських палаців, з англійським парком.
Але Глухів не задовольняв гетьмана: він хотів перенести столицю до
Батурина, над рікою Сеймом. Скасування гетьманства в 1764 році"
поклало всьому край.

ЛІТЕРАТУРА:

1.“Історія України” В.Ю.Король, видавничий центр “Академія” 1999 р.

2. .“Історія України” О.Субтельний, Київ 1993 р.